Гей, бики!

Степан Руданський

Та гей, бики! Чого ж ви стали?

Чи поле страшно заросло?

Чи лемеша іржа поїла?

Чи затупилось чересло?

Вперед, бики! бадилля зсохло,

Самі валяться будяки,

А чересло, леміш новії…

Чого ж ви стали? Гей, бики!

Та гей, бики! Ломіть бадилля,

Ломіть його, валіть на прах;

Нехай не буде того зілля

На наших батьківських полях!

А чересло моє ізліва,

Леміш із правої руки

Зітнуть і корінь того зілля, –

Чого ж ви стали? Гей, бики!

Та гей, бики! Зоремо поле,

Посієм яреє зерно,

А спаде дощик, незабаром

В землі пробудиться воно.

Пробудиться і на світ гляне,

І, як дівочії вінки,

Зазеленіють наші ниви, –

Чого ж ви стали? Гей, бики!

Та гей, бики! Зерно поспіє,

Обіллє золотом поля,

І потече ізнову медом

І молоком свята земля.

І все мине, що гірко було,

Настануть дивнії роки;

Чого ж ви стали, мої діти?

Пора настала! Гей, бики!

13 окт[ября 1859].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Основа», 1861, № 1, стор. 95 під заголовком «Гей-гей, воли!» за підписом «Подолянин Ст. Руданський». Подається за автографом «Співомовки 1859 – 1860», стор. 2, звор. – 3.

Тексти автографа і першодруку різняться між собою.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 77.