Верба
Вільям Шекспір,
переклад Миколи Костомарова
Пісня Дездемони
Ой вербице зеленая,
Вербонько моя!
Під вербою зеленою
Дівочка сиділа,
І бідную головоньку
Долі похилила.
Ой вербице зеленая,
Вербонько моя!
І на груди положила
Білі рученята,
І сльозами заплакали
Карі оченята.
Ой вербице зеленая,
Вербонько моя!
І на білеє каміння
Сльозоньки падали,
І холодне каміннячко
Сльози пробивали.
Ой вербице зеленая,
Вербонько моя!
Вийте вінки, дівчатонька,
Збирайтесь в таночок;
Мені буде з зеленої
Вербоньки віночок!
Примітки
Вперше надруковано у виданні: Литературное наследие… H. И. Костомарова. – С. 229, за автографом, знайденим 1886 р. в паперах Г. Н. Мордовцевої.
Пізніше автограф загублено.
Переклад пісні Дездемони з трагедії У. Шекспіра «Отелло». Дата в першодруку: «1849». Подається за першодруком.
Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 162.