Пісня («Козаче, голубче…»)
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
(На голос: «Дівчино-рибчино»)
«Козаче, голубче,
Соколику мій!
Іще хоч годинку
Зо мною постій!
Нехай погляну,
Нехай поплачу,
Заким з дороги
Тебе побачу!»
«Дівчино, рибчино,
Не плач, не ридай!
За мною, молодим,
Ручок не ламай:
Коли не згину,
Я не покину,
Я не покину
Любу дівчину.
Де я не буду,
Я не забуду,
Не плач, дівчино,
Живо прибуду».
«Ой доню Явдоню,
Зіллячко моє!
Чого ж так змарніло
Личенько твоє?»
«Ой мати, мати!
Тяжко вмирати,
Ще тяжче-важче
Милого ждати!
Давно я, давно я
В милого була,
Вже тая стежечка
Зіллям заросла.
Піду я, мати,
Зіллячко рвати,
Зіллячко рвати,
Милого ждати!..
Рвуть зілля дівчата,
Віночки плетуть,
А мої оченьки
Тілько сльози ллють.
Ой зілля, зілля,
Чуже весілля,
А моя мука –
З милим розлука!..»
«Дівчино, рибчино,
Здорова була!
Чи вже ж ти, чи вже ж ти
Мене забула?»
«Я не забула,
Я не забуду,
Любила вірненько,
Любити буду».
29 октября [1858].
Примітки
Вперше надруковано в ж. «Зоря», 1893, ч. 2, стор. 30 з датою «1854». Автографів три: «Співомовки 1857 – 1859», стор. 99 – 100, «Співомовки 1861», стор. 126 – 127, і «Копа пісень», 1862, стор. 83 – 84. Подається за автографом 1857 – 1859 рр.
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 67 – 68.