Рожа да Хміль

Євген Гребінка

Охріме, дядечку! будь ласкав, схаменись,

Ти чоловік і з хлібом, і з волами,

І грошики у тебе завелись.

Який тебе лихий ізніс

І побратав з панами?

Покинь їх, хай їм цур, із ними не водись;

А то коли к тобі не заверни у хату,

Ти з благородієм сидиш запанібрата

І чарка катержна гуляє по столі.

Чи то в село лихий примчить якого

Паничика, мовляють, судового –

Та сарана живе на твоєму добрі.

Або і возний сам, червоний, ніби квітка,

Деньків по п’ятеро кружляє у тебе;

А коней-калічі повнісінька повітка

Твоє сінце скубе.

Тим часом хліб давно у полі половіє;

Його і птиця б’є, і вітер марно сіє;

А дядько мій ґуля;

З письменними по чарці да по парці,

Останній шаг витрушує шинкарці.

Рівняться з ними нам сам бог не позволя:

То, сказано, – пани, щоб день у день гуляли,

А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.

Охріме! не зробись сміховищем села,

Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі!

Ось слухай. У мене недавно на городі

Червона Рожа зацвіла,

І треба ж, на біду, край неї Хміль пустився;

Ізпершу гарно страх з сусідкою він жив.

Дивлюсь, аж приятель за гілку зачепився,

А трохи згодом глядь – всю Рожу оповив.

І бідная вона змарніла,

Поблідла, далі пожовтіла;

А проклятущий Хміль, як рута, зеленів.

Примітки

Вперше надруковано в кн.: Малороссийские приказки Е. Гребенки, Спб., 1834.

Автограф зберігається в ІЛ, ф. 65, № 1.

Подається за другим виданням збірки «Малороссийские приказки Е. Гребенки», Спб., 1836, с. 15 – 16.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 145 – 146.