Географічні об’єкти 16 ст. в описі
Жарких М.І.
Частина цих об’єктів ідентифікована М.Мурзакевичем у примітках до перекладу опису. Ці зауваження позначені [М.М.]. Я переглянув їх, додав деякі свої міркування і наніс об’єкти на сучасну карту.
| Розділ | Назва | Ототожнення |
| 1 | Братіслав або Браслав м. | Брацлав м. |
| Сильник р. | Сельниця р. [М.М.] | |
| Трестенет р. | Тростянець р. [М.М.]; на карті масштабу 1:100000 [50] ріка, яка протікає через м.Тростянець Вінницької обл., надписана як р.Недотека | |
| Берсада р. | Бершадь р. [М.М.]; я думаю, що це р.Дохна, на якій стоїть м.Бершадь [51] | |
| Ольшанка р. | Від Дохни до Савранки ніяких значних річок з правого боку в Бог не впадає. Отже, можна думати або про річку, яка впадає в Бог у с.Соломия (на карті масштабу 1:100000 вона не підписана), або на р.Яланець – лівий доплив Савранки. Ця річка від с.Бондурово до устя тече загалом паралельно до Бога на віддалі 2..8 км. Можливо, рухаючись уздовж Бога, посольство переправилось спочатку через Яланець-Ольшанку, а потім через Савранку. | |
| Саврань р. | Савранка р. | |
| пасіка Онисія, де ростуть високі дуби | Як не дивно, але саме в цьому районі знаходяться села Тридуби (за 7 км від Бога) та Ониськине (безпосередньо на правому березі Богу) – Кривоозерського району Миколаївської обл. | |
| кам’яний міст і лазня Вітовта на Бозі, також татарські кам’яні руїни – цессенії | с.Вітольдів Брід [52] (нині – Брід Первомайського району Миколаївської обл.) на лівому березі Богу. Якраз напроти, на правому березі Богу, знаходиться село Велика Мечетня – можливо, в його назві відбилась пам’ять про згадані руїни. | |
| Кодемам | Кодима р. [М.М.] | |
| Дольня Горофосса городище | Якісь руїни на території сучасного м.Первомайськ ? | |
| Синявода р. | Синюха р. [М.М.] | |
| Пробита або ворота, скелястий острів на Бозі |
М.Мурзакевич запропонував два варіанти: 1. в с.Мигія 2. в с.Богданівка |
|
| Церменкука, руїни на Бозі | ||
| Мала Цертельна р. | р.Мала Чортала, яка нині зветься Бакшала [53] | |
| Церцицессенія або Гетрицессенія, гробниця на Бозі | Між цими річками на правому березі Богу є село Акмечетські Ставки – отже, десь недалеко була "біла мечеть" | |
| Велика Цертельна р. | Велика Чертала р. [М.М.]; нині зветься Чортала (Словник гідронімів України, с. 614) або Черталка (на карті масштабу 1:100000) | |
| Капкаклея р. | Чичиклея р. [М.М.] | |
| Ганкрокрик або Хам-ріка | балка Анчикрак між с.Парутино і м.Очаків [М.М.]. Ця вказівка Мурзакевича для мене незрозуміла. Між Парутиним та Очаковом є тільки один об’єкт, що кандидує на річку – це балка, що на карті 1:100000 підписана як "Аджигольська балка"; вона спрямована з півночі на південь і впадає в оз.Солонець біля Аджигольського мису. Мені здається, що це задалеко і що тут може матись на увазі одна з двох балок з потічками: перша впадає в Бог між с.Петрово-Солониха та Кир’яківка, друга – в с.Велика Корениха. Обидві на карті 1:100000 не підписані. Також не виключено, що йдеться про якусь із балок – лівих допливів р.Березань / Березанського лимана. | |
| Березанське озеро | Березанський лиман | |
| Очаків м. | Очаків м. | |
| 2 | Кам’янець | Кам’янець-Подільський м. |
| Хотин | Хотин м. | |
| Сорока | Сорока м. | |
| Степановшина або Яси | Яси м. | |
| Технія, місто і турецька фортеця при усті Дністра | Тягин = Бендери [М.М.] | |
| Технінський або Молдавський перехід на Дністрі | ||
| Відово або Обідово озеро | Дністровський лиман [М.М.] | |
| Білгород | Білгород-Дністровський м. | |
| Маякська переправа через Дністер | біля с.Маяки | |
| 3 | Берібенія або Лікастем (Вовче гирло), де знаходяться дуже глибокі й широкі рови, недалеко від моря, також прекрасні озера та струмки | Барабой балка [М.М.]; я не виключаю можливості, що це гирло р.Барабой, але мені здається, що це – Сухий лиман чи обидва ці об’єкти. |
| Качибеєве городище, де колись був значний порт | Руїни міста Хаджибей, яке знаходилось десь на місці Одеси | |
| Адзіголь, де знаходяться три відомих рови, гіркі та солоні озера | Топоніма Аджиголь / Адзиголь в цьому районі я не знайшов; Аджигольський мис, про який говорилось вище, знаходиться досить далеко на схід. На північному березі Чорного моря є шість лиманів (із заходу на схід): Хаджибейський, Куяльницький Великий Аджалицький, Малий Аджалицький, Тилігульський та Березанський. Із них аджалицькі лимани відносно невеликі, а решта 4 можуть претендувати на звання «великих ровів». | |
| Долина, Дольна або балка, найширша і найглибша | Одеський та Куяльницький лимани [М.М.] З цією вказівкою Мурзакевича не можу погодитись: з тексту досить чітко випливає, що це Тилігульський лиман, який насправді є найбільшим. | |
| Березанське озеро, дуже вузьке але глибоке | Березанський лиман | |
| Карцинітська затока | Тилігульський лиман [М.М.] З цією вказівкою Мурзакевича не можу погодитись: з тексту однозначно видно, що це Дніпровський лиман | |
| 5 | Істм | На думку М.Мурзакевича, під цією назвою об’єднано Перекопський перешийок, Кінбурнську косу та о.Тендра. Я думаю, що цей розділ описує одну тільки Кінбурнську косу. |
| 6 | Оссов або Азов | Азов м. |
| Істм, рівнини, які лежать між Борисфеном, Меотійським озером і Чорним морем | Трикутник між нижнім Дніпром, Перекопом і Чорним морем | |
| 7 | Перекоп м. | Це місто знаходилось на південь від Турецького валу, біля сучасного с.Перекоп |
| Істм | Перекопський перешийок | |
| 8 | Козлов м. | Євпаторія м. |
| 9 | Інгермен м. | Інкерман м. |
| 10 | Херсонес або Сари-гермен | Херсонеське городище |
| монастир св.Георгія | цей монастир на мису на захід від Балаклави діє і зараз. | |
| 11 | Ямболі або Балахея м | Балаклава м. |
| 12 | Манкоп або Мангут м. | Мангуп городище |
| Черкессигермен | Татарське село Черкес-Кермен нерідко згадується у зв’язку з дослідженнями печерного міста Ескі-Кермен; нині це незаселене місце на захід від Ескі-Кермена. | |
| 13 | Бакчисарай м. | Бахчисарай м. |
| Салачик м. | Нині це північна частина м.Бахчисарай. | |
| Алма-сарай палац | Не можу вказати, що це за місце | |
| Алма р. | Альма р. | |
| Вапнякові велетенські гори, з яких найбільша має на вершині досить значне озеро | Гора Чатир-Даг; печера Кизил-Коба – виток р.Салгир [М.М.]. Оскільки печера – це не озеро, то з цією вказівкою Мурзакевича погодитись не можна. Ніяких природних озер в Кримських горах нема; всі водоймища там є рукотворного походження (ставки або водосховища). Можливо, в описі йшлося про якийсь ставок у горах. | |
| Сортас с. | Суюрташ або Савріташ [М.М.] | |
| 14 | Крем або Крим м. | Старий Крим м. |
| Великий замок біля м.Крим | Не можу вказати, що це за місце | |
| 15 | Сідагіос або Судак м. | Судак м. |
| 17 | Кафа або Феодосія м. | Феодосія м. |
| 19 | Керч м. | Керч м. |
| Тамань фортеця | Тамань м. | |
| 20 | П’ятигорська область | Північне Прикавказзя |
| 21 | Велике соляне озеро за 1 милю від Перекопа | Красне оз. або Старе оз. [М.М.] – вони знаходяться на приблизно однаковій віддалі від Перекопа, але Красне є трохи більшим за Старе |
| 23 | Кибіє | Кілія м. [М.М.] |
| посвята | Тассарлаган, татарське село | Не можу вказати, що це за місце; можна тільки припускати, що це десь недалеко від Бахчисарая. |
|
|
| Малюнок 6. Карта Причорномор’я за М.Броневським. | Малюнок 7. Карта Криму за М.Броневським |
|
1 – р.Сельниця (Сильник); 2 – р.Недотека (Трестенет); 3 – р.Дохна (Берсада); 4 – р.Савранка; 5 – пасіка Онисія; 6 – Вітовтів брід; 7 – р.Синюха (Синявода); 8 – р.Кодима (Кодемам); 9 – р.Бакшала (Мала Цертельна); 10 – р.Черталка (Велика Цертельна); 11 – р.Чичиклея (Капкаклея); 12 – Маяцький перевіз; 13 – Дністровський лиман (Відове озеро); 14 – р.Барабой; 15 – Сухий лиман; 16 – Качибеєве городище; 17 – Куяльницький лиман; 18 – Великий Аджалицький лиман; 19 – Аджалицький лиман; 20 – Тилігульський лиман; 21 – Березанський лиман; 22 – Дніпровський лиман (Карцинітська затока); 23 – Кінбурнська коса (істм з розділу 5); 24 – істм з розділу 6. |
1 – велике соляне озеро; 2 – р.Альма; 3 – Черкес-Кермен та Ескі-Кермен; 4 – гора Чатир-Даг. |
Таким чином, переважну більшість географічних об’єктів 16 ст. досить упевнено можна ототожнити із сучасними; виняток становлять татарські руїни на Бозі та причорноморські лимани, які тоді ще не мали назв. Але примітно, що більшість малих річок з того часу змінили назви. Варто також звернути увагу, що в описі Побожжя Броневський ніде не натякає на державну належність цих територій, на прикордонні орієнтири.
Примітки
50. Я користувався комплектом карт України масштабу 1:100000, виготовленим Київською військово-топографічною фабрикою в 1999 – 2003 рр.
51. В кількох джерелах зазначено, що Бершадка – це інша назва р.Дохни (Словник гідронімів України. – К.: 1979 р., с. 46).
52. Ця назва зафіксована в праці Є.Сіцінського (Церкви и приходы Подольской епархии. – Труды Подольского историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 69). Додатково про Витольдів Брід – .