На кафталуці

Юрій Федькович

О море, сине ти море!…

О синий ти, місячний світ!

А на кафталуці там ‘д горі

Керманич стойку стоїть.

А море сине, бре, грає!

А він си думку ведеть:

Куда то море гадає?

Куда то море ринеть?

На кафталуці там д’горі –

І виняв він карманец,

І зеркальце срібне як море,

І срібний гребенец.

І на кафталуці там д’горі

Став кучері свої чесать,

Ті кучері свої як море,

І в срібне шкло зазерать.

На кафталуці там д’горі –

І срібні сльози утер,

І зеркальцем срібним – та в море!

І срібну зброю припер

До кафталука там д’горі…

Й пішов ‘го, срібне, шукать

У сивозелізе то море…

А зорі забралися спать!…

Примітки

Досі не друковане. Тема та сама, що в вірші «Старий жовнярь».

Кафталук – der Mastbaum. Прим. Ю. Федьковича.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 460 – 461.