1883

Олександр Кониський

Всю вину трохи не щоденних крадіжок в банях інші звертають у нас на політичний наш устрій и кажуть: «вигоїти цей недуг може лишень Конституція».

Навряд чи так воно!

Корінь лиха, неморальності лежить в природі тих людей: лихі добутки його можна зменшити лишень добрим моральним вихованням, а цього то у нас и Біг-ма и ніяка конституція не дасть його; як само – жодний деспотизм не може мішати моральному вихованню людей. Конституція хіба лишень перенесла лиха з одного місця на друге; перенесла його з однієї форми в другу. Та хиба в новій формі, коли не буде морального виховання, поіншає корінь? Природних недостатків людей не викорінить ніяка політична форма! Треба перемінити корінь. Цей корінь – ніщо інше – як моральність, характер громадян. Скрізь на світі // 3 життя і добробут громадян відповідають характеру громадян. Доки не переміниться характер і моральні погляди громадян, доти не переміниться і добробут громади.

Яке б ми не заводили нове житло – мусимо будувати його з того матеріалу, який маємо. Так само і нове життя громадське може зложитись лишень з матеріалу, який маємо, який лишень в природі нашій, в нашому вихованні. В природі сучасних людей – скрізь на світі – багацько егоїзму, неправдивості, зажирливості. Чи здолає, яка лише політична форма сама собою переробити отакий матеріал? Певно що ні!

Треба залишити політику там де трохи не цілком нема моральності, де навіть більшість чи визнає й потребу моральності і морального виховання!…

29. XII. [18]83.

Київ. // 4

Кожен раз, коли я згадаю собі про Др[агомано]ва [2], мені тяжко за його. В моїх думках встає тоді чоловік розумний, котрий погнався «за журавлем» і випустив з рук «синицю».

Таких людей завжди карає свій власний розум: він ніби німіє на той час, коли у чоловіка обуряться нерви и мовчить доки чоловік не зайде «в хмару», не заплутається, не заблудиться в нетрях. Тоді прокинеться. Чоловік немов очі розв’язав; сам побачить, що накоїв стільки і таких промахів, що не тямить сам, як це так сталося? Як міг він за своїм розумом отакого накоїти?

Річ проста: треба пильнувати в своєму краї, працювати на користь своєму народові, працювати реально, відповідно потребам краю і народу; та пам’ятати, що найліпша теорія нічого не варта, коли нема жодної спроможності виконати її в практичному житті. // 5

Запримітив я, що велика сила тих, що видають себе за атеїстів, за людей «без віри і релігії», мішають два різних розуміння: віра і релігія.

Що таке релігія? Вона не само лишень сповідання тих, чи інших догматів. Можна не визнавати жодних церковних догматів, не визнавати метафізичного вчення про початок світу і бути чоловіком релігійним: коли релігією вважатимемо, як воно і слід, перш усього моральність.

Воно правда, що за нашими цивілізованими людьми не то що обмаль, а трохи чи не цілком нема жодних моральних основин життя, то зовсім справедливо буде визнавати їх без релігії.

Інша річ віра: кожен чоловік вірить в те, що робить. Хлібороб не став би орати ниву і сіяти жито, коли б не вірив, що жито зійде, виросте і достигне.

Грудень 1883 р. // 6

Примітки

2. Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) – публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч.