До земляків

Тимко Падура

Нам втогді перша з серця добувалась піснь, коли України дії іще дійописець збирав – з книжки.

Попередники наші передали Вам тільки час, імена, пригоди, але небилично, виворотне бундючно.

А ісущі як роблят? Ставлят храм прихожим, правлят по чужиньому – в отчині!…

Зцурались предків язика, одежи, обичаю, пішли в безпуть і в розстайнях кличут: за нами! – в чужину.

Господня сила дала духа нам, та в родинній мові озвалась народняя піснь – діїв і правди.

З них ми вийшли, в них прожили, з ними підем на суд поколінь – мира.

Вокс популі вокс Де.

Писано 18 березовня 1847.

Примітки Ю. Романчука

Се (в виданні Вільда 1874 р.) передмова до «Українок».

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 442.