1508 р.
Станіслав Гурський
| 1 | Exacto ex Lithuania Mosco Sigismundus rex XXIV. Januarii Cracoviam venit, comitia regni acturus. Quibus ex sententia transactis omne studium ad recuperandum bona regia oppignorata convertit. | Точно 24 січня з Литви та з Московії король Сигізмунд прибув до Кракова, і було влаштовано сейм королівства. Під час обговорення справ на ньому він звернувся до будь-яких спроб повернути королівське майно, яке було закладено. |
| 2 | Quam ad rem usus est tum consilio ac industria, tum facultatibus Joannis Bonari, civis Cracoviensis, hominis divitis atque industrii. Sumpta enim pecunia tam ab ipso Bonaro, quam ex officina monetaria res ac facultates suas regias propemodum collapsas restituit. | З цією метою він використав як поради та завзяття, так і статки Яна Бонера, краківського громадянина, чоловіка багатого та працьовитого. Бо за гроші, взяті як у самого Бонера, так і в скарбниці, він відновив свої королівські маєтки та статки, які майже занепали. |
| 3 | Et imprimis Bohemis, Polonis, Germanis, qui sub Joanne Alberto et Alexandro regibus militarunt, stipendia retenta ducentorum millium persolvit, deinde arces regias capitaneatus et prefecturas regni inferius nominatas ex oppignore redemit. | І перш за все богемцям, полякам і німцям, які воювали під проводом королів Яна Ольбрахта та Олександра, він виплатив затриману платню в розмірі двохсот тисяч, а потім викупив королівські замки, каштелянства та староства королівства, названі нижче, у держателів застав. |
| 4 | Comitatum Scepusiensem a Joanne Jordano, solutis ei XII. millibus florenorum, redemit. | Списький комітат він викупив у Яна Йордана, заплативши тому 12 тисяч флоринів. |
| 5 | Capitaneatum Oswiccinensem et salinas Russie a Czarni, Pawel cive Cracoviensi XIV. millibus florenorum redemit. | Освенцимське староство та Руські соляні промисли він викупив у Чарного, Павла або Краків’янина, за 14 тисяч флоринів. |
| 6 | Oppidum Proszewice ab heredibus Langk IX. millibus fl. redemit. | Містечко Прошевице він викупив за 9 тисяч флоринів у спадкоємців Лангка. |
| 7 | Prefecturam Neszeviensem a Stanislao de Koscielecz IX. millibus fl. redemit. | Нешавське намісництво він викупив у Станіслава з Косцельця за 9 тисяч флоринів. |
| 8 | Cracovie molendina; custodiam piscarie: macella et alia bona ad prefecturam magne procurationis Cracoviensis pertinentia plus XII. millibus fl. redemit. | Краківські млини, рибні садки, бійні та інше майно, що належали до відання великого краківського намісництва він викупив за більше ніж 12 тисяч флоринів. |
| 9 | Salinas Cracovienses censibus magnis oneratas, restituta feneratoribus pecunia, eliberavit. | Краківські соляні промисли, обтяжені великими податками, він звільнив від них, повернувши гроші лихварям. |
| 10 | Plumbi fodinas Ilkussenses al Severino Bethmano V. millibus redemit. | Олькуські свинцеві копальні він викупив у Северина Бетмана за 5 тисяч. |
| 11 | Capitaneatum Miedzirecensem duobus millibus et trecentis florenis redemit. | Межиріцьке староство він викупив за 2 тисячі 300 флоринів. |
| 12 | Capitaneatum Siradiensem V. millibus redemit. | Серадзьке староство викупив за 5 тисяч. |
| 13 | Piotrcoviam mille ducentis fl. | Петроков – за 1200 флоринів. |
| 14 | Capitaneatum Sochaczoviensem V. millibus fl. | Сохачевське староство – за 5 тисяч флоринів. |
| 15 | Capitaneatum Radomiensem tribus millibus fl. | Радомське староство – за три тисячі флоринів. |
| 16 | Capitaneatum Drohobicensem V. millibus fl. | Дрогобицьке староство – за 5 тисяч флоринів. |
| 17 | Rabstein mille quingentis fl. | Рабштейн – за тисячу п’ятсот флоринів. |
| 18 | Arcem Ritter mille fl. | Замок Риттер – за тисячу флоринів. |
| 19 | Teloneum Lublinensem mille quadringentis fl. | Податки з Любліна – за тисячу чотириста флоринів. |
| 20 | Sluchow IV. millibus fl. | Слухів – за 4 тисячі флоринів. |
| 21 | Thuchola XI. millibus fl. | Тухолю – за 11 тисяч флоринів. |
| 22 | Juniwladislaviam V. millibus fl. | Юнівладиславію – за 5 тисяч флоринів. |
| 23 | Sandecz IV. millibus fl. | Сандеч – за 4 тисячі флоринів. |
| 24 | Teloneum una cum pontali Thorunensi ex multorum manibus X. millibus redemit. | Податки та мостове з Торуня з багатьох рук він викупив за 10 тисяч. |
| 25 | Que omnia mense regie aggregavit. | І всі ці королівщини він зібрав за місяць. |
| 26 | Arcem preterea Cracoviensem novis et elegantibus edificiis exornare cepit. | Він почав прикрашати Краківську цитадель новими та вишуканими будівлями |
| 27 | Eodem anno MDVIII. duo millia Tartarorum, qui predatum in Russiam excurrerant, per Joannem Cameneczki, castellanum Leopoliensem et prefectum Buscensem cesa. Quos multam pecorum hominumque predam nigra via agentes ad Voronowo Horodyszcze assecutus, fudit, et predam omnem recuperavit. | У тому ж 1508 році дві тисячі татар, які прибігли на Русь за здобиччю, були розбиті Яном Каменецьким, каштеляном Львівським та старостою Буським. Коли вони з великою кількістю захоплених худоби й людей йшли Чорним шляхом, то були настигнуті під Вороновим Городищем, де він їх розгромив та повернув усю здобич. |
| 28 | Quarta Aprilis hujus anni Judeus Sloma, qui in divinissimum eucharistie sacramentum blasphemias dixerat, negans, cum divinitate corpus esse posse, idem alia scelera patrarat, per Nicolaum Dominicanum, heretice pravitatis inquisitorem, in frequenti doctorum cetu et hominum innumera multitudine coargutus ac victus, licet pertinacissime suas opiniones tueretur, combustus est. | Цього року Юдей Шломо висловлював богохульство проти найбожественнішого таїнства Євхаристії, заперечуючи, що божество може бути тілом, а також вчинив й інші злочини. Четвертого квітня він був схоплений домініканцем Миколою, розслідувачем єретичних збочень, викритий серед натовпу лікарів і незліченної кількості людей, і через надзвичайну впертість у захисті своїх переконань був спалений. |
| 29 | Res Lithuanie absente rege turbari ceperunt. Michael enim dux Glinski, constituta cum Basilio duce Moscovie, ut supra memoratum est, defectione ad eum sua, Joannem Zabrzezinski, accusatorem suum, nihil hostile suspicantem, secunda die Februarii in curia ejus sub oppido Grodno noctu invasit, et lecto extractum et nudatum per Turcum ministrum cedis decollari imperavit. | Справи Литви за відсутності короля почали псуватися. Бо Михайло, князь Глинський, змовившись із Василем, князем Московії, як згадано вище, про свій перехід до нього, на другий день місяця лютого вдерся вночі до маєтку (під містечком Гродно) Яна Заберезинського, свого обвинувача, який не підозрював нічого ворожого, і з ліжка витягнутий і оголений турком, слугою, труп обезголовити наказав. |
| 30 | Et quod diu antea occulte moliebatur, animum ad Lithuaniam occupandam convertit, non paucosque ex proceribus Lithuanorum, Russorum precipue, rebellionis socios sibi ascivit et animos ac studia eorum largitione, promissorum magnitudine, spe etiam victorie, ad hec copia prede, dominandi denique dulcedine adjungere sibi adnixus est. | І до того, що він таємно вже давно замислив, і до чого навернув душу, а саме, захопити Литву, він залучив чимало литовських шляхтичів, особливо русинів, як спільників у бунті, завдяки щедрому заохоченню їхнього духу та старанності, величезності обіцянок, а також надії на перемогу, на цю велику здобич через панування, нарешті, він прив’язав їх до себе лагідністю. |
| 31 | Quibus in hunc modum constitutis ad Moscorum ducem se contulit, ac, ut fidem majorem ei de se faceret, thesaurum et supellectilem omnem suam cultam et pretiosam cum cognatis suis ad Moscoviam transtulit. Fuereque ex Lithuanis, qui rebus Michaelis studebant, quibus si temporis spatium datum esset, ad societatem ejus non inviti accessissent. | Коли вони були таким чином визначені, він пішов до московського князя і, щоб здобути в того більшу довіру до себе, перевіз зі своїми родичами до Москви весь свій скарб і коштовності. І були деякі з литовців, що цікавилися справами Михайла, які, якби їм дали час, не без небажання приєдналися б до його товариства. |
| 32 | Verum rex Sigismundus, premisso celeriter Nicolao Firlejo de Dambrowicza, palatino Lublinensi, cum exercitu ere conductorum militum molimina illa prevenit, ipse etiam Cracovia quarta Maji egressus ad Lithuaniam accurrit. | Щоправда, король Сигізмунд негайно наказав Миколі Фірлею з Дамбровича, люблінському воєводі, запобігти тим заколотам із військом добре вишколених жовнірів, сам же 4 травня залишив Краків і помчав до Литви. |
| 33 | Interim autem antequam rex eo venisset, Michael arces tam suas quam regias in Lithuania, fraude ei a Ruthenis proditas, presidiis suis ac commeatu firmabat. | Одначе перед тим, як туди прийшов король, Михайло зміцнив своїми залогами і припасами як свої замки, так і королівські замки в Литві, які зрадницьки віддали йому русини. |
| 34 | Arcem etiam Minsko, auxilio Moscorum adjutus, obsedit et intercipere tentavit. Quam cum capere non posset, majora sibi a Mosco auxilia submitti petiit. Que tamen rege preveniente conjungere se cum Michaele non potuerunt. Territusque Michael subito regis adventu, soluta Minscensi obsidione fuge se commisit. | Він також за допомогою Москви взяв у облогу і намагався захопити фортецю Мінськ. Але оскільки він не зміг її взяти, то попросив надіслати йому з Москви більшу допомогу. Ті ж через короля, який перешкодив цьому, не змогли об’єднатися з Михайлом. І Михайло, наляканий раптовим наближенням короля, зняв облогу Мінська й кинувся навтіки. |
| 35 | Quo in loco quinquaginta millia Moscorum recens tum Michaeli in auxilium submissorum, ducibus Michaele Szczanie et Jacobo Sacharino in castris substiterant. | У цьому місці зібралися в таборі п’ятдесят тисяч московитів, посланих на допомогу Михайлу, під проводом Михайла Щені та Якова Захар’їна. |
| 36 | Verum et hi, cognita Michaelis a Minsko fuga, retrocesserunt exercitumque suum in ulteriorem partem Borystenis reduxerunt, et in silva collocarunt, parte copiarum ad ripam fluminis relicta, que regios transitu Borystenis prohiberent. Itaque dum cohortes aliquot regie, ex adverso ad vadum, quo prohibebantur, pro transitu contra Moscos decertarent, reliquus exercitus regius, tranato alio in loco Borystene, Moscos a tergo ad vadum invadit, quos ab utraque parte circumventos, partim trucidant, partim in flumine mergunt. | Втім, коли вони довідалися про втечу Михайла з-під Мінська, то відступили і переправили своє військо на інший бік Дніпра, де розмістили його в лісі, частину сил залишили на березі річки, щоб завадити переправі короля через Дніпро. І тому, поки деякі королівські корогви на протилежному березі біля броду, де їх перестріли, билися проти московитів за переправу, решта королівського війська рушила до іншого місця на Дніпрі, і через брід напала у тил московитам, які, оточені з обох боків, частково були порубані, а почасті потонули в ріці. |
| 37 | Et cum sol occideret, destinata in crastinum diem universali pugna, rex signum receptui dari jussit et suos in castra reduxit. Dies is sacer dive Margarethe erat. | І коли сонце вже заходило, і на наступний день була призначена вирішальна битва, король наказав дати сигнал до відступу і повів своїх людей назад у табір. Цей був день святої Маргарити [20 липня]. |
| 38 | Et Michael quidem Moscis se illic jungens, uno illo die de summa rei decernere satagebat, facilem indubiamque victoriam promittens, dummodo res consilio ejus gereretur. | А Михайло, який приєднався до московита, намагався того дня вирішити долю справи, обіцяючи легку й безсумнівну перемогу за умови, що справа буде виконана згідно з його задумом. |
| 39 | Verum duces Mosci exercitus seu Basilii Magni ducis jussu, seu virtuti ac fortune sue diffisi, sive pugnam robuste gentis expavefacti, nocte illa media cum silentio per silvas et invios saltus ac paludes, equis multis ceterisque impedimentis inter festinandum relictis, exercitum illic abduxerunt. | Але воєначальники московитського війська чи то за наказом великого князя Василя, чи то з недовіри до його доблесті та долі, чи то налякані битвою сильними людьми, серед тієї ж тієї ночі, мовчки, через ліси, непривітні хащі та болота, залишивши багатьох коней та іншого обозу, поквапилися далі й увели звідти військо. |
| 40 | Inde rex post hostium fugam exercitum ad arcem Smolensko duxit, ubi, consultatione habita, rex ipse in Smolensko ad res, quas usus belli postularet, administrandas substitit. | Тоді король, після втечі ворога, привів військо до фортеці Смоленська, де, порадившись, сам король зупинився в Смоленську, щоб розпорядитися справами, яких потребувала війна. |
| 41 | Qui, dum de primatu ac imperio contenderent, reique sedande mora interponeretur, fugendis Moscis spatium datum fuit. Qui succisis post tergum suum silvis, qua exercitus regius insecuturus eos erat, vias omnes impeditas reddiderunt. | У той час як вони сперечалися за першість і командування, і вирішення питання було відкладено, московитам було дано час для втечі. Вони повирубували за собою ліси, через які королівське військо мало їх переслідувати, і залишили всі дороги перегородженими. |
| 42 | Et incensa arce sua Drohobusz, quam defendi posse a suis dubitarunt, in remota loca perfugerunt. | І, спаливши свою фортецю Дорогобуж, щодо якої вони сумнівалися, чи зможуть її захистити їхні люди, вони втекли у віддалені місцевості. |
| 43 | Nihilominus tamen regii, crebris excursionibus factis, predas ex hostili solo agebant. | Тим не менше, люди короля робили численні набіги та грабували ворожу землю. |
| 44 | Kiszka etiam Lithuanus, altera parte submissus, cum parte copiarum Moscoviam vastabat. Quod Moscorum dux prohibiturus, exercitum suorum contra Kiszkam misit. | Кишка ж, литовець, який розмістився в іншому місці, з частиною своїх сил пустошив Московію. Московський князь, щоби перешкодити цьому, послав військо своїх проти Кишки. |
| 45 | Is vero intelligens parem se tante Moscorum multitudini non esse, suppetias a rege poscit. | Той [Кишка], однак, розуміючи, що він, мабуть, не буде на рівних з великим натовпом московитів, попросив у короля підкріплення. |
| 46 | Que dum per silvas illas succisas viam sibi patefaciendo immorantur, interea Kiszka excubias Moscorum particularibus aliquot preliis fudit. Quorum qui e proelio incolumes effugerunt, magnas Polonorum ac Lithuanorum copias adesse affirmarunt. Itaque numerosus ille Moscorum exercitus, audito Polonorum nomine, territus in fugam se conjecit. | І поки вони прорубували собі шлях через ті ліси, і затримувалися з появою, Кишка тим часом у кількох битвах розсіяв сторожу. Ті, хто втік із бою неушкодженим, стверджували, що тут були великі сили поляків і литовців. І так те численне військо московитів, почувши ім’я поляків, з жахом кинулося у тікати. |
| 47 | Kiszka etiam cognito ex captivis ac perfugis, non procul abesse Moscorum exercitum, nullam spem habens de celeri succursu regiorum cum succisis silvis luctantium, ad loca tutiora se recepit. | Кишка також довідався від полонених і втікачів, що військо московитів недалеко, і, не маючи надії на швидкий підхід людей короля, які прорубувалися крізь ліси, відійшов у безпечніші місця. |
| 48 | Hinc Magnus Moscorum dux Basilius, videns parum feliciter rem bellicam sibi procedere multosque ex suis adverso Marte cecidisse, terram insuper suam ab exercitu regio vastatam esse, missis ad regem legatis inducias belli petiit, intra quas de pace tractari utrimque possit. | Тоді Василь, великий князь московитів, побачивши, що війна для нього йде без успіху, і що багато його людей полягли проти Марса, а його країна, крім того, була спустошена королівським військом, послав послів до короля і просив перемир’я у війні, в межах якого можна було б домовитися про мир з обох сторін. |
| 49 | Rex perpendens secum, quod hostis pugne copiam non faceret suorumque virtus ac robur contra silvas ac paludes Moscicas nequidquam atterenda esse videretur, res insuper Polonie ad regnum eum evocarent, ad inducias consensit, resque internuncio Joanne Sapicha, secretario, hoc modo condicta fuit, ut Moscus legatos ad regem mitteret, qui pacem ac fedus perpetuum his conditionibus firmarent: | Король зважив на те, що не зможе зібрати достатню силу проти ворога, і що проти доблесті та міці своїх вочевидь в жодному разі не можна нехтувати лісами і болотами Московії, крім того, польські справи покликали його до королівства, і погодився на перемир’я, і справи при посередництві Яна Сапіги, секретаря, були влаштовані таким чином, що московит пошле послів до короля, які б уклали вічні мир і довіру на таких умовах: |
| 50 | ut arces Lithuanici ducatus, que in potestate Michaelis erant, Lithuanis redderentur, captivi utrimque restituerentur, Michael apud Moscos exularet, uxor ejus et ceteri cognati atque amici ad Moscoviam ire non prohiberentur. | щоб фортеці у Литовському князівстві, які були під владою Михайла, були повернуті литовцям, щоб полонені з обох сторін були звільнені, щоб Михайло жив вигнанцем у московита, щоб його дружині та іншим родичам та друзям не перешкоджали поїхати до Москви. |
| 51 | Pace itaque literis ac jurejurando principum utrimque firmata, soluti sunt vinculis ac liberi dimissi a Mosco Lithaur, Bartoslawicz et alii complures Lithuanie nobilitatis viri olim sub Alexandro rege capti; Mosci vicissim captivi supra quinquaginta a rege manumissi, arces Michaeline ex formula federis Lithuanis reddite. | Отже, мир був підтверджений листами та присягами государів з обох сторін, Литавор, Бартославич і кілька інших людей з литовської знаті, які раніше були взяті в полон за короля Олександра, були звільнені від своїх кайданів і відпущені з Москви, натомість королем було передано понад п’ятдесят полонених московитів, замки Михайла поверталися згідно з положеннями договору з Литвою. |
| 52 | Amicos, fratres, cognatos Michaelis cum uxoribus iidem legati Moscici ad Moscoviam ex Lithuania secum duxerunt. | Приятелів, братів і родичів Михайла з дружинами московські посланці привезли з собою з Литви до Москви. |
| 53 | Verum uxor Michaelis et frater ejus Basilius Glinski cum ducentis personis inviti ac merentes nimium Lithuania excessere, quibus Moscovia carcer perennis visa est. Qui cum ad arcem et oppidum Odruczko perducti essent, multo magis displicere eis Moscovia cepit. | Дійсно, дружина Михаїла та його брат Василь Глинський разом із двома сотнями осіб, без будь-якого бажання й незаслужено, залишили Литву, й для них Московія здавалася вічною в’язницею. Коли їх привезли до фортеці та містечка Друцьк, вони ще більше стали не любити Московію. |
| 54 | Itaque Ulricus Szelendorff, thesaurarius Michaelis, Zelupuha et Eustachius Daszkowicz, famatus ille Kozak, Tartaris et Moscis terror, accepta fide publica, ad castra regia redierunt, ceteri partim ad regem Sigismundum, naturalem dominum suum, partim ad Constantinum ducem ac ad alios proceres in Lithuaniam reversi fuere. | І ось Ульрік Шелендорф, підскарбій Михайлів, Зелупуха і Євстахій Дашкович, той знаменитий козак, жах татар і московитів, повернулися до табору людей короля, інші повернулися частково до короля Сигізмунда, свого природного пана, частково до князя Костянтина та до інших вельмож у Литві. |
| 55 | Pace cum Mosco constituta exercitum rex dimisit, cujus pars Vilnam rediit, pars Constantinum ducem ad Volhiniam secuta est. | Після укладення миру з московитом король розпустив військо, частина якого повернулася до Вільна, а частина пішла за князем Костянтином на Волинь. |
| 56 | Sub id tempus tria millia Tartarorum tripartito agmine incursionem in Lithuaniam fecerunt, quorum unum dux Constantinus contrivit, alterum insignis miles Polhusz, Ruthenus, profligavit, in tertium vero agmen forte fortuna Lucas Moranus ducentorum peditam rotmagister inciderat, ubi cum, sive pugnando sive fugiendo, aut moriendum illis esset aut subeunda captivitas, non immemor illius: «Una salus victis nullam sperare salutem» placuit, imparibus licet viribus, vel ferro salutem parare, vel forfiter pugnando morte servitutem evadere. | Тоді три тисячі татар вдерлися до Литви трьома загонами, один з яких розгромив князь Костянтин, другий скрушив видатний воїн Полгуш, русин, третю ж юрбу доля звела з Лукашем Мораном, командиром двох сотень піхоти, так, що, чи то б’ючись, чи то втікаючи, вони або загинули б, або потрапили б у полон, проте, він не забув, що «єдиний порятунок переможених – це неможливість сподіватися на порятунок», і, зважаючи на нерівність сил, віддав перевагу тому, щоб або здобути порятунок мечем, або смертю у відчайдушній сечі уникнути рабства. |
| 57 | Itaque facto ex quadrigis vallo suisque intro receptis, hostium impetum animose excepit et, felicitate pugne usus, magnum eorum numerum, jaculis, bombardis et reliquo belli instrumento prostravit, reliqui hostium, preda relicta, fuga dilapsi. Quos cum pedites illi victores assequi non possent, Lithuani ex arce Sluczko decurrentes in locis palustribus. | І тому він вишикував свій загін і відступив за межі свого валу, де хоробро зустрів напад ворога і, вправно використовуючи своє військо, випустив у неприятеля велику кількість стріл, бомб та інших бойових снарядів. А тих, кого виявилися не в змозі наздогнати їхні піші переможці, литовці з фортеці Слуцька наздогнали в болотистих місцях і перебили. |
| 58 | Sic Lithuania eo anno victrix, incolumis a Moscis et Tartaris servata est. Pace cum Mosco constituta exercituque ex hostili terra deducto Sigismundus rex die octava Novembris a Smolensko Vilnam venit. Ubi supplicationibus Deo optimo maximo solemni ritu peractis, singulos bellica virtute claros pro opera strenue in bello navata collaudatos, alios muneribus, alios magistratibus, alios annuis vectigalibus decoravit. | Таким чином Литва, переможна в тому році, була врятована від московитів і татар. Уклавши мир з Москвою і відкликавши військо з ворожої країни, король Сигізмунд восьмого листопада прибув зі Смоленська до Вільна. Там, звернувши благання до Бога з найкращим і найурочистішим обрядом, він нагородив кожного, прославленого своєю військовою доблестю, за його труди на війні. |
Примітки
Подається за виданням: Acta Tomiciana, 1852, , p. 21 – 24.
Ян Бонер (, 1462 – 1523) – краківський купець і королівський банкір.
Списький комітат – у сучасній Словаччині.
Ян Йордан – про нього відомо власне те, що за короля Олександра він був спиським старостою [Niesiecki K., Herbarz polski, , Lipsk 1839, s. 501–507].
Освенцимське староство – із центром в Освенцимі (, 54 км на захід від Кракова).
Прошевице – Прошовиці (, 28 км на північний схід від Кракова) .
Нешавське намісництво – із центром у Нешаві ( на нижній Віслі).
Станіслав з Косцельця – (1460 – 1534), нешавський староста від 1490 р.
Олькуські свинцеві копальні – в Олькуші (, 38 км на північний захід від Кракова).
Северин Бетман – краківський райця, велицький жупник, власник на головному ринку в Кракові.
Межиріцьке староство – із центром у місті у Великопольщі.
Серадзьке староство – із центром у місті у Великопольщі.
Петроков – із центром у місті у Великопольщі.
Сохачевське староство – із центром у місті у Мазовії.
Радомське староство – із центром у місті .
Дрогобицьке староство – із центром у місті (в сучасній Львівській області).
Рабштейн – село з руїнами замку, у 3 км від Олькуша.
Риттер – біля села Ритро в Малопольщі (80 км на південний схід від Кракова).
Слухів – нині місто Члухів (, давніше Słuchów) на Помор’ї.
Тухоля – , місто на півночі Польщі.
Юнівладиславію – нині це місто зветься Іновроцлав (), на півночі Польщі.
Сандеч – нині місто Старий Сонч () і Новий Сонч () у 8 км від Старого.
Воронове Городище – невідома історикам України місцевість. Висловлено , що це – Вороновиця Вінницького району і області, але так не може бути, бо вона не лежить на Чорному шляху.
труп обезголовити наказав – стилізація цього епізоду дуже неясна. Чиїм слугою був оцей турок (Глинського? Заберезинського?) і що він власне вчинив (убив? чи тільки роздягнув труп?) – однозначно зрозуміти не можна. Варіант перекладу: «і з ліжка витягнутий і оголений турком, слугою, труп обезголовити наказав».
Миколай Фірлей – (? – 1526), люблінський воєвода (1507 – 1514).
Литавор – (? – 1513), литовський вельможа, попав у московський полон у 1500 р. (в битві на Ведроші), звільнений в 1509 р.
Бартославич – у московських документах він зветься Станіслав Бартошевич [Сборник Русского исторического общества, 1882 г., т. 35, с. 322, 324].
Євстахій Дашкович (1470 – 1536) – (1508 – 1514).