Пісня («Ой вийду я у садочок…»)

Степан Руданський

(На голос: «Гуде вітер»)

Ой вийду я у садочок, –

В садочку калина,

Край калини шовком шиє

Любая дівчина.

Подивлюся на калину –

Вона розпукає!

Подивлюся на дівчину –

Дівча обіймає.

Тая ж сама калинонька,

Та вже завинулась;

Тая ж сама дівчинонька,

Та вже відвернулась.

Завинулась калинонька

Та й не розпукає;

Відвернулась дівчинонька

Та й не поглядає.

Ой вийду я у садочок,

Буду виглядати,

Чи не вийде моя мила

Рути підливати?

Вийшла мила, походила,

Рути не підлила,

Тілько верхи позривала,

На воду пустила!..

Тая ж рута зеленая

Та цвіту не має;

Та ж дівчина молодая,

Та вже не кохає.

Стоптав би я тебе, руто,

Та з жалю не можу;

Забув би я тебе, мила, –

Забути не можу!

Ой вийду я у садочок,

Стану край віконця,

Чи не вийде моя мила

Ще раз до схід сонця?

А милая вже не тая,

Спить собі, дрімає

Та нового молодого

К серцю пригортає.

Тії ж очі, тії брови,

Та не той хлопчина;

Та ж голубка коло нього,

Та вже не дівчина.

Прострілив би я вас з лука!

Та з лука не палко!

Положив би вічно спати –

Та все чогось жалко!

7 июля [1859].

Примітки

Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1893, ч. 2, стор. 29 – 30 з датою «1854». Подається за автографом «Співомовки 1857 – 1859», стор. 185 – 186.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 71 – 72.