«Вийди, вийди, п’яна юрбо...»

Богдан-Ігор Антонич

Вийди, вийди, п’яна юрбо, на бульвари,

вийся в радощах і болю, мов змія.

У моїй кімнаті чорні дві примари:

я і тінь моя.

Вийди, вийди, п’яна юрбо, на вулиці,

веселися, радій, і смійся, смій.

болем дрижатиме голос мій

(…і гріш)

(До склянки чаю вкину аршенік

і вип’ю отруту до дна).

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967» (у розділі «Опис рукописів Антонича»). Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп, ф. 10, од. зб. 175). Чернетка датована: «23 березня 1932 – 29 серпня 1933». Біля двох останніх рядків примітка: «кінець».

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 693.