Хлопці

Євген Гребінка

Учора я дививсь, як хлопці

Гуляли на толоці:

Здається, крам там продавав один,

Другі в опуки тощо грали,

То в дучку булку заганяли,

А далі здумали скакати через тин.

Хлоп’ята там були і прості, і письменні,

І кожний з них по-своєму скакав:

Один летів як навіжений,

Знай, визвіривсь на тин та біля його й став;

А інший, голову, мов той москаль, задравши,

Пряменько витягнувсь та й скочив через тин,

Та як же врізався об землю, вражий син,

Колошу розідравши.

А виборного хлопченя

Так скаче високо, так здорово літає!

Воно мале зовсім, од чого ж так скакає? –

Собі подумав я

Та й придивляться став: аж сеє бісеня

Як хоче скочить, то аж в землю присідає

Та й присне разом відтіля!

Як не крути, а правди нігде діти:

Коли б, як виборного діти,

І другі вміли присідать,

То, може б, і вони зуміли так скакать.

Примітки

Вперше надруковано в альманаху «Ластівка», Спб., 1841, с. 279 – 280.

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 158 – 159.