«А ніч, мов мати...»

Богдан-Ігор Антонич

А ніч, мов мати, над тобою, долоню на чоло кладе.

Тоді щасливий навіть кривди забудеш і простиш найгірші,

Тоді думки квітками пахнуть, і чуєш серце молоде.

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967» (у розділі «Опис рукописів Антонича»). Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека. від. рукоп., ф. 10, од. зб. 174).

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 688.