Броневський і Страбон
Жарких М.І.
Письмові джерела, якими користувався автор, можна поділити на 4 групи:
1. Античні автори: в 11 розділах згадується Страбон, в 4 – Птолемей, в 2 – Пліній.
2. Автори 16 ст.
3. Письмові джерела, знайдені в Криму.
4. Епіграфічні пам’ятки, знайдені в Криму.
Розглянемо кожну з цих груп детальніше.
Основним письмовим джерелом для Броневського був Страбон. Для з’ясування об’єму й методу запозичень складемо таблицю, в якій зліва розміщено текст Страбона, а справа – відповідний текст Броневського; у кожній з колонок фрагменти розміщено в послідовності відповідного твору. Переміщення фрагментів, що приводить до порушення послідовності, відмічено в квадратних дужках: [С46 + С49 = Б40] (це має означати, що 46-й та 49-й уривки зі Страбона відповідають 40-у уривку Броневського). Жирним шрифтом виділено дрібні розбіжності текстів.
Таблиця 2. Цитати зі Страбона [23] у М.Броневського
| № | Страбон (С) | Броневський (Б) |
| 1 | 7.3.16. […] При усті Тираса є так звана "Башта Неоптолема" й селище під назвою "селище Гермонакта". [С1 = Б4] | 2. […] Тут [біля Білгорода] Тирас вливається у море. Біля самого гирла Тираса або Дністра є кам’яна башта, що зветься Неоптолемовою баштою, та селище Гермонакта, |
| 2 | Якщо піднятися вгору рікою на 140 стадій, то | |
| 3 | на обох боках зустрінемо міста: праворуч буде Никонія, а ліворуч – Офіуса. | а по обох боках Дністра два міста, з яких, як видно зі Страбона, той, що лежить праворуч [24] зветься Никонія, а той, що лежить ліворуч – Офіусою. |
| 4 | […] В цьому місці [біля с.Маяки] за Дністром видно руїни кам’яних стін й нібито інших споруд. Страбон каже, що це була Неоптолемова башта [25] […] [Б4 = С1] | |
| 5 | […] В 500 стадіях від устя у відкритому морі лежить острів Левка. [С5 = Б7] | |
| 6 | 3. [… Біля Очакова – ] Березанське озеро й затоки Карцинітська, Тамирацька й Карпанейська, що названа у Страбона озером [26]. | |
| 7 | Від устя ріки Тираса на віддалі 500 стадій лежить острів Левка, вивищуючись посеред моря. Страбон твердить, що цей острів був присвячений Ахілесу. [Б7 = С5] | |
| 8 | Мандрівники, що переправляються через Березанське озеро, можуть дуже зручно його бачити [27]. | |
| 9 | 7.3.17. Далі йде р.Борисфен, | Той же Страбон каже, що р.Борисфен |
| 10 | судноплавна на 600 стадій; | знаходиться в 60 стадіях звідти [28], |
| 11 | поблизу тече інша ріка – Гіпаніс, і лежить острів перед устям Борисфена з гаванню. | і що неподалік від нього тече р.Гіпаніс або Буг; й нібито в гирлі Борисфена лежить якийсь острів, де була колись пристань. |
| 12 | Якщо проплисти вгору по Борисфену 200 стадій, [С12 = Б15] | |
| 13 | 4. Очаків, який у Птолемея та Плінія зветься Ольбія, Ольбіс та Борисфенос, лежить у р.Борисфена при затоці Карцинітській, в яку і вливається Борисфен. | |
| 14 | то буде однойменне з рікою місто; це місто зветься також Ольбія, є великим портом і засноване мілетцями, | Страбон пише, що це місто засноване мілетськими вихідцями та що в ньому було велике торжище. |
| 15 | […] Переправа через Борисфен і Карцинітську затоку в Очаків, як стверджує Страбон, тягнеться на 200 стадій [тут очевидне непорозуміння]. [Б15 = С12] | |
| 16 | 6. […] Страбон пише, що цей Херсонес примикає до великого Херсонеса. [Б16 = С32] | |
| 17 | 7.3.17. [… Племена] найпівнічніші, що мешкають на рівнинах між Танаїсом та Борисфеном – роксолани […] | Він також пише, що роксани або роксолани, нарід, який ми звемо русами або рутенами, |
| 18 | завжди шукають між Танаїсом та Борисфеном місця, зручні для пасовиськ [Б18 = С31] | |
| 19 | Роксолани воювали навіть з полководцями Митридата під предводительством Тасія. | і що вони воювали з Тасієм, |
| 20 | Вони прийшли на допомогу Палаку, синові Скилура, | Палаком та Селуром, полководцями Митридата Евпатора [тут очевидне непорозуміння]. |
| 21 | і вважались войовничими. | Нарід цей, говорить Страбон, хоча й вважається войовничим, |
| 22 | Але будь-яка варварська народність і натовп легкоозброєного люду безсильні проти правильно вишикуваної та добре озброєної фаланги. | |
| 23 | але показав цілковиту слабкість свою і боягузтво | |
| 24 | В будь-якому випадку роксолани числом біля 50 000 чоловік не могли устояти проти 6 000 чоловік, виставлених Діофантом, полководцем Митридата, | у справі з Митридатовим полководцем Діофантом, який очоливши 50 000 війська, розбив наголову 60 000 ворогів [29]. |
| 25 | й були у переважній частині винищені. | |
| 26 | У них вживані шоломи та панцири з сиром’ятної бичачої шкіри, | Кажуть, що вони вживають шоломи, панцири та щити з сирих волячих шкір; |
| 27 | вони носять плетені щити як захисний засіб, | |
| 28 | є в них також списи, лук та меч. | а для нападу мали списи, луки та мечі. |
| 29 | Таким є озброєння й більшості інших варварів. Що стосується кочівників, | |
| 30 | то їхні вовняні намети прикріпляються до кибиток, в яких вони живуть. Довкола наметів пасеться скот, молоком, сиром та м’ясом якого вони годуються. | Шатра їх зіткані з вовни, подібно до їхнього одягу. Роксолани проводили життя на возах, годуючись від стад, які пасуться довкола шатер. Їжа їхня складається з молока, сиру та м’яса. |
| 31 | Вони слідують за пасовиськами, завжди по черзі вибираючи багаті на траву місця, взимку на болотах коло Меотиди, а влітку на рівнинах. [С31 = Б18] | |
| 32 | 7.3.18. […] Найпівнічніші – устя Борисфена та западина Тамирацької, або Каркінітської затоки, де знаходиться перешийок великого Херсонесу […] [С32 = Б16] | |
| 33 | 7.3.19. Плем’я, що мешкає тут [на березі Каркінітської затоки], має назву тафріїв […] | |
| 34 | 7. Перекоп, який у давніх греків звався Евпаторією, Помейополем, священною рощею, Дромоном чи ристалищем Ахіла, або Грецидою, Гераклеум або Гераклея [30] […] | |
| 35 | Весь перешийок, який Страбон зве Істмом і який від Меотійського озера до моря має простір не більше півмилі […] | |
| 36 | 7.4.1. Тут знаходиться перешийок, що відділяє від моря так зване озеро Сапра [= Гниле]; в ширину він 40 стадій | Страбон говорить, що озеро від моря знаходиться в 60 стадіях, |
| 37 | і утворює так званий таврійський, або скіфський Херсонес. | |
| 38 | За деякими відомостями, ширина цього перешийка 360 стадій. Хоча озеро Сапра має, як кажуть, 4 000 стадій […] | само ж озеро Гниле містить в собі 4 000 стадій, а перешийок таврійський 360 стадій. |
| 39 | 9. […] Проти Інгермена тягнеться мис, що має в ширину кілька стадій, а в довжину на протязі 3 чи 4 миль, вузькою смугою далеко вдається у Чорне море. | |
| 40 | Має 3 пристані, з яких одна – пристань договорів; з неї утворюється друга, що її Страбон зве Ктенунтом. Туди дуже зручно можуть приставати судна і знаходитись у безпеці проти бурі та хвиль. [Б40 = С46 + С49] | |
| 41 | Страбон говорить, що на цьому місці жила купа розбійників таврів скіфського походження, які нападали на мандрівників, що з’являлися в тих місцях […] [Б41 = С48] | |
| 42 | 7.4.2. Якщо плисти далі вздовж берега, буде великий мис, що видається в море на південь, який складає частину цілого Херсонесу. | |
| 43 | На цьому місці розташоване місто гераклейців (колонія гераклейців на Понті), яке також зветься Херсонесом | Страбон говорить, що гераклейці, жителі Понта, заснували там колонію й назвали її Херсонесом, |
| 44 | і відстоїть, якщо плисти вздовж берегів, на 4 400 стадій від Тираса. | і що він лежить від р.Тираса в 4 000 стадіях, а вимірюючи відстань морським шляхом, в 400 [тут очевидне непорозуміння] […] |
| 45 | В місті є святилище Діви (якогось божества). В 100 стадіях перед містом знаходиться мис, званий по імені цього божества Парфенієм, з храмом божества та його фігурою. [С45 = Б54] | |
| 46 | Між містом та мисом 3 гавані. [С46 + С49 = Б40] | |
| 47 | Потім іде Древній Херсонес, що лежить у руїнах, і потім гавань з вузьким входом, | |
| 48 | де таври (скіфське плем’я) звичайно збирали свої розбійницькі банди, нападаючи на тих, хто рятувався утечею сюди. [С48 = Б41] | |
| 49 | Ця гавань зветься Симболон Лимен й утворює разом з другою гаванню під назвою Ктенунт [С46 + С49 = Б40] | |
| 50 | На шляху з Інгермена до Корсуня є перешийок між вузькою пристанню [? бухтою] та морем Евксинським. | |
| 51 | перешийок в 40 стадій. | Страбон говорить, що ця частина материка має в собі 60 стадій, |
| 52 | Це перешийок, який замикає малий Херсонес, що складає, як я сказав, частину Великого Херсонесу, | й складаючи частину великого Херсонесу, зветься малим Херсонесом. |
| 53 | з одноіменним півострову містом Херсонесом. | |
| 54 | 10. Херсонес або Херронес, Корсунь чи Херсон […] Перед містом лежить мис, що зветься Партеніум, тобто дівочий, де знаходився храм та фігура богині. [Б54 = С45] | |
| 55 | 7.4.3. Місто це раніше було самостійним, але через розорення від варварів було змушене обрати собі покровителя в особі Митридата Евпатора […] | Місто це було вільним й користувалося власними законами, але було зруйноване варварами й доведене до такої крайності, що обравши собі в начальники Митридата Евпатора, |
| 56 | проти варварів вело війну; | |
| 57 | Митридат […] послав військо проти Херсонеса | він надіслав до Херсонесу військо таке бадьоре й хоробре, |
| 58 | й одночасно почав війну зі скіфами, не тільки зі Скилуром, але також із синами останнього – Палаком та іншими (їх, за словами Посидонія, було 50, а за Аполонидом – 80). | що за свідченням Страбона, одночасно й зі скіфами вів війну, й тримав, як каже Посидоній, 50 полонених дітей Скилура, |
| 59 | В той же самий час Митридату вдалося їх усіх підкорити силою | |
| 60 | й стати володарем Боспору, отримавши цю область добровільно від Парисада, що володів нею. | й обеззброївши Перисада, начальника фортеці, заволодів Боспором. |
| 61 | З тих пір аж до теперішнього часу місто херсонесців підпорядковане володарям Боспору […] | І з цього часу, каже Страбон, місто Херсонес було під владою царів боспорських [31]. |
| 62 | 14. Крем або по-татарськи Крим […] в давнину звався Тафрос, каже Птолемей; а Пліній зве його Тафри [32] […] | |
| 63 | Після Симболон Лимен аж до міста Феодосії | 16. Вимірявши відстані вичислених вище міст і починаючи від Судака до Феодосії, що її генуезці звуть Кафою [33], |
| 64 | тягнеться таврійське узбережжя довжиною 1 000 стадій. Узбережжя це кам’янисте, гористе і підлягає сильним бурям з півночі. | бачимо, що береги Таврики на відстані 1 000 стадій круті й гористі, підлягають північним вітрам та бурям. |
| 65 | Перед таврійським узбережжям знаходиться мис, який висувається в море далеко на південь, в бік Пафлагонії та міста Амастриди, і зветься Криуметопон. | Страбон пише, що проти цього міста є мис, який висувається у море на південь, нахиляючись до Пафлагонії та міста Амастр, і зветься у греків Оріум і Опон, тобто бараняча голова. |
| 66 | Проти нього – мис пафлагонців Карамбій, який ділить Евксинський Понт на два моря стиснутою з обох боків протокою. | Напроти нього лежить другий мис пафлагонський Карамбіс, там де Чорне море поділяється на два, з’єднуючись тільки вузькою протокою. |
| 67 | Від міста херсонесців Карамбій знаходиться в 2 500 стадіях, а від Криуметопона значно ближче […] | Страбон каже, що мис Карамбіс знаходиться в 2 500 стадіях від міста Херсонеса, а від баранячої голови значно ближче. |
| 68 | 7.4.4. За згаданою гористою областю лежить місто Феодосія. Місто займає родючу рівнину і має гавань, яка може вмістити 100 кораблів. | За його ж описом, за гористою частиною півострова лежить місто Феодосія, оточене дуже родючими полями, яке має гавань, зручну й для 100 кораблів; |
| 69 | Ця гавань була раніше кордоном між землею боспорців і таврів. | цей куточок причислявся раніше до володінь боспорських і таврських. |
| 70 | І область, що йде далі, також родюча до Пантикапея, який є столицею боспорців; ця столиця лежить при усті Меотиди. Відстань між Феодосією та Пантикапеєм біля 530 стадій; | 18. Страбон розповідає, що є друга частина півострова, визначна за своєю родючістю, яка тягнеться до самої Пантикапеї, столиці Боспору, що лежить при усті Меотійського озера, і що між Феодосією та Пантикапеєю 530 стадій відстані. |
| 71 | вся ця область є родючою, в ній є селища й місто з чудовою гаванню під назвою Нимфей. | Земля ця багата на хліб, мала в давнину багато селищ; але тепер на ній самі тільки татарські халупи. За оповіданням Страбона там було місто Нимфея з чудовою пристанню, |
| 72 | Пантикапей являє собою холм, населений з усіх боків, в околі 20 стадій. На східному боці міста знаходиться гавань та верфі приблизно на 30 кораблів; є там і акрополь. Місто засноване мілетцями […] | та курган Пантикапейський, оточений багатьма селищами, на 20 стадій; на схід була пристань на 30 кораблів і фортеця, збудована мілетцями […] |
| 73 | 7.4.5. Устя Меотиди зветься Кімерійським Боспором. На початку устя є ширшим – біля 70 стадій; тут переправляються з пантикапейської області у Фанагорію, найближче місто Азії; | В самому усті Меотиди, яке Страбон зве Босфором Кімерійським, і де найбільша ширина його є до 70 стадій, починається розділення, де місця пантикапейські є ближче всього до Фанагорії, найближчого міста Азії. |
| 74 | закінчується устя набагато вужчою протокою. | |
| 75 | Ця протока і ріка Танаїс, що тече прямо з півночі в озеро і в його устя, відділяє Азію від Європи. Ріка Танаїс впадає в озеро двома устями, котрі | Страбон каже, що ця вузька протока розділяє Європу від Азії й що ріка Танаїс з півночі вливається у болото Меотійське устями, що |
| 76 | знаходяться в 60 стадіях одне від одного […] | відстоять одне від другого на 60 миль [34], |
| 77 | Весь окіл озера, за повідомленнями, становить 9 000 стадій. | і що весь окіл цієї води містить 8 000 стадій. |
| 78 | Великий Херсонес за формою та величиною подібний до Пелопонесу. | Він також твердить, що великий Херсонес або півострів за виглядом і величиною подібний до Пелопонесу, |
| 79 | Херсонесом володіють правителі Боспору, хоч вся ця область спустошена постійними війнами. | що володарі боспорські отримали цю країну у володіння виснаженою безперервними війнами; |
| 80 | Раніше вони володіли тільки невеликою частиною країни коло устя Меотиди й Пантикапея до Феодосії, | що ті ж царі боспорські володіли також і малим Херсонесом, який прилягає до Меотіди та Пантикапеї, до самої Феодосії, |
| 81 | а більшу частину до перешийка та Каркінітської затоки займало скіфське плем’я таврів. | що більшою частиною до самого перешийку та Карпеноїтської затоки володіли таври, скіфське плем’я; |
| 82 | Вся ця країна, а також майже вся область за перешийком до Борисфена звалась Малою Скіфією. | що через те весь той простір, і трохи далі за перешийком, звався Малою Скіфією; |
| 83 | Але через те, що множество люду з Малої Скіфії переправлялося через Тирас та Істр й оселилось у тій країні, значна частина Фракії була також названа Малою Скіфією, | |
| 84 | тим більше що фракійці уступили зайдам, частково підкоряючись силі, частково через погані ґрунти, бо більша частина країни є болотяною. | бо фракіяни уступили його, будучи частково примушені, а частково через невигоду болотяного розташування [35]. |
| 85 | 7.4.6. Окрім гористої приморської області, що тягнеться до Феодосії, вся решта Херсонеса являє собою рівнину і є родючою, особливо багатою на хліб. | Він також додає, що Херсонес поблизу від моря, до Феодосії, має родючі поля; гориста ж країна не так зручна для хліборобства. |
| 86 | В будь-якому разі поле, зоране першим-ліпшим лемехом, приносить врожай у 30 мір. | |
| 87 | Жителі цієї країни разом з азіатськими областями біля Синдики сплачували як данину Митридатові 180 000 медимнів та 200 талантів срібла. | За оповіданням його, Митридат отримав звідси у вигляді данини 180 000 мір хліба, рахуючи також і азіатські землі, що лежать довкола Синдики, та 200 талантів срібла; |
| 88 | І в попередні часи звідси везли хліб до греків, також вивозилась солона риба з рибних промислів озера. | і греки з Феодосії пересилали афинянам хлібні запаси; і з Меотійського озера солону рибу, |
| 89 | Як передають, цар Левкон надіслав з Феодосії афинянам 2 100 000 медимнів. | а цар Левкон надіслав 210 мирияд мір хліба (а кожна мирияда містить в собі число 100 001) [36]. |
Малюнок 3. Послідовність спільних фрагментів у Страбона та Броневського
Як видно з цієї таблиці, послідовність цитат у Броневського в основному відповідає послідовності викладу у Страбона, тим більше що обидва автори описують Північне Причорномор’я в напрямку з заходу на схід. Випадки переміщення фрагментів нечисленні, в основному пов’язані з тим, що суцільний опис міста Херсонеса у Страбона Броневський поділив між двома своїми розділами (9 та 10). Все це яскраво ілюструє малюнок 3, який показує надзвичайно високу кореляцію розміщення фрагментів у цих творах. Броневський скорочує Страбона, часто дуже нещасливо, що приводить до перекручення змісту аж до протилежного тому, що писав Страбон.
Але може бути, що не всі ці недоречності слід ставити на карб Броневському. Можливо, в його розпорядженні був не той канонічний текст Страбона, яким ми користуємось зараз, а дещо інакший, в чомусь попсований. Вивчення цих перекручень могло б вказати, яким саме з численних у 16 ст. видань Страбона користувався Броневський.
Особливих прикростей завдало Броневському те, що Страбон вживає термін "херсонес" (в перекладі з грецької – півострів) то як апелятив, то як власне ім’я щонайменше в 4 значеннях (малюнок 4), причому жодного з додаткових визначень не вживає послідовно. Вив’язатися з цієї халепи Броневському не пощастило: наприклад, заголовок розділу 18 говорить про Таврійський півострів, в той час як мається на увазі Керченський півострів.
Малюнок 4. Чотири значення слова "Херсонес".
Подібна плутанина має місце з терміном "істм" (в перекладі з грецької – перешийок). Вчитуючись в текст Броневського, я дійшов висновку, що "істм", описаний в розділі 5 – це сучасна Кінбурнська коса (зокрема, довжина її – десь 38 км – повністю відповідає вказівці Броневського – 1 день шляху); в той же час "істм", описаний в наступному, шостому розділі – це територія, для якої сучасна географія не вигадала назви, але яка досить чітко окреслена з півночі – нижньою течією Дніпра, зі сходу – приблизно сучасною залізницею Херсон – Перекоп, з півдня – Чорним морем і з заходу – згаданою Кінбурнською косою. В принципі її теж можна розглядати як півострів, як це зробив Броневський. І лише в сьомому розділі слово "істм" прикладено доречно до Перекопського перешийка, тобто ще третього об’єкта.
Ще одну неявну цитату з улюбленого автором Страбона можна припускати в розділі 21, де йдеться про "високі, широкі хребти гір, з яких між Кримом та Кафою видобувались, кажуть, мешканцями метали: золото, срібло й чудове залізо" [37]. Ця звістка перекочувала до трактату Тунмана й викликала критичне зауваження М.Ернста [38]. З одного боку, залізна руда в Кримських горах таки є, хоч і не між Кримом та Кафою; принаймні розробки її велися біля гори Демерджи [39]. З другого боку, є оповідання Страбона про похід аргонавтів, який, на думку грецького географа, міг мати причиною багатства Колхіди, що полягали у золоті, сріблі та залізі [40]. Цей набір багатств дуже характерний для кінця бронзового віку (початку 1 тис. до н.е.), коли залізо вже було відоме, але числилось дорогоцінним металом. Оце оповідання й було, на мою думку, джерелом натхнення для Броневського, тим більше що на 20-кілометровій ділянці між Старим Кримом та Кафою ніяких гір нема, а копальні Демерджі знаходяться десь в 77 км від Старого Криму і в 87 км від Кафи і про них ніяк не можна сказати "між цими містами". Про копальні Демерджі Броневський не знав.
Примітки
23. Страбон География в 17 книгах. – М.: Наука, 1964 г. – 942 с.
24. Пропустивши попереднє речення з джерела, М.Б. вніс плутанину: Страбон описує місцевість проти течії, отже, праворуч для нього – лівий берег з Никонієм; а у М.Б. Никоній – на правому березі Дністра.
25. Отже, М.Б. коливається у визначенні точного міся башти, напевно, через коливання у визначенні «гирла Дністра»: або гирло лиману, або місце, де ріка впадає у лиман. Сучасні коментатори віддають перевагу першому визначенню (Агбунов М.В. Античная лоция Чёрного моря. – М.: Наука, 1987 г., с. 132).
26. Страбон (див.нижче розділ 7.3.18) пише, що Тамирацька затока – інша назва Каркінітської затоки; топоніма Карпанейська затока у Страбона нема. Слід мати на увазі, що Карцинітська затока Броневського – це сучасний Дніпровський лиман, а не Каркінітська затока сучасна і Страбонова (яка підходить з заходу до Перекопського перешийка).
27. М.Б. не уявляв собі, що 500 стадій – це 78..99 км і що бачити острів на такій віддалі неможливо. Ще М.Н.Мурзакевич слушно зауважив, що мандрівник прийняв о.Березань, про який у Страбона йдеться далі, за о.Левка; насправді від гирла Березанського лиману до о.Зміїного (Левка) – 180 км.
28. Тут очевидне непорозуміння: або М.Б. не зрозумів Страбона, або перекладач – Броневського.
29. Можлива друкарська помилка в числах: числа Страбона свідчать про велику перевагу роксоланів, а за М.Б. – сили майже рівні.
30. Все це нагромадження назв є помилкою М.Б. Жодна з наведених назв не має відношення до Перекопського перешийку.
31. Цей уривок про війни Митридата, як бачимо, страшенно перекручений у М.Б. ; у Страбона Митридат воює проти Херсонеса, а у М.Б. – надсилає військо на допомогу Херсонесу; у Страбона Перисад добровільно підкорився, а в М.Б. – був подоланий силою.
32. Помилка М.Б.: античні автори майже нічого не знали про внутрішність півострова, а тафріїв Страбон розміщував на узбережжі Каркінітської затоки (див. вище 7.3.19).
33. Помилка М.Б.: у Страбона йдеться про все південне узбережжя Криму від Балаклави до Феодосії (тут справді є 1000 стадій віддалі та гори), а Броневський помилково відносить цей опис до простору від Судака до Феодосії, де нема ані 1 000 стадій, ані гір.
34. Фатально не везе Броневському з числами й одиницями: миля більша за стадію разів у сорок.
35. Пропустивши попереднє речення, М.Б. зіпсував ясний текст Страбона: виходить, що фракійці уступили скіфам землі біля Перекопу, тоді як ідеться про дельту Дунаю.
36. Знову помилка М.Б.: за його розрахунком виходить 21 млн., а не 2.1 млн.
37. Записки Одесского общества истории и древностей, т. 6, с. 351.
38. Тунманн Крымское ханство. – Сф.: 1991 г., текст на с. 17: «Гори між Ескі-Кримом та Кафою, як кажуть, багаті на золото, срібло та найкращу залізну руду»; коментар на с. 73: «Це фантазія, навіяна авторові якимось недоброякісним джерелом» – але яким саме, Ернст не здогадався.
39. Когонашвили К.К., Махнёва О.А. Алустон и Фуна. – Сф.: Таврия, 1971 г., с. 59 і наступні. Також Мыц В.Л. Некоторые итоги изучения средневековой крепости Фуна. – "Архитектурно-археологические исследования в Крыму", К., 1988 г., с. 111.
40. Страбон Географія, 1.2.39 – с. 53 цитованого перекладу. Проти припущення про запозичення з цього місця промовляє те, що всі інші цитати зі Страбона зосереджені в розділах 7.3 – 7.4.