Плану устрою Слобідського козачого полку 1762 року
Жахалова Н. В.
Відомість із плану устрою Слобідського козачого полку 1762 року із згадкою про слободу Попельнасту.
Ведомость сколько сотен и в каких урочищах быть и как им именоватца, а именно:
| Сотни Калиновка | Бородаевка и Домоткань |
| Аджамка | Пушкаревка |
| Голая Каменка | Грузкая |
| Мурзинка | Выска |
| слобода Овнянка и Бешка | Ташлык Плетеной |
| Верблюжка | Сухой Ташлык |
| Зеленая и Желта | Красная |
| Омельницкая, Попельнаста и Комисарка | Терновка и Ольшанка |
| Мишурин, Боянска, Тройницка | Добрянка |
| Каменка и Калужино | Орел |
ІР НБУВ, ф. ІХ, д. 1144, арк. 34.
Примітка: зазначений документ залучено з архіву фортеці Святої Єлизавети, що зберігається в Інституті рукопису НБУ ім. В.І.Вернадського у м. Києві і є додатком до рапорту Київському генерал-губернатору Івану Федоровичу Глєбову від 21 вересня 1762 року з проектом нового устрою Слобідського козачого полку. Достоменно не відомо, чи були реалізовані намічені плани у період до реорганізації Новосербського військового поселення та утворення на основі Слобідського козачого полку Кінного пікінерного полку (1764 рік), але саме в складі останнього (в 1765 році перейменованого в Єлисаветградський пікінерний полк) наприкінці 60-х років документи чисельно фіксують все ті ж 20 ротних слобід, хоча і в дещо іншому складі. А саме: 1) Мурзинка або Петриківка, 2) Гола Кам’янка, 3) Верблюжка або Чечелівка, 4) Овнянка або Аврамівка із слободою Бешкою, 5) Зелена або Котова із слободою Жовтою,
6) Омельницька або Лихівка, 7) Домотканська або Глинська із слободою Пушкарівкою,
8) Бородаївка, 9) Переволочанська Кам’янка із слободою Калужиною, 10) Мішурин Ріг,
11) Вологош або Дереївка із слободами Тройницькою і Буянською, 12) Грузька або Турина із слободою Інгульською, 13) Вись, 14) Плетений Ташлик, 15) Красна або Липняжка,
16) Тернівка або Ново-Архангельська із слободою Тишківкою, 17) Добрянка, 18) Орел,
19) Попельнаста, 20) Аджамка (Карта Єлисаветградської провінції з відомостями про наслідки нападу татар у січні 1769 року. Бібліотека Чарторийських у місті Кракові /Польща/ // BCr, № 110/13).
У зв’язку з реорганізацією Єлисаветградського пікінерного полку та переходом окремих ротних слобод під контроль Запорозької Січі, у 1772 та 1773 роках Попельнаста згадується то 5-ю, то 13-ю ротою. З 1774 року нумерація рот у полку зазнала чергових змін і до впровадження ескадронної системи управління (1776 рік) Попельнастівська рота значиться як 6-та рота пікінерного полку. За указом від 28.07.1783 року пікінерні полки були передбачені до ліквідації для утворення на їх основі легко-кінних полків Катеринославської кінноти. Зокрема, на базі Єлисаветградського пікінерного полку та сусіднього Херсонського (з центром у слободі Петровій) навесні 1784 року було утворено Єлисаветградський легко-кінний полк, комплектування якого продовжувало забезпечуватися також і за рахунок військових поселян села Попельнастого.
Подається за виданням: Метрична книга двох приходів:слобід Буянської і Попельнастої 1770-1782 років. – К.: Академперіодика, 2011 р., с. 63.