Дністер

Юрій Федькович

Ци дружина люба мила з краю загостила,

Ци пташина білокрила з краю заблудила,

Ци буркун то синопюрий байраком гукає,

Ци Дністер то буйнобурий на Подоли грає?

На чиїм то поберіжю збіжя золотіют,

І покоси шовковії колом зеленіют,

І шумя ту темні луги, гай там шелевіє,

Там хатина у садочку, ту ся двір біліє.

Ту соколи підлітают, ту вірли сковичут,

А по борах соловії сум на сум щебечут? –

Чуєш, десь мала хлопчина на сопівці грає,

Дівче квапит до керницї, думку си співає,

І вівчар там молоденький білі вівці кличе,

Чути – рже десь ворон коник, сірий волик риче…

Всюда любо, всюда красно, всюда лиш би бути –

О дністерські береженьки, можна вас забути?

Примітки

Друк. «Slovo na slovo» стор. 8 – 9.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 5.