Фрагмент стенограми заключної частини засідання Круглого столу

Толочко П.П.: Итак, мы подошли к завершению. Общее впечатление, – я смотрю на наших молодых коллег, присутствующих здесь, – должно быть, довольно грустное. Оттого, что мы так стали заниматься наукой. По существу, нет науки.

Совершенно ясно, и с этого мы начинали, что все построения Никитенко и Корниенко, мягко говоря, не имеют под собой никакой основы. Они взялись за дело, которого не знают, и предлагают перевернуть мироздание на основании своих любительских прочтений. Все это очень печально.

Нам нужно что-то делать с отзывом представления в ЮНЕСКО о праздновании 1000-летия Софии Киевской в 2011 году. Я уже обращался практически во все организации, которые в этом участвуют: все боятся потерять лицо. Да, соглашаются, сделали большую глупость, но если мы отзовём представление, то Украина окажется в невыгодном свете. А то, что Украина в результате подобного празднования окажется в сто раз более в невыгодном свете, окажется посмешищем для всего научного сообщества и международной культурологической общественности, это, оказывается, никого не волнует.

Правда, я обращался ещё при той власти. Я не знаю, какая будет реакция новой власти, но надеюсь, что мы ещё раз к ним обратимся, теперь уже все вместе. Мы подготовили проект резолюции, я её зачитаю и мы дополним, выскажем свои предложения, а затем и примем это как резолюцию Круглого стола (зачитує проект резолюції). Що ми ще не врахували?

Іоаннісян О.М.: Поскольку Софийский собор является памятником Всемирного наследия, то, по идее, он может быть повергнут экспертизе ИКОМОС. Почему бы не обратится к Национальному комитету ИКОМОС с просьбой организовать такую международную экспертизу по поводу новой даты. В этом случае, действительно, можно было бы привлечь мнение международного экспертного сообщества, в котором достаточно компетентных людей.

Толочко П.П.: Давайте продумаем этот пункт.

Голос із залу: Петре Петровичу, я хотів звернути увагу на правовий бік справи. Тут виступаючі в різний спосіб вже говорили про це. Є певна процедура взаємодії між комітетом Всесвітньої спадщини і країнами-сторонами конвенції. Кожна країна-сторона конвенції має право діяти згідно з цією процедурою. Така процедура існує при номінації памяток, я гадаю, що така ж, чи аналогічна процедура існує при подачі інформації до Комітету Всесвітньої спадщини, перед тим як приймати рішення з приводу того чи іншого датування. Має бути постанова комітету Всесвітньої спадщини. А їй мають передувати експертизи. Ми це проходили, коли номінували у 1990-му році Софію Київську. Було декілька візитів експертів, це затяжна процедура. Я не думаю, що швидко можна зробити, але обминути правовий бік тут не можна.

Можливо, подання за підписом голови Національного комітету ЮНЕСКО чи заступника міністра є порушенням процедури. У нас є центральний орган виконавчої влади, який відповідає за культурну спадщину, – це Міністерство культури. На жаль, у нас багато пам’яткоохоронних організацій де факто і вони не є пам’яткоохоронними організаціями де юре. У тому числі і заповідники не є пам’яткоохоронними організаціями де юре. Я пропоную вивчити або дослідити правовий бік подачі інформації до ЮНЕСКО.

Міляєва Л.С.: Петре Петровичу, в резолюції нам потрібно відзначити, що слід в якийсь спосіб припинити свавілля заповідника. Його так звана вчена рада приймає відповідальні рішення, а вона не уповноважена це робити. Існувала практика, згідно з якою лише уповноважений орган охорони мав право приймати подібні рішення. Коли йдеться про пам’ятку такого рівня, не може бути келійних рішень.

Сердюк О.М.: Можливо, я можу запропонувати роз’яснення щодо зауваження колеги… про процедуру.

Процедура не была нарушена, все дело в том, что в досье ЮНЕСКО дата Софии не изменена. Там по-прежнему фигурирует 1037 год. 1011-й год внесен в календарь памятных дат, который не является официальным документом. Это произвольное внесение по инициативе Украины, не имеющее никаких последствий. Никакая експертиза в этой ситуации нам не нужна. Нам достаточно проведения круглых столов, конференций и публикации результатов обсужденя.

Иными словами, сегодня необходимо подключить общественное мнение, предать огласке дискуссии вокруг Национального заповедника. У нас происходит фальсификация и подмена понятий на государственном уровне. Процедурой внесения в ЮНЕСКО изменений в датировке собора сегодня заниматься бессмысленно. Изменений в дате собора нет. По-прежнему остается 1037 г.

Толочко П.П.: Що ж, будемо підключати громадську думку, подбаємо про те, щоб Кабінет Міністрів не виставив нас на всесвітній глум і не прийняв постанову про святкування.