Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Лейстровий

Тимко Падура

З віка вільні і свавільні

Не пускали шабель з рук.

Запорожець

Від Балтику по Горбат

Якесь желізне плем’я

З леміша кує булат

І носит слов’ян ім’я.

Конем жене як могол,

За ним в піснях той наров:

Не кровавити престол,

А за вільність льяти кров.

Довго сталь так ржавив леп

З юхи скверних ворогів.

Нім пригналось в Дніпра степ

До січових молодців.

В тій пустині слов’янин

Не багатий на засіб,

Виніс гостям Січи син

По старому сіль і хліб.

За гостину, хліб і сіль

В сльозах руку гість подав.

Стався Січи приятіль,

Бо з рукою серце дав.

І злучили враз долонь,

І з собою кільки ж літ

На лицарську в війнах скронь

Закидали слави квіт!

Які ж бранці в замки їх

Атаманський двигав віз!…

За спасіння, як за гріх,

Кільки ж гріб ваш кропит сліз!…

Кільки ж ними мертвий внук

Підливає в степах зіль!

І в кайданах собі з рук

Рве для врага хліб і сіль!…

Своїх предків спільних діл

Відцурався прісний рід;

Заліг камінь гостин стіл,

Сльоза дружби стялась в лід.

Ані жиє ані змер:

Хто ж так йому строїв світ,

Сковав руки, край роздер?

Вороги – царі, скажіт!…

Чертомлик. 1828.


Примітки Т. Падури

Стефан Баторій бажав зблизити людей до рівності, гідності, чесності, прикладом з себе, правом і наукою. Він підніс люд, творячи в Україні посередній стан, реєстрових запорожців; сему рицарству дав устави: вельможа станув наверху, в сотнях шляхотні (urodzeni), в рядах первобильці (aborigines) народу.

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 399 – 401.

Примітки М. Л. Гончарука

Вперше надруковано у вид.: Pyśma Tymka Раdurry, Львів, 1874, с. 37 – 39.

Подається за виданням: Українські поети-романтики – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 548.