Мавпа та дзеркало

I. А. Крилов
переклад Михайла Старицького

Раз Мавпа, в дзеркалі забачивши свій лик,

Тихесенько ведмедя – штовх! – у бік:

«Дивись-бо, кумоньку, яка красуня гожа!

Як скалиться кумедно та плига!

Якби на неї була схожа

Хоч краплю я, – мене б взяла нудьга

І я б повісилась, бий мене сила божа!

Проте признайсь, бо ніде правди діть,

А є між подружок таких моргух чимало,

І як на те вже, куме, стало,

О можу я й по пальцях їх злічить!»

«Нім подружок перелічати,

То краще на себе, кумасю, очі зняти!» –

На те ведмідь їй відказав, –

А раду ж ту даремно вийшло дати!

Таке і в світі я видав:

Що голова на руку погрішає.

Відомо вже й селу всьому, –

Йому за хаптурі усяке дорікає,

А він, проте, морга на писаря Хому!

Примітки

Вперше надруковано в книжці «Байки Крилова. Вибрав і переклав М. Старицький», К., 1874, стор. 36. Друкується за цим виданням. Переклад байки «» (1815 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 243 – 244.