Нічліг

Юрій Федькович

Гадка в гадку, гадку гоню…

Ах, пасися, милий коню,

Маєш трави, маєш квіти,

Поведу тя напоїти.

Сходит місяць, сходя зорі,

Ввезде тихо, як в поморі;

Коню-брате, ляж спочити,

А я зброю йму острити.

Га, дивіться, як снияє,

Аж ми серце розпукає!

Покладися также в квіти –

Доки час тя напоїти.

А я ляжу трошки спати…

Ні, волію плащ узяти,

На мураві го роздіти

Та й шездару настроїти.

Як ся струни відозвали!

Га, а що ж би-м заспівали?

Чи за долю, ци за милу? –

Ні, співаймо за могилу.

Примітки

Друковано у перше Слово, 1862, ч. 13 з д. 13 лютого, потім в Галичанині, 1862, стор. 13.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 105.

Після зустрічі з А. Кобилянським Ю. Федькович написав ще одну поезію під заголовком «Нічліг» («Гадка в гадку – гадку гоню…»). У Писаннях (т. 1, с. 105), а відтак у виданні Федькович Юрій. Твори. В 2-х т. К., 1960, т. 1, с. 133, цей другий твір помилково віднесено до розділу «Поезії 1862 – 1867 рр.». Уже в 1861 р. другий «Нічліг» був опублікований у львівській газеті «Слово» (№ 87). Незабаром видавець газети Б. Дідицький забув про цю публікацію – і в 1862 р. вірш з’явився у «Слові» (№ 13) повторно.

Шалата М. Й. Примітки. – В кн.: Юрій Федькович Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. – К.: Наукова думка, 1985 р., с. 504.