9. «Мої кучері опали...»

Олександр Кониський

Мої кучері опали,

Мої очі тьмяні стали,

Вуси білі, мов сметана,

Рано, рано зима впала.

На мочарах, на півночі

Потемніли мої очі,

На чужині хуртовина

Мої кучері оббила.

Ба! байдуже! Все марніє,

Тільки правда не старіє,

Та поета вольне слово

Вічно юне, вічно нове.

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Світ. – Львів, 1881. – № 8-9. – С. 144 – 145. Дата написання не зазначена. Підпис – Перебендя.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 544 – 545.