66. Лист Олекси Слюсарчука до Федьковича

Соколику нашъ сизий,

Славний та голосний Співаченьку!

Проста, нашъ голубчику, шо не бачивши Твого любого лиця зъ роду, такъ сміливо до Тебе у перше відзиваю ся. Твоі любі листи до Данила Танячкевича навчили мене цего. – Хто я такий, скажу коротко: Товаришъ Данила. Игната Гарасєвича и Якова Гудика – изъ щиримъ украінськимъ серцемъ… Цего най Тобі на цесъ разъ стане. Пробуваю у Твоімъ сусідстві. у Ферескулі. запевно вона тобі знакома: коператорую тутъ уже півъ року. Давно збирався до Тебе поіхати, та все була якась перепона. Ажъ по святахъ хотівби доконче у Тебе бути, та бо не знаю, чи застану Тебе у Сторонці, бо знаю, що Ти и до Ростікъ частишъ. Будь проте такъ добрий, та звісти мене, чи въ Середу по велицідни будешь у Сторонці, найбихъ уже разъ на Тебе надивився… До мене послідна пошта Кути.

Тимчасомъ прощавай та святкуй здоровенький – щироприхильний Братъ твій

Олекса Слюсарчукъ, піпъ руський.

Примітки

Лист без дати, але він певно з р. 1866, перед Великоднем. Пор. «Спомини про Ф-а», Заклииського. стор. 2. – О. М.

Подається за виданням: Писаня Осипа Юрія Федьковича. – Львів: 1910 р., т. 4, с. 127.