До дуба
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Нехай гнеться лоза,
Куди вітер пігне,
Не печалить вона
Ні тебе, ні мене.
Може, й тяжко її,
Може, й спина болить,
Але буря її
З корінця не звалить;
На болоті росте,
І слабая сама –
Вона гнеться собі,
Бо в ній сили нема;
Вона гнеться собі,
І так вік прожиє,
І без слави, в багні,
Як трава, зігниє.
Як трава, осока,
Зігниє у багні, –
І хіба лиш комар
Заспіває по ній…
Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись;
Ти глибоко углиб
Твердий корінь пусти,
Гілля вгору розкинь,
Ти рости та рости!
І до пекла дістань,
І у пекло заглянь,
І до хмари дістань,
І на небо поглянь.
І весь світ обдивись,
І усе розпізнай;
І що доброго є,
Ти у себе впивай.
І у силі, в добрі,
Як скала, затвердій
І, як бог світовий,
На сторожі ти стій;
І пташки світові
Защебечуть тобі,
І співак відпічне,
Заспіває тобі…
А як буря лиха
Тебе з місця зіб’є
Або хмара-гора
Тебе громом уб’є –
Світ почує ту смерть,
І повітря здрижить,
І ліси загудуть,
І земля задвижить;
І пташки пролетять,
Спогадають тебе,
І співак перейде,
Не забуде тебе!
16 окт[ября 1859].
Примітки
Вперше надруковано в кн.: «Співомовки Степана Руданського, К., 1880», стор. 22 – 24. Автографів два: «Співомовки 1859 – 1860», стор. 9, звор. – 10, звор., і «Співомовки 1861», стор. 134 – 135. Подається за автографом 1859 – 1860 рр.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 78 – 79.