Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Вірю і не вірю

Порфирій Горотак

Я вірю: лев родився від левиці

і буйний тигр від буйної тигриці,

а від мудрихи мудрої мудрець,

бо від самиці родиться самець,

тож від Самчухи родиться Самчук,

а від Маланки тільки Маланюк.

І віри лиш мені не йметься,

що родиться осел від оселедця,

що народивсь Наполеон на полі,

і що де-Голі родяться не голі,

що барбар народивсь від барбарису,

що партизан не мав в колисці кріса,

і що Осьмачці скрізь живеться смачно,

та що йому не страшно і не лячно,

що він за вірші виміняє яйця,

і що, скидаючися на китайця,

з довженною косою ходить Косач

і мудрості три коші нам накосить,

що Ситник тільки ситнім хлібом ситий,

коли поеми нам почне трусити,

що буряком живиться Буряківець,

і що Манило всіх зведе нанівець,

що вірш Холодної бував холодним,

і що Гординський випестить город нам,

та що Багряний є багрянородним

і не настрочить одіозних од нам,

і що не є Славутич хлопцем славним,

або Державин критиком державним,

що генієм не оголосять Барку

(бо хто не вірить – хап того за барки),

і що за мурами усіх mon cher-ів

не візьме під високий захист Шерех,

що, заробивши на Канітферштані,

купити можна Мосендзові штані,

що заклене нам Клен Лілі Марлен

і попелом засипле весь терен.

Але я вірю у сокиру,

у мій тартак,

я, дон Порфирій,

ідальго Горотак.

31. 1. 1947


Примітки

Подається за виданням: Клен Ю. Твори. – Нью-Йорк: 1992 р., т. 1, с. 238 – 239.