Піснь радісна

Антін Могильницький

з пригоди поставлення Василя Поповича на єпископа Мукачівської єпархії

Нахиліть високу голову, Карпати,

Скали ся зрівняйте й долини,

Ліси, проступіться і горби в два ряди

Просто з Мукачівськой сторони.

Утворіть дорогу рівну і вигідну

З гнізда Коріатів в Львигород.

Получіть гостинов родину прадідну,

Най увеселиться руський род.

Мраки ся просуньте, темной ночі діти,

Світлом ся одійте небеси.

Дайте нам чим борше гостя увидіти,

Радісні піднести голоси!

Удар шумно в криси, святоюрський звоне!

Неси галичанам світлу вість,

Устелися цвітом, галицький загоне,

Іде невиданий к тобі гість.

На Дністрі і крутій Тисі, руська мати,

Твоїх дітей двоє як близнят;

Хоть їх розлучають високі Карпати,

Най любов і віра получать.

Видиш, як ся нині к серцю притискаєм,

Як ся торжественно веселим!

Хоч відділені не часто ся видаєм,

Знає своє плем’я побратим!

Много віків сплило, як нещастя стріли,

Повні злості гіркої і пих,

В гніздо дітей Твоїх на згубу летіли,

Не маючих в мирі сім потіх.

Трясла люта буря гілля й літорості,

Вихор лист і плоди обривав,

Вже пень колихався від пагубной злості,

До погибелі ся нахиляв.

В той час го правиця Габсбургів підперла,

Ласки здрій і правди укріпив,

Бурю розігнала і врагів ізтерла,

А сиріт ко собі скиптр тулив.

Взяли ми від неї прадідню свободу,

Нею блищить новий руський храм,

Вона защепила щасливість і згоду

І життя новоє русинам.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Примітки

Слідує ще 12 строф. Посвячення крилошанина кафедральної церкви Пряшівської В. Поповича на єпископа Мукачівського відбулося в митрополичій церкві у Львові 18 марта 1838 р. Могильницький познакомився з ним мабуть ще на Угорщині.

Надруковано окремою брошурою «Пѣснь радостна съ пригоды поставленія въ Церквѣ митрополічой Львовской… Васілія Поповича на Єпископа Мункачовской Єпархіи», Львів, 1838 р.

Повністю передруковано у книзі «Письма Антонія Любич Могильницького», Львів, Накладом «Зорі», 1885 р.

Подається за виданням: Твори Николи Устияновича і Антона Могильницького. – Льв.: Накладом товариства «Просвіта», з друкарні Наукового товариства ім. Шевченка, 1913 р., с. 488 – 490.