Мавпа та окуляри

I. А. Крилов
переклад Михайла Старицького

На старість Мавпочка недобачати стала,

А у людей вона чувала,

Що то біда ще не яка, –

Аби дістати окуляри.

Отож чи так, чи за таляри

Добула їх з пів-сорока:

І, господи, яка раденька!

То на потилицю, а то на хвіст напхне,

То понюхне,

То язиком лизне,

То знов притулить до серденька!

Аж утомилася сама,

А проку з них усе катма!

«Пху! Згиньте! – каже. – Й той скажений,

Хто людські слуха теревені!

Про окуляри всі гули,

А що вони запомогли?»

Тут Мавпочка з досади та печалі,

Як брязне ними по землі, –

Аж тільки скалки заблищали!

На горенько ж, і між людей

Отак подеколи буває:

Хоч корисніша річ, а як ціни не знає

Їй неук – то й жене з очей!

Примітки

Вперше надруковано в книжці «Байки Крилова. Вибрав і переклав М. Старицький», К., 1874, стор. 32 – 33. Друкується за цим виданням. Переклад байки «» (1815 р.).

Подається за виданням: Старицький М. Твори у 8 тт. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963 р., т. 1, с. 232 – 243.