Висновки

Жарких М.І.

Мартин Броневський – посол польського короля Стефана Баторія до Криму в 1578 – 1579 рр. – поставив собі цікаву задачу дати нарис географії Причорномор’я і Криму. Його "Опис Татарії", відомий з першодруку 1595 р., є цінним першоджерелом, яке містить дані про орографію, гідрографію, природні багатства, тваринний світ, навіть клімат цих земель. Велике місце займає опис звичаїв татар.

Співставлення біографічних вказівок самого "Опису" з іншими джерелами дозволяє припустити, що Броневський народився в 1545..1550 роках і що батьком його був львівський генеральний писар, теж на ім’я Мартин.

В своїй роботі Броневський використав кілька груп джерел: античні географічні описи, твори 16 ст., письмові пам’ятки, знайдені в Криму, епіграфічні пам’ятки.

З античних творів основним є "Географія" Страбона, яка становила скелет географічного опису Броневського. Цей опис можна розглядати як першу спробу історико-географічного коментування твору Страбона стосовно земель України.

Якими саме історичними та географічними творами 16 ст. користувався автор – конкретно встановити не вдалося, це питання вимагає дальших досліджень. Броневський уважно нотував середньовічні епіграфічні пам’ятки, які він оглядав у Криму; вони для нього є свідченням державної належності споруд і земель.

Дуже значне місце у творі займають особисті спостереження автора, які назагал є достовірними. Але слід мати на увазі, що свої власні спостереження автор дуже сильно генералізує, тому вони вимагають співставлення з іншими повідомленнями і в будь-якому разі повинні вживатись як одиничні факти, а не як узагальнення.

Глибина історичних даних твору, за винятком запозичень з античних авторів, не перевищує 100 років, і у викладі цих даних є багато плутанини.

Географічні реалії 16 ст., згадані в описі, у переважній більшості впевнено ототожнюються із сучасними об’єктами. Спостереження над мірами довжини в описі показали, що миля Броневського становить 7..12 км, що загалом узгоджується зі стандартом польської милі – 7 км.

Цей твір є дуже цінним джерелом для історії України та Кримського ханства; він, безумовно, заслуговує на перевидання латинського тексту разом з коментованим українським перекладом; доцільно також перевидати прикладені до видання 1595 р. карти, які ще не були предметом вивчення.