Литература
Агульников С.М., Курчатов С.И. Курган белозерского времени у с. Хаджилар в Нижнем Поднестровье.– Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов конференции.– Запорожье, 1994.– С. 4–7.
Березанская С.С. Средний период бронзового века в Северной Украине.– Киев, 1972.
Березанская С.С. Восточнотшинецкая культура // Археология Украинской ССР.– Киев, 1985.– Т. 1.– С. 437–444.
Березанская С.С. Белогрудовская культура // Археология Украинской ССР. Киев, 1985.– Т. 1.– С. 499–511.
Березанська С.С., Лобай Б.I. Курганний могильник бронзової доби поблизу с. Гордiївка на Пiвденному Бузi // Археологiя.– Київ, 1994.– № 4.– С. 148–153.
Бидзиля В.И., Яковенко Э.В. Киммерийские погребения Высокой Могилы // СА.– 1974.– № 1.– С. 148–159.
Братченко С.Н. Лук i стрiли доби енеолiту-бронзи Пiвдня Схiдної Европи // Археологiя.– Київ, 1989.– № 4.– С. 70–81.
Ванчугов В.П. Памятники тудоровского типа в Северо-Западном Причерноморье (к вопросу о белозерской культуре) // Межплеменные связи эпохи бронзы на территории Украины.– Киев, 1987.– С. 114–131.
Ванчугов В.П. Белозерские памятники в Северо-Западном Причерноморье.– Киев, 1990.– С. 163.
Гершковия Я.П., Клочко В.И. Связи племен Нижнего Поднепровья в эпоху поздней бронзы (по материалам Завадовской литейной мастерской) // Межплеменные связи на территории Украины.– Киев, 1987.– С. 101–114.
Клочко В.І. "Народи Моря" та Пiвнiчне Причорномор’я // Археологiя.– 1990.– № 1.– С. 10–17.
Клочко В.И. Восточная граница (на Левобережной Украине) влияний круга лужицкой культуры.– Ziemie polskie we wczesnej epoce þelaza i ich powiazania z innymi terenami.– Rzeszow, 1992.– S. 183–190.
Клочко В.И. Новые аспекты связей Северного Причерноморья с Восточным Средиземноморьем в позднем бронзовом веке // Мир Ольвии. Материалы юбилейных чтений, посв. 90-летию со дня рождения проф. Л.М. Славина.– Киев, 1996.– С. 129–131.
Клочко В.I. "Лобойкiвська металургiя" (до проблеми схiдного кордону Схiднотшинецької культури) // Trzciniec — system kulturowy czy interkulturowy proces ?.– Poznan, 1998.– S. 217–238.
Крушельницька Л.I. Взаємозв’язки населення Прикарпаття i Волинi з племенами Схiдної i Центральної Европи.– Київ, 1985.
Лебединская А. Михалковский клад // Известия Императорской археологической комиссии.– Вып. 53.– Санкт-Петербург, 1914.
Ляшко С.Н. Деревообрабатывающее производство в эпоху бронзы // емесло эпохи энеолита-бронзы на Украине.– Киев, 1994.– С. 133–151.
Мартиросян А.А. Армения в эпоху бронзы и раннего железа.– Ереван, 1964.
Мелюкова А.И. Памятники скифского времени // Известия Молдавского филиала АН СССР.– 4(31).– Кишинев, 1956.
Отрощенко В.В. Новый курганный могильник белозерского времени // Скифский мир.– Киев, 1975.– С. 193–206.
Отрощенко В.В. Белозерская культура // Культуры эпохи бронзы на территории Украины.– Киев, 1986.– С. 117–152.
Отрощенко В.В. О двух линиях развития культур племен срубной общности // Тезисы докладов международной конференции "Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья".– Запорожье, 1994.– С. 150–153.
Пассек Т.С. // Известия Молдавского филиала АН СССР.– 4(31).– Кишинев, 1956.
Покровська Е.Ф. Кургани передскифського часу в басейнi р. Тясмин // Археологiя.– VIII.– Київ, 1953.– С. 128–137.
Рыбалова В.Д. К вопросу о хронологии некоторых групп памятников эпохи бронзы и раннего железа на Украине // Археологический сборник Гос. Эрмитажа.– Вып. 2.– Ленинград, 1961.– С. 9–25.
Свешников И.К. Богатые погребения комаровской культуры у с. Иванье овенской обл. // СА.– № 2.– 1968.– С. 159–168.
Тереножкин А.И. Предскифский период на Днепровском Правобережье.– Киев, 1961.
Тереножкин А.И. Киммерийцы.– Киев, 1976.
Чернявская Н.В. Погребения КМК в Днепровском Левобережье // Курганные древности Степного Поднепровья III-I тыс. до н.э.– Вып. 3.– Днепропетровск, 1979.
Berezanskaja S.S., Kločko V.I. Das Gräberfeld von Hordeevka. Rahden/Westf., Verlag Marie Leidorf GmbH // Archäologie in Eurasien.– Bd.5.– 1998.– 171 s.
Blajer W. Dei Arm- und Beinbergen in Polen.– München, 1984.– (Prähistorische Bronzefünde, Ab.X, Bd.2).
Blajer W. Skarby z wczesnej epoki brązu na ziemiach polskich. (Prace komisji archeologicznej, 1990.– Nr. 28).
Blegen C.W., Caskey J.L., Rawson M. Troy III.– Berlin, 1953.
Bočkarev V.S., Leskov A.M. Jung- und spätbronzezeitliche Gussformen im nördlichen Schwarzmeergebiet // Prähistorische Bronzefünde, Ab.XIX, Bd.1.– München, 1980.
Boehmer R.M. Die Kleinfunde von Boğazköy.– Berlin, 1972.
Boehmer R.M. Die Kleinfunde aus der Unterstadt von Boğazköy.– Beilage 1.– Berlin, 1979.
Bouzek J. The Aegean, Anatolia and Europe: cultural interrelations in the second millenium B.C.– Praha, 1985.
von Brunn W.A. Bronzezeitliche Hortfunde. Die Hortfunde der Frühen Bronzezeit.– Berlin, 1959.
Bryk I. Tymczasowe sprawozdanie z badań archeologicznych w Bukiwnie, pow. Tłumacz // Sprawozdania Polskiej Akademii Umiejętności.– 5.– Kraków, 1932.
Demetrova S. Influense de la culture de Sudiu de Sus dans la Plaine de la Slovaquie Orientale // Slovenská Archeologia.– T. 32.– 1984.– № 1.– S. 11–71.
Furmánek V. Dei Anhänger in der Slowakei // Prähistorische Bronzefünde, Ab. XI, Bd. 3.– München, 1980.
Gediga B. Metalurgia brązu w kulturze łużyckiej na Śląsku // Pamiętnik Muzeum Miedzi.– T.1.– Legnica, 1982.– S. 33–65.
Gedl M. Kultura Predłuzycka // Prace komisji archeologicznej, 1975.– Nr 14).
Harding A., Hughes-Brock H. Amber in the Mykenaean World // The Annual of the British School at Athens.– 1974.– Nr 69.– P. 145–172.
Hochstetter A. Eine Nadel der Noua-kultur aus Nordgriechenland. Ein Beitrage zur absoluten Chronologie der Bronzezeit im Karpatenbecken // Germania.– 1981.–V 59, 2.– S. 239–259.
Kemenczei T. Die Spätbronzezeit Nordostungarns.– Budapest, 1984.
Killian-Dirlmeier I. Die Schwerter in Griechenland (ausserhalb der Peloponnes), Bulgarien und Albanien // Prähistorische Bronzefünde, Ab. IV, Bd. 12.– Stuttgart, 1993.
Klochko V.I. Weapons of the Northen Pontic Zone in the 16 th — 10 th centuries B.C. // Baltic-Pontic Studies, 1.– Poznan, 1993.
Kločko V.I. Die Süd- und Westbeziehungen der Ukraine rechts des Dneprs im 2. und frühen 1. Jahrtausend v. Chr.– Das Karpatenbecken und die Osteuropäische steppe. München — Randen/Westf. (Südosteuropa — Schriften, Bd. 20 // Prähistorische Archäologie in Südosteuropa, Bd. 12.– 1998.– S. 343–351.
Koukouli-Chrysanthaki C. Die Frühe Eisenzeit auf Thasos // Prähistorische archäologie in Südosteuropa.– Bd.1.– Berlin, 1982.– S. 119–143.
Lescov A.M. Jung und spätbronzezeitliche Depotfunde im nördliche Schwarzmeergebiet // Prähistorische Bronzefünde, Ab. XX, Bd. 5.– München, 1981.
Mercer R.J. Metal Arrow-heads in the European Bronze and Early Iron Ages // Proceedings of the Prehistiric Society.– 36.– 1970.– P. 171–213.
Morintz S. Contributii archeologice la istoria Tracilor Timpurii.I. Epoca bronzului în spaţiul carpato-balcanic.– Bucureşti, 1978.
Mozsolics A. Bronze und Goldfunde des Karpatenbekens.– Budapest, 1973.
Mozsolics A. Bronzefunde aus Ungarn. Depotfundgorizinte von Aranyos, Kurd und Guermely.– Budapest, 1985.
Müller-Karpe H. Handbuch der Vorgeschichte, IV.– München 1980.
Novotná M. Die Bronzehortfunde in der Slowakei. Spätbronzezeit.– Bratislava, 1970.
Novotná M. Die Nadeln in der Slowakei // Prähistorische Bronzefünde, Ab. XIII, Bd. 6.– München, 1980
Paszthory K. Der Bronzezeitliche Arm- und Beinschmuck in der Schweiz.– München, 1985.– (Prähistorische Bronzefünde, Ab. X, Bd. 2).
Petrescu-Dîmboviţa M. Depozitele de bronzuri din România.– Bucureşti, 1977.
Petrescu-Dîmboviţa M. Die Sicheln in Rumänien // Prähistorische Bronzefünde, Ab. XVIII, Bd. 1.– München, 1978.
Říhovský J. Die Messer in Mähren und der Ostalpengebiet // Prähistorische Bronzefünde, Ab. VII, Bd. 1.– München, 1972.
Sandars N.K. Later Aegean bronze swords.– American Journal of Archeology.– 1963.– 67.– P. 17–30.
Sandars N.K. The Sea Peoples. Warriors of the ancient Mediterranian 1250–1150 B.C.– London, 1978.
Snodgrass A.M. The Dark Age of Greece.– Edinburg.– 1971.
Stegmann-Rajtár S. Spátbronze- und früheisenzeitliche Fundgruppen des mittleren Donaugebiets // Bericht der Romisch-Germanischen Kommission.– 73.– 1992.– S. 29–180.
Stuchlík S. Die Věteřov-Gruppe und die Entstehung der Hügelgrabenkultur in Mähren.– Prächistorische Zeitchrift.– 1992.– 67–1.– S. 15–42.