Київська Амазонія: природна цінність заплавних урочищ Лисогір'я

Парнікоза І.Ю.

У цьому розділі ми розглянемо природу урочищ розташованих поблизу Лисої гори – гирла Либіді, урочища Покал-Галерний острів та півострова Гострий.

Наразі Галерний острів поєднаний перешийком з правим берегом на північному сході, тому може вважатися півостровом. Крім того, поєднаний з сушею ще трьома дамбами. По одній з них острів сполучається з Корчуватим. Ця дамба має триметрову проїзну частину, З південного-заходу сучасний Галерний острів відділяє Галерна затока, з півдня в нього врізається затока Рибників (50.369416, 30.568043) поміж мисом Корчі (50.365802, 30.562992) та півостровом Гострий. З боку Дніпра в Галерний острів вдається Куляста затока (50.371177, 30.573988). Частину острову займає база Інституту рибного господарства, стави якого зараз занедбані. Є причал, пляж, рятувальна станція. На території острова є кілька озер. Це релікти протоки, яка відділяла колись один з Галерних островів від правого берега – сучасні озеро Миколайчик (50.375049, 30.554795) озеро Вольфія (50.378442, 30.557885) та озеро Єрик (50.375021, 30.561834). Наявні також невеликі стариці – озеро Спідниця (50.371171, 30.561521) та озеро Ротаневе (50.370446, 30.561567).

За виключенням центральної частини оз. Миколайчик водойми о. Галерний мілководні з середніми глибинами від 0,5 (озеро Ротаневе) до 2,2 м (оз. Миколайчик). Більша частина мілководь зайняті повітряно-водною і зануреною рослинністю (Дубняк та ін., 2024).

В верхів’я Галерної затоки – сучасне озеро Миколайчик впадає об’єднаний Голосіївський та Китаївський струмок (50.371993, 30.554096). Ще один струмок впадає до верхів’я Галерної затоки – озера Миколайчик трохи північніше (50.378365, 30.556378). Ще північніше струмок Лукрець, що проходить під шосе та протикаючи через Покал впадає в озеро Вольфія (50.378664, 30.557562).

Терени описаних урочищ, являють собою надзвичайно дикі закутки київської природи. Тутешні екосистеми включають види, що охороняються Червоною книгою України (Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 111 від 15 лютого 2021 р. "Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)", Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 29 від 19 січня 2021 р. "Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)", ЧКУ), Рішенням Київради N 219/940 від 29.06.2000 р. «Про затвердження переліку видів рослин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва» (РК1), Рішенням Київради від 23.12.2004 р. за № 880/2290 «Доповнення до переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території м. Києва та його зеленої зони, затвердженого рішенням Київради від 29.06.00 №219/940» (РК2), Рішенням Київради від 23 грудня 2004 року N 879/2289 «Про затвердження переліку видів тварин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва» (РК3) та Додатками до Бернської конвенції № І (БК1), ІІ (БК2) та № ІІІ (БК3) (Конвенція.., 1998; Фауна України, 2010).

Наразі природні екосистеми в описуваному районі представлені нижньою течією Либіді, фрагментами природної рослинності урочища Покал, Галерним островом та півостровом Гострий. Більшість цієї території вкрита лісовими екосистемами. Відповідно до природних умов тут сформувалися екосистеми заплавних лісів – ландшафту, що по всій Європі перебуває під загрозою.

Велику цінність, зокрема, має зелений коридор нинішньої нижньої течії річки Либідь. На ділянці вздовж природного відрізка Либеді грабняки Лисої гори виходять безпосередньо до русла річки. Уздовж природного відрізка русла та бетонного відкритого колектора ростуть самосіви верби білої, тополі чорної, клена американського (Acer negundo L.) та робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.), які успішно використовуються птахами та білками. Біля природного русла трапляються старі особини верби білої (Salix alba L.), на яких розвивається трутовик сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill). Самосівом поширюється шовковиця біла (Morus alba L.). Вздовж Либеді зростає також бузина чорна (Sambucus nigra L.), часто зустрічається хміль (Humulus lupulus L.). У травостої наявні зарості кропиви дводомної (Urtica dioica L.), часничниці лікарської (Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande), поодиноко трапляється борщівник Мантегацці (Heracleum mantegazzianum Sommier & Levier), куртини гречки японської (Reynoutria japonica Houtt.), антриск лісовий (Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), чистотіл великий (Chelidonium majus L.), подорожник великий (Plantago major L.), зірочник середній (Stellaria media (L.) Vill.) та грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.). Збереглися також напрочуд декоративні зарості пшінки весняної (Ficaria verna Huds.). Ближче до залізничного мосту на Либіді (50.397463, 30.557918) трапляються зарості кропиви дводомної та фіалки дивної (Viola mirabilis L.). Тут зустрічається також журавець дрібний (Geranium pusillum L.) та ехіноцистис лопатевий (Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray). У руслі Либеді виявлено рдесник гребінчастий (Stuckenia pectinata (L.) Börner). Поблизу залізничного мосту на вологому ґрунті зростають цікаві бріофіти — мній (Mnium sp.), фунарія (Funaria hygrometrica Hedw.) та маршанція (Marchantia polymorpha L.).

На відкритих ґрунтових схилах колектора знаходяться значні площі мохових куртин. Ділянка, де колектор впадає в Дніпро, є по суті дуже цінним природним куточком. Це пов'язано з тим, що тут відбуваються процеси алювіального відкладення, в результаті чого утворюється невелика дельта з островами, порослими заплавним лісом. Наявність тут і біля гирла фрагментів лісів з в'язом гладким та ясеном звичайним робить їх дуже цінними. Тут, а також на східному березі урочища Покал та півострові Гострий, заплавні ліси простягаються безпосередньо до річки Дніпро, а гілки дерев та чагарників звисають над водою, нагадуючи тропічні мангрові зарості.

Деревостани в урочищах Покал — Галерний острів сформовано здебільшого вербою білою та осокором, рідше зустрічаються тополя біла (Populus alba L.), осика, а в прибережній смузі — верби сіра (Salix cinerea L.) та тритичинкова (Salix triandra L.). Напрочуд старі (понад 50 років) екземпляри верби білої збереглися, зокрема, вздовж природного відрізка р. Либідь. У деревостані трапляються абрикоса (Prunus armeniaca L., IN), алича (Prunus cerasifera Ehrh., IN), береза повисла (Betula pendula Roth), вишня звичайна (Prunus cerasus L.), черешня звичайна (Prunus avium (L.) L., IN), в’яз гладкий (Ulmus laevis), в’яз шорсткий (Ulmus pumila), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), груша звичайна (Pyrus communis L., IN), дуб звичайний (Quercus robur L.), клен гостролистий (Acer platanoides), клен сріблястий (Acer saccharinum L., IN), клен татарський (Acer tataricum L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop., IN), лох сріблястий (Elaeagnus angustifolia L.), осика (Populus tremula L.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), сосна звичайна (Pinus sylvestris), тополя сіра (Populus × canescens (Aiton) Sm.), тополя чорна (Populus nigra), черемха пізня (Prunus serotina Ehrh.), яблуня (Malus domestica (Suckow) Borkh., IN), ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica Marshall, IN), шовковиця біла (Morus alba). На сухих пісках формуються зарості верби гостролистої (Salix acutifolia Willd.) – шелюжники. У деревних насадженнях Покалу виявлено екзотичний каркас західний (Celtis occidentalis L.), батьківщиною якого є Північна Америка. дерева уражує омела біла (Viscum album L., IN)(наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

Чагарниковий ярус сформований переважно свидиною криваво-червоною (Swida sanguinea (L.) Opiz) та аморфою кущовою (Amorpha fruticosa L.). Також тут зростають барбарис звичайний (Berberis vulgaris L., IN), бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), бруслина європейська (Euonymus europaeus L.), бузина чорна (Sambucus nigra), вишня повстиста (Prunus tomentosa Thunb., IN), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla Gand.), глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq., IN), дерен білий (Cornus alba L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), жостір проносний (Rhamnus cathartica L., IN), ірга колосиста (Amelanchier × spicata (Lam.) K.Koch, IN), калина звичайна (Viburnum opulus L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.), ожина сиза (Rubus caesius L.), обліпиха крушинова (Hippophae rhamnoides L.), троянда собача (Rosa canina L.), сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus (L.) S.F.Blake, IN). Тутешні ліани представлені такими видами як хміль звичайний (Humulus lupulus, IN), виноград культурний (Vitis vinifera L.), виноград дівочий (Parthenocissus inserta (A.Kern.) Fritsch) (наші дані та IN – https://www.inaturalist.org/).

У трав’яному покриві таких лісів зустрічаються компоненти різних угруповань: астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllos L., IN), бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L., IN; також піщані луки), бугила городня (Aegopodium podagraria L., IN), Anthriscus sylvestris, буркун білий (Melilotus albus Medik., IN; також рудеральна рослинність), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum L.), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia L., IN), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys L., IN), глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L., IN), гравілат міський (Geum urbanum L.), грабельки звичайні (Erodium cicutarium (L.) L’Hér., також рудеральна рослинність), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia L., IN), дивина борошниста (Verbascum lychnitis L., IN; також рудеральна рослинність), дівочий виноград п’ятилисточковий (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., IN), деревій звичайний (Achillea millefolium L.), жабрій двонадрізаний (Galeopsis bifida Boenn., IN), золотушник канадський (Solidago canadensis L.), золотушник звичайний (Solidago virgaurea L.), зірочник злаковидний (Stellaria graminea L.), зніт гірський (Epilobium montanum L.), заяча капуста найбільша (Hylotelephium maximum (L.) Holub, IN; також піщані луки), Alliaria petiolata, конвалія звичайна (Convallaria majalis L., IN), конюшина польова (Trifolium arvense L., IN; піщані луки), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum (Huds.) P.Beauv.), кравник звичайний (Odontites vulgaris Moench, IN), кропива дводомна (Urtica dioica), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale F.H.Wigg.), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea (L.) Roth), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria Medik.), латук дикий (Lactuca serriola L., IN; також рудеральна рослинність), лопух великий (Arctium lappa L.), любочки осінні (Leontodon autumnalis L.), люцерна серповидна (Medicago falcata L.), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus L.), мітлиця тонка (Agrostis tenuis Sibth.), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana (Bertol.) D.Kaplan), морква дика (Daucus carota L., IN; також рудеральна рослинність), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum L.), осот польовий (Cirsium arvense (L.) Scop.), осока гостра (Carex acuta L., IN; вологолюбна болотиста флора), осока прибережна (Carex riparia Curtis), пальчатка кривава (Digitaria sanguinalis (L.) Scop., IN; також рудеральна рослинність), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara L., IN), пастернак лісовий (Pastinaca sylvestris Mill.), підмаренник справжній (Galium verum L.), підмаренник північний (Galium boreale L., IN; також піщані луки), (Galium aparine), Plantago major, подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata L., IN; також рудеральна рослинність), перстач гусячий (Argentina anserina (L.) Rydb., IN), перстач неблискучий (Potentilla neglecta Baumg.), плетуха звичайна (Calystegia sepium (L.) R.Br., IN), полин гіркий (Artemisia absinthium L., IN; також рудеральна рослинність), полин звичайний (Artemisia vulgaris L.), полин лікарський (Artemisia abrotanum L., IN; також рудеральна рослинність), проліска дволиста (Scilla bifolia L., РК1), розхідник плющовидний (Glechoma hederacea L., IN), розхідник шорсткий (Glechoma hirsuta Waldst. & Kit.), ситник стиснутий (Juncus compressus Jacq., IN; також вологолюбна болотиста флора), смілка звичайна (Silene vulgaris (Moench) Garcke), стоколос розчепірений (Bromus squarrosus L.), суниці лісові (Fragaria vesca L., IN), тонконіг лучний (Poa pratensis L.), тонконіг стиснутий (Poa compressa L.), тонкопромінник однорічний (Erigeron annuus (L.) Pers.), ториліс японський (Torilis japonica (Houtt.) DC.), триреберник непахучий (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch.Bip., IN; також рудеральна рослинність), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L.), хвощ багновий (Equisetum fluviatile L., IN), хвощ польовий (Equisetum arvense L., IN; також вологолюбна болотиста флора, піщані луки), хвощ зимовий (Equisetum hyemale L., IN), холодок лікарський (Asparagus officinalis L., IN; також піщані луки), хондрила ситниковидна (Chondrilla juncea L.), чина лучна (Lathyrus pratensis L., IN), Chelidonium majus, IN, цикорій дикий (Cichorium intybus L., IN; також піщані луки, також рудеральна рослинність) (наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

Цей тип рослинності також включає переступень білий (Bryonia alba L., IN) – рідкісну для Києва рослину.

Найкраще збережені листяні ліси існують наразі у південній частині півострова Гострий. Проте окремі великі сосни свідчать, що раніше ця територія тривалий час була безлісою.

Трав’янистий покрив знижень представлений вологолюбною болотистою флорою. Тут зростають зокрема: болиголов плямистий (Conium maculatum L., IN), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum L., IN), Lysimachia nummularia), гірчак шорсткий (Persicaria lapathifolia (L.) Delarbre, IN), деревій верболистий (Achillea salicifolia Besser, IN), дягель лісовий (Angelica sylvestris L., IN), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos L., IN), зірочник водяний (Stellaria aquatica (L.) Scop., IN), зніт дрібноцвітий (Epilobium parviflorum Schreb., IN), зніт шорсткий (Epilobium hirsutum L., IN), зозулині сльози яйцеподібні (Neottia ovata (L.) Hartm.), китник лучний (Alopecurus pratensis L., IN), китник рівний (Alopecurus aequalis Sobol., IN), комишівник звичайний (Scirpoides holoschoenus (L.) Soják, IN), комиш лісовий (Scirpus sylvaticus L., IN), костриця очеретяна (Festuca arundinacea Schreb., IN), осока колосиста (Carex spicata Huds., IN), осока несправжньосмикавцева (Carex pseudocyperus L., IN), осока отруби (Carex otrubae Podp., IN), осока шоршава (Carex hirta L., IN), жовтий осот польовий (Sonchus arvensis L., IN; також рудеральна рослинність), підмаренник болотний (Galium palustre L., IN), проскурняк лікарський (Althaea officinalis L., IN), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum L., IN), рутвиця жовта (Thalictrum flavum L., IN), ситник болотний (Juncus subnodulosus Schrank, IN), ситник членистий (Juncus articulatus L., IN), ситняг болотяний (Eleocharis palustris (L.) Roem. & Schult., IN), фіалка запашна (Viola odorata L., IN), хвощ лучний (Equisetum pratense Ehrh., IN), цмин піщаний (Helichrysum arenarium (L.) Moench, IN), цикута отруйна (Cicuta virosa L., IN) (наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

Тут трапляються і надзвичайно цінні види, такі як оригінальна і дуже давня папороть вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum L., РК1), яка охороняється на території м. Києва рішенням Київради № 219/940 від 29 червня 2000 р. і рекомендована до внесення до Червоної книги України (Перелік рослин та тварин…; Парнікоза, Целька, 2018), а також орхідеї — коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine (L.) Crantz, ЧКУ, неоцінений) та коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz, ЧКУ, вразливий), включені до Червоної книги України (2009а). Природоохоронний статус коручки чемерникоподібної — неоцінений, коручки болотної — вразливий. Всі ці види до того ж представлені великими та надзвичайно життєздатними популяціями. У тутешньому лісі виявлено також надзвичайно рідкісну, занесену до Червоної книги України (2009а) орхідею жировик Льозеля (Liparis loeselii (L.) Rich., ЧКУ, вразливий), природоохоронний статус якої — вразливий. У 2020 р. Л. Капшученко на першому зарослому колишньому риборозплідному ставі в урочищі Галерний острів виявлено також пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, ЧКУ, вразливий), коручку болотну та любку (Platanthera sp.), вид якої поки не зрозумілий, оскільки рослина була представлена вегетативною розеткою. Пальчатокорінник м’ясочервоний також занесений до Червоної книги України та має природоохоронний статус вразливий. Коручку чемерникоподібну у 2025 р. знайдено також уздовж східного берега Покальського каналу та безпосередньо на острові Галерний.

Лісові екосистеми описуваного регіону багаті на мохоподібні. Зокрема, у складі флори мохів урочища Покал 04.05.2019 р. виявлено Leskea polycarpa Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., Brachythecium salebrosum (F. Weber & D. Mohr) Schimp., Brachythecium rutabulum (Hedw.) Schimp., Platygyrium repens (Brid.) Schimp., Orthotrichum speciosum Nees, Syntrichia ruralis (Hedw.) F. Weber & D. Mohr, Hypnum cupressiforme Hedw., Amblystegium serpens (Hedw.) Schimp., Orthotrichum pumilum Sw., Bryum moravicum Podp., Pylaisia polyantha (Hedw.) Schimp., Polytrichum piliferum Hedw., Pleurozium schreberi (Willd. ex Brid.) Mitt. та Bryum caespiticium Hedw. (дослідження І. Парнікози та М. Вежгоня, 2019 р.).За даними бази iNaturalist, також було зафіксовано печіночник Radula complanata (L.) Dumort.

На дюнах Галерного острова та Гострого півострова також збереглися фрагменти сухих ксерофітних дніпровських луків, сформованих переважно пісколюбними злаками: кострицею Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), куничником наземним (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) та кипцем сизим (Koeleria glauca (Schrad.) DC.). У їх складі зростають вика тонколиста (Vicia tenuifolia Roth, IN; також рудеральна рослинність), воловик лікарський (Anchusa officinalis L., IN; також рудеральна рослинність), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica Gruner), волошка розлога (Centaurea diffusa Lam., IN), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii Vandas), гіпсолюбка мурова (Psammophiliella muralis (L.) Ikonn., IN), горобейник польовий (Buglossoides arvensis (L.) I.M.Johnst., IN), горобейник Рошеля (Buglossoides rochelii (Mill.) I.M.Johnst., IN; також рудеральна рослинність), горошок мишачий (Vicia cracca L., IN), горошок посівний (Vicia sativa L., IN; також рудеральна рослинність), деревій паннонський (Achillea pannonica Scheele, IN), дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum L., IN), дрік красильний (Genista tinctoria L., IN), енотера дворічна (Oenothera biennis L.), жовтець стополистий (Ranunculus pedatus Waldst. & Kit. ex Willd., IN), зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woł.) Klásk., IN), козельці звичайні (Tragopogon dubius Scop., IN), конюшина гірська (Trifolium montanum L., IN), Festuca beckeri, костер покрівельний (Bromus tectorum L., IN), латук татарський (Lactuca tatarica (L.) C.A.Mey., IN; також рудеральна рослинність), миколайчики польові (Eryngium campestre L.), миколайчики сині (Eryngium planum L., IN), мітлиця велетенська (Agrostis gigantea Roth, IN), незабудка дрібнолиста (Myosotis micrantha Pall. ex Lehm., IN; також рудеральна рослинність), незабудка дрібноцвіта (Myosotis stricta Link ex Roem. & Schult., IN; також рудеральна рослинність), очиток їдкий (Sedum acre L., IN), IN), пахуча трава повзуча (Anthoxanthum repens (Host) Veldkamp, IN), пахучка звичайна (Clinopodium vulgare L., IN), перстач сріблястий (Potentilla argentea L., IN), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.), полин дніпровський (Artemisia campestris L.), полин Маршалла (Artemisia marschalliana Spreng., IN), портулак городній (Portulaca oleracea L., IN; рудеральна рослинність), смілка дніпровська (Silene borysthenica (Gruner) Walters, IN), смілка татарська (Silene tatarica (L.) Pers., IN), спориш пісколюбний (Polygonum arenastrum Boreau, IN), стоколос безостий (Bromus inermis Leyss., IN), стоколос м’який (Bromus hordeaceus L., IN), стожильник сумнівний (Kadenia dubia (Schkuhr) Lavrova & Tzvelev, IN; також рудеральна рослинність), суниці зелені (Fragaria viridis Weston, IN), таблан польовий (Thlaspi arvense L., IN), тортула сільська (Syntrichia ruralis (Hedw.) F.Weber & D.Mohr), часник городній (Allium sativum L., IN; також рудеральна рослинність), чина бульбиста (Lathyrus tuberosus L., IN; також рудеральна рослинність), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale L., IN; також рудеральна рослинність), щавель горобиний (Rumex acetosella L.), щавель кислий (Rumex acetosa L.)(наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

У складі таких угруповань зростають козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemczuk) та жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus (DC.) Boiss.; виявлене 2026 р. за координатами 50.367085, 30.562701), внесені до Європейського Червоного списку 1991 р. (Європейський Червоний список…, 1992), а також очиток шестирядний (Sedum sexangulare L.), який тут знаходиться поблизу східної межі ареалу в Україні.

На мулистих наносах Либіді формуються природні піонерні асоціації за участі рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.), вероніки джерельної (Veronica anagallis-aquatica L.), гірчака водяного (Polygonum hydropiper L.), а також подорожника великого.

Вода в Либіді дуже каламутна, має високий вміст завислих речовин, що характерно для стічних вод. В 1998 р. вміст розчиненого кисню у воді був 5,12-8,12 мг О/дм2. За рівнем біхроматної окисності досягав 23,6-64,8 мг О/дм3 іноді перевищуючи ГДК в 6,2 рази. Розраховано також, що протягом року із водним стоком р. Либідь в Дніпро скидається в середньому 3,15 тис. т. органічних речовин. Еколого-санітарна оцінка якості води в р. Либідь окреслила її практично за всіма параметрами, які вивчалися, як «брудну». Слід зазначити, що в районі Києва до Дніпра надходить 148,66 тис. різноманітних забруднюючих речовин. Велика частка з них надходить з Либіддю (Ситник та ін., 2005).

У водах Либіді наявні нитчасті зелені водорості, що свідчить про функціонування річкової екосистеми та спростовує уявлення про Либідь як «мертву» річку. Саме для Либіді, порівняно з іншими київськими водоймами, характерне найвище видове різноманіття діатомових водоростей (Bacillariophyta) — 71 (за іншими даними — 76) видів, що становить 97 % загальної кількості видів та внутрішньовидових таксонів (Струк, 2006, 2007). Твердження про «мертву» Либідь також спростовують результати досліджень різноманіття інших груп водоростей у річці. Станом на 2011 р. у Либіді було виявлено 131 вид водоростей, що належать до восьми відділів: діатомових — 59, зелених (Chlorophyta) — 39, евгленових (Euglenophyta) — 11, ціанобактерій (Cyanobacteria) — 13, золотистих (Chrysophyceae) — 3, дінофітових (Dinophyta) — 3, стрептофітових (Streptophyta) — 2 та криптофітових (Cryptophyta) — 1 вид. Видове багатство фітопланктону тут формується переважно за рахунок діатомових, зелених та евгленових водоростей. Помітний внесок у формування якісного складу фітопланктону також роблять ціанобактерії. Найчастіше траплялися Nitzschia subtilis (Kützing) Grunow, Nitzschia palea (Kützing) W.Smith, Stephanodiscus hantzschii Grunow, Microcystis aeruginosa (Kütz.) Kütz., Trachelomonas volvocina (Ehrenberg) Ehrenberg, Pandorina morum (O.F.Müller) Bory та Ankistrodesmus angustus (C.Bernard) Oettli. Кількість видів та показники їх кількісного розвитку мало залежали від сезону спостережень, однак стабільно були вищими на ділянці Либіді з природними берегами, тобто поблизу Лисої гори (авт.). Натомість істотне погіршення стану Либіді відбувається після надходження забруднених стоків із підприємств Києва (Мантурова, 2000; Клоченко та ін., 2011).

У бетонному колекторі пригирлової частини Либіді 2025 р. виявлено куртини рдесника кучерявого (Potamogeton crispus L.) та рдесника гребінчастого, а також водоперицю колосисту (Myriophyllum spicatum L.).

На берегах Дніпра та Галерної затоки панує прибережно-водна та водна рослинність. Прибережно-водна рослинність представлена такими видами: авран лікарський (Gratiola officinalis L.), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus (L.) Palla, IN), вех широколистий (Sium latifolium L., IN), гірчак земноводний (Persicaria amphibia (L.) Delarbre, IN), гірчак почечуйний (Persicaria maculosa Gray), жовтець отруйний (Ranunculus sceleratus L., IN), куга озерна (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla), леєрсія рисовидна (Leersia oryzoides (L.) Sw., IN), лобода червона (Oxybasis rubra (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch), очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.), перстач повзучий (Potentilla reptans L.), півники болотні (Iris pseudacorus L., IN), плакун прутяний (Lythrum virgatum L., IN), подорожник середній (Plantago media L.), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum L.), сусак зонтичний (Butomus umbellatus L., IN), стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia L.), частуха ланцетна (Alisma lanceolatum With., виявлена 2026 р. біля Кулястої затоки), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica L.), щавель морський (Rumex maritimus L., IN), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum Huds.), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata L.), череда листяна (Bidens frondosa L.), череда трироздільна (Bidens tripartita L.), цибуля гранчаста (Allium angulosum L., IN), осот болотний (Sonchus palustris L., IN), осока Мікелі (Carex michelii Host, IN), Eleocharis palustris, IN, Achillea salicifolia, IN, вовконіг європейський (Lycopus europaeus L., IN), плакун верболистий (Lythrum salicaria L., IN), смикавець бурий (Cyperus fuscus L., та смикавець жовтуватий (Cyperus flavescens L.), обидва види 2026 р. виявлені на піщаному узбережжі Кулястої затоки Галерного острова). Тут також виявлена їжача голівка пряма (Sparganium erectum L., РК2) — вид, який охороняється відповідно до рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 880/2290 «Перелік рослин та тварин, які охороняються в м. Києві» (наші дані та IN -https://www.inaturalist.org/).

У формуванні водної рослинності беруть участь глечики жовті (Nuphar lutea L., РК2), угруповання яких охороняються Зеленою книгою України (2009). Тут також наявні водяний горіх плаваючий (Trapa natans L.) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans) — реліктові водні рослини, що були занесені до Червоної книги України (2009а), а їхні угруповання — до Зеленої книги України (2009).

Серед звичайних видів водної рослинності водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.), завитка ряснокоренева (Spirodela polyrhiza (L.) Schleid.), елодея Нуттала (Elodea nuttallii (Planch.) H.St.John), кушир занурений (Ceratophyllum demersum L.), наяда мала (Najas minor All., IN), рдесник блискучий (Potamogeton lucens L., IN), Stuckenia pectinata, рдесник кучерявий (Potamogeton crispus, IN), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus L.), різуха морська (Najas marina L., IN) (наші дані та IN – https://www.inaturalist.org/). У 2026 р. у верхів’ї Галерної затоки (озері Миколайчик) виявлено також ряску горбату (Lemna gibba L.), а в озері Єрик та його стариці — озері Вольфія (50.378175°, 30.558154°) — вольфію безкореневу (Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm.). Місцезростання ряски горбатої наразі є єдиним відомим автору місцезростанням цього виду на заплаві Дніпра в межах Києва.

Верхня частина Галерної затоки (сучасна затока Миколайчик) повністю заросла прибережно-водною рослинністю, тут збереглися лише окремі плеса. У нижній частині затоки наявні суцільні зарості сальвінії. Великі зарості водяного горіха зростають також у Кулястій затоці на північ від півострова Гострий (50.371219, 30.573436). Глечики жовті поширені вздовж південного узбережжя Галерної затоки та дніпровського узбережжя півострова Гострий.

Дуже рідко трапляється латаття біле (Nymphaea alba L., РК1), яке охороняється на території м. Києва відповідно до рішення Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. («Перелік рослин та тварин, які охороняються в м. Києві»), а його угруповання — Зеленою книгою України (2009). Зарості латаття наявні в районі мису Корчі (50.365436, 30.562633), де багато затоплених пнів на мілководді. Затоплені корчі тягнуться вздовж східного узбережжя півострова Гострий.

В озері Спідниця 2026 р. виявлена елодея канадська (Elodea canadensis Michx.), яка створює сприятливі умови для існування риб. У 2026 р. у затоці Рибників виявлено валіснерію спіральну (Vallisneria spiralis L.), яка наразі є єдиним відомим автору місцезростанням цього виду на заплаві Дніпра в межах Києва.

У південній частині озера Єрик виявлено рідкісний кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum L.). В озерах об’єкту виявлено інвазійні види водних рослин: пістію тілорізну (Pistia stratiotes L.) — в озері Миколайчик, та ряску мініатюрну (Lemna minuta Kunth) — в озері Спідниця та озері Ротаневе (Дубняк та ін., 2024).

Антропогенний вплив виявляється у наявності рудеральної рослинності в складі якої зростають: Аґрус звичайний (Ribes uva-crispa L., IN), айстра віргінська (Symphyotrichum novi-belgii (L.) G.L.Nesom, IN), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L., IN), берізка польова (Convolvulus arvensis L.), ваточник сирійський (Asclepias syriaca L., IN), вероніка довголиста (Veronica longifolia L., IN), вероніка польова (Veronica arvensis L., IN), вика шорстка (Vicia hirsuta (L.) Gray, IN), волошник підбілений (Psephellus dealbatus (Willd.) K.Koch, IN), гайлардія великоквіткова (Gaillardia × grandiflora Van Houtte, IN), геліопсис соняшникоподібний (Heliopsis helianthoides (L.) Sweet, IN), гикавка звичайна (Berteroa incana (L.) DC., IN), Capsella bursa-pastoris, IN, гусятник ельбський (Eragrostis albensis H.Scholz, IN), гусятник малий (Eragrostis minor Host), дзвоники ріпчасті (Campanula rapunculus L., IN), звіробій звичайний (Hypericum perforatum L., IN), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), золототисячник звичайний (Centaurium erythraea Rafn, IN), квасениця прямостояча (Oxalis stricta L.), коноплі посівні (Cannabis sativa L., IN), лаватера тюрінгська (Malva thuringiaca (L.) Vis., IN), льонок звичайний (Linaria vulgaris Mill.), лобода біла (Chenopodium album L.), лобода гібридна (Chenopodiastrum hybridum (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch, IN), лутига видовженолиста (Atriplex oblongifolia Waldst. & Kit.), лутига розлога (Atriplex patula L.), лутига татарська (Atriplex tatarica L.), люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus Lindl., IN), люцерна посівна (Medicago sativa L., IN), люцерна хмелевидна (Medicago lupulina L., IN), лопух повстистий (Arctium tomentosum Mill., IN), мак дикий (Papaver rhoeas L., IN), мірабіліс ночецвітий (Mirabilis nyctaginea (Michx.) MacMill.), мишій зелений (Setaria viridis (L.) P.Beauv., IN), мишій сизий (Setaria pumila (Poir.) Roem. & Schult., IN), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L., IN), молочай прутовидний (Euphorbia virgata Waldst. & Kit., IN), молочай Сарато (Euphorbia saratoi Ardoino ex M.Pel., IN), м’яточник чорний (Ballota nigra L.), оман верболистий (Pentanema salicinum (L.) D.Gut.Larr., E.Rico & M.M.Mart.Ort., IN), осот звичайний (Cirsium vulgare (Savi) Ten., IN), пальчатка звичайна (Digitaria ischaemum (Schreb.) Muhl., IN), паслін чорний (Solanum nigrum L., IN), пастернак посівний (Pastinaca sativa L., IN), пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Desv. ex B.D.Jacks.), плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli (L.) P.Beauv.), полуниця садова (Fragaria × ananassa (Weston) Duchesne ex Rozier), різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh., IN), ромашка пахуча (Matricaria discoidea DC., IN), свербига звичайна (Bunias orientalis L., IN), смілка широколиста (Silene latifolia Poir., IN), смілка ягідна (Silene baccifera (L.) Roth, IN), смолівка звичайна (Viscaria vulgaris Bernh., IN), спориш звичайний (Polygonum aviculare L.), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L., IN), сухоребрик волзький (Sisymbrium volgense M.Bieb. ex E.Fourn., IN), хрін звичайний (Armoracia rusticana P.Gaertn., B.Mey. & Scherb., IN), щавель пірамідальний (Rumex thyrsiflorus Fingerh., IN), щитник остистий (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs, IN), щириця загнута (Amaranthus retroflexus L., IN), яковея звичайна (Jacobaea vulgaris Gaertn., IN), ячмінь мишачий (Hordeum murinum L., IN), лобода бурякова (Chenopodium betaceum Andrz. ex M.Bieb., IN), полум’янка гарна (Gaillardia pulchella Foug., IN), персикарія м’яка (Persicaria mitis (L.) Delarbre, IN), нетреба східна (Xanthium orientale L.), (Rorippa sylvestris (L.) Besser, IN), топінамбур (Helianthus tuberosus L., IN), часник польовий (Allium oleraceum L., IN), ромашка руська (Anthemis ruthenica M.Bieb., IN). (наші дані та IN – https://www.inaturalist.org/).

Загалом флора описаних урочищ представлена більш ніж 350 видами вищих рослин.

Дика фауна описаних територій є надзвичайно різноманітною. Русло річки Либідь населяють численні безхребетні, зокрема водомірка звичайна (Gerris lacustris), гладиш (Notonecta glauca), водяний ослик (Asellus aquaticus), п’явки (Hirudinida), бабки (Odonata): красуня блискуча (Calopteryx splendens), лютка звичайна (Lestes sponsa), імператор малий (Anax parthenope), імператор великий (Anax imperator), бабка криваво-червона (Sympetrum sanguineum), бабка решітчаста (Orthetrum cancellatum) та інші комахи. Ряболиста ведмедиця (Amata phegea) була зафіксована поблизу русла річки Либідь у 2026 р.

У 2026 р. у прибережній зоні річки Дніпро біля гирла Либіді були відмічені ставковик вушкоподібний (Radix auricularia), личинки бабок та водяний ослик.

За даними (Дубняк та ін., 2024) склад фітопланктону водойм Галерного острова не був дуже багатим. Усього в період досліджень у його складі було виявлено 75 НІТ (нижчий визначаємий таксон) водоростей, що належали до дев’яти відділів (філумів). Найчисленнішими були Chlorophyta (37,3 %), Bacillariophyta (32,0 %) та Cyanobacteria (13,3 %). Частка представників інших відділів не досягала 10 %. У складі зоопланктону 92 досліджених ділянок загалом зареєстровано 62 НІТ, серед яких 34 таксони коловерток (Rotifera), 17 — гіллястовусих ракоподібних (Cladocera) та 11 таксонів — веслоногих ракоподібних (Copepoda). Крім того, у планктоні були присутні представники донної фауни, а саме личинки хірономід, нематоди, остракоди та ін.

Зообентос (донні безхребетні) досліджених водних об’єктів представлений звичайними видами, що мають преференції до мешкання у малопроточних або стоячих водах зі значним розвитком вищих водних рослин. Серед кишковопорожнинних відмічена гідра (Hydra sp.); виявлені нематоди (Nematoda sp.); серед малощетинкових червів — Chaetogaster limnaei, Chaetogaster sp., Pristina aequiseta, Pristina longiseta, Stylaria lacustris, Nais pseudobtusa, Nais pardalis, Dero sp., Limnodrilus claparedeanus, Limnodrilus hoffmeisteri, представники родини Tubificidae (Tubificidae sp. juv.), представники Tubificidae з волосними щетинками, Potamotrix hammoniensis та Tubifex newaensis (Annelida, Oligochaeta); серед п’явок — п’явка ставкова (Helobdella stagnalis), представники роду Erpobdella (Erpobdella sp.) та п’явка плоска (Glossiphonia complanata) (Hirudinea); серед членистоногих — водяні кліщі (Hydracarina sp.); серед ракоподібних — остракоди (Ostracoda gen. sp.) та водяний ослик (Asellus aquaticus) (Дубняк та ін., 2024).

Серед комах відмічені водомірки-плеї (Plea minutissima), представники родини Coenagrionidae (Coenagrionidae sp.) та одноденки (Caenis horaria) (Ephemeroptera), а також волохокрильці (Orthotrichia tetensii, Leptocerus tineiformis, Leptoceridae sp., Trichoptera juv.) (Trichoptera); личинки жуків (Coleoptera); хаоборуси (Chaoborus sp.), мокреці (Ceratopogonidae sp.) та представники родини Chironomidae: Ablabesmyia gr. monilis, Cricotopus silvestris, Psectrocladius dilatatus, Cladotanytarsus mancus, Rheotanytarsus exiguus, Pentapedilum sordens, Glyptotendipes glaucus, Glyptotendipes mancunianus, Endochironomus albipennis, Parachironomus pararostratus, Polypedilum convictum, Pentapedilum exectum, Stictochironomus histrio та Corynoneura sp. (Diptera) (Дубняк та ін., 2024).

Серед черевоногих молюсків (Gastropoda) виявлені малий ставковик (Ferrissia sp.), затворки (Valvata sp.), ставковик липкий (Myxas glutinosa), ставковик вушковий (Radix auricularia), фіза джерельна (Physa fontinalis) та представники родини Planorbidae (Planorbidae sp.). Наявні також мохуватки (Bryozoa) (Дубняк та ін., 2024). Загалом для цієї території відомо 24 види наземних і водних черевоногих молюсків та 15 видів бабок (iNaturalist data).

В урочищі Покал–Галерний острів виявлено таких рідкісних безхребетних: надзвичайно велику медичну п’явку (Hirudo medicinalis, ЧКУ, вразливий вид, БК3); «тридакну наших вод» — буззубку лебедину (Anodonta cygnea); великого, майже тропічного на вигляд жука-оленя (Lucanus cervus, ЧКУ, рідкісний вид, БК3) із вражаючими рогоподібними щелепами; барвистого метелика-поліксену (Zerynthia polyxena, ЧКУ, вразливий вид, БК2); швидкого та спритного хижака дозорця-імператора (Anax imperator); велику, але цілком безпечну сколію-гіганта (Megascolia maculata, ЧКУ, вид із недостатньо вивченим статусом); та працьовиту бджолу-теслю (Xylocopa valga, ЧКУ, рідкісний вид). В урочищі також трапляється ногохвістка (Podura aquatica) — представник давньої еволюційної лінії комах (за даними iNaturalist).

Сучасна нижня Либідь (від гирла струмка Буслівки до місця злиття з Дніпром) є місцем, де трапляється 16 видів риб: ялець звичайний (Leuciscus leuciscus, ЧКУ, вразливий вид, РК3), головень (Squalius cephalus, БК3), в’язь звичайний (Leuciscus idus, ЧКУ, вразливий вид), плітка (Rutilus rutilus), верховодка звичайна (Alburnus alburnus), плоскирка (Blicca bjoerkna), лящ (Abramis brama), чебачок амурський (Pseudorasbora parva), пічкур звичайний (Gobio gobio), білоперий пічкур дніпровський (Romanogobio belingi, БК3), карась китайський (Carassius auratus), щипавка звичайна (Cobitis taenia, БК3), багатоголкова колючка південна (Pungitius platygaster, БК3), триголкова колючка (Gasterosteus aculeatus), окунь звичайний (Perca fluviatilis) та бичок-пісочник (Neogobius fluviatilis). Деякі з цих видів трапляються також у прилеглих водах Дніпра. Таким чином, Либідь є малою річкою, в якій серед досліджених київських водотоків чи не найкраще зберіглася аборигенна реофільна іхтіофауна (Медовник, 2020). В районі впадіння Либіді до Дніпра виявлено миня річкового (Lota lota, ЧКУ, вразливий вид, БК3) (Гурбик, Діденко, 2019).

Присутність деяких із вищезгаданих видів була підтверджена у серпні 2026 року М. Причепою та І. Парнікозою. Зокрема, підтверджено наявність окуня річкового, плітки, верховодки, головня, язя, густери та яльця.

Крім того, у нижній течії річки Либідь було зафіксовано жереха (Aspius aspius, БК3). У зарослій прибережній (літоральній) зоні урочища Покал М. Причепа та І. Парнікоза відмітили краснопірку (Scardinius erythrophthalmus), густеру, бичка-пісочника, гірчака європейського (Rhodeus amarus, БК3), плітку, карася сріблястого (Carassius gibelio) та трубконосого бичка західного (Proterorhinus semilunaris).

У Покальському каналі В. Стренада у 2025 році відмітив такі види риб: верховодка, плітка, краснопірка, головень, ялець, сом європейський (Silurus glanis, БК3), сонячний окунь (Lepomis gibbosus), бичок-пісочник, бичок-кругляк (Neogobius melanostomus), бичок-кнут (Mesogobius batrachocephalus), бичок-ратан (Babka gymnotrachelus) та трубконосий бичок західний, лин (Tinca tinca), верховка (Leucaspius delineatus) та Blicca bjoerkna. В озері Єрик зафіксовано щуку звичайну (Esox lucius), тоді як у затоці Миколайчик — плоскирку та ляща звичайного (Abramis brama). У Галерній затоці В. Стренадою було зафіксовано такі види риб: лин, білизна, щука, білий амур (Ctenopharyngodon idella), судак звичайний (Sander lucioperca), окунь та риба-голка (Syngnathus abaster, БК3). Крім того, О.Гурбик та О. Діденко (2023) зафіксували в Галерній затоці підуста звичайного (Chondrostoma nasus, ЧКУ, вразливий вид; Червоний список МСОП — NT, BК3) (база даних GBIF)

За даними М. Причепи (особисте повідомлення, 2026), густі зарості вздовж природної ділянки річки Либідь використовуються як місця перебування садової очеретянки (Sylvia borin, БК2), зяблика (Fringilla coelebs, БК2), чорного дрозда (Turdus merula, БК2), вівчарика-ковалика (Phylloscopus collybita, БК2) та великої синиці (Parus major, БК2).

Натомість уздовж бетонованого русла річки Либідь були зареєстровані такі види птахів: вільшанка (Erithacus rubecula, БК2), крук (Corvus corax, БК3), сойка (Garrulus glandarius, БК3), зозуля звичайна (Cuculus canorus, БК3), мухоловка сіра (Muscicapa striata, БК3), рибалочка звичайний (Alcedo atthis, БК2, РК3), вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus, БК2), припутень (Columba palumbus) та мартин жовтоногий (Larus cachinnans, БК3).

У річці Дніпро були відзначені такі види птахів: курочка водяна (Gallinula chloropus, БК3), чапля сіра (Ardea cinerea, БК3), мартин жовтоногий, чепура велика (Ardea alba, БК2), шуліка чорний (Milvus migrans, БК2, РК3) та крячок річковий (Sterna hirundo, БК2).

Старі екземпляри верби білої вздовж Либіді та в урочищі Покал мають важливе значення для птахів і комах. У заростях хвилівника на острові Галерний існує популяція червонокнижного метелика поліксени (Zerynthia polyxena, ЧКУ, вразливий) (Парнікоза та ін., 2020). Поблизу природної ділянки річки Либідь також зафіксовано сонечко мінливе (Hippodamia variegata) (https://www.inaturalist.org/).

За даними М. Причепи (особисте повідомлення, 2026), густі зарості вздовж природної ділянки річки Либідь використовуються садовою очеретянкою, зябликом, чорним дроздом, вівчариком-коваликом та великою синицею.

Деревостани урочища Покал та острова Галерний створюють сприятливі умови як для гніздування так і тимчасового перебування численних горобцеподібних птахів. Тут також зберігається значна популяція соловейка східного (Luscinia luscinia, БК2). Серед інших горобцеподібних птахів тут трапляються сойка (Garrulus glandarius), крук (Corvus corax), ворона сіра (Corvus cornix), вивільга (Oriolus oriolus, БК3), кобилочка солов'їна (Locustella luscinioides, БК2), щиглик (Carduelis carduelis, БК3), зеленяк (Chloris chloris, БК2), костогриз (Coccothraustes coccothraustes, БК2), снігур звичайний (Pyrrhula pyrrhula, БК3), дрізд-горобинник (Turdus pilaris, БК3), дрізд співочий (Turdus philomelos, БК3), горобець польовий (Passer montanus, БК3), синиця блакитна (Cyanistes caeruleus, БК2), синиця велика (Parus major, БК3), синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus, БК2), повзик звичайний (Sitta europaea, БК2), щеврик лісовий (Anthus trivialis, БК2), плиска біла (Motacilla alba, БК2), вільшанка (Erithacus rubecula, БК3), горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros, БК2), ластівка сільська (Hirundo rustica, БК2), кропив'янка садова (Sylvia borin, БК2), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita, БК2), вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus, БК2), мухоловка сіра (Muscicapa striata, БК2), мухоловка мала (Ficedula hypoleuca, БК2) та мухоловка білошия (Ficedula albicollis, БК2).

Серед дятлів відмічені дятел малий (Dryobates minor, БК2), дятел середній (Dendrocoptes medius, БК2), чорний дятел (Dryocopus martius, БК2), дятел звичайний (Dendrocopos major, БК2) та дятел сивий (Picus canus, БК2). Серед інших птахів урочища відмічені сова болотяна (Asio flammeus, БК2), сова сіра (Strix aluco, БК2), сова вухата (Asio otus, БК2), сич хатній (Athene noctua, БК2), яструб малий (Accipiter nisus, БК2), яструб великий (Accipiter gentilis, БК2), канюк звичайний (Buteo buteo, БК2), осоїд європейський (Pernis apivorus, ЧКУ, вразливий вид, БК2), шуліка чорний (Milvus migrans, ЧКУ, вразливий вид, БК2, РК3), змієїд (Circaetus gallicus, БК2), підсоколик великий (Falco subbuteo, БК2), боривітер звичайний (Falco tinnunculus, БК2), серпокрилець чорний (Apus apus, БК2), припутень (Columba palumbus), зозуля звичайна (Cuculus canorus, БК3), рибалочка звичайний (Alcedo atthis, БК2, РК3) та сіра куріпка (Perdix perdix, БК3).

На численних озерах острова Галерний також трапляються крячок чорний (Chlidonias niger, БК2), крячок річковий (Sterna hirundo, БК2), крячок малий (Sternula albifrons, ЧКУ, вразливий вид, БК2, РК3) та бугайчик (Ixobrychus minutus, БК2, РК3). Особливо значущим видом є орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla, ЧКУ, рідкісний вид, БК2) — найбільший орел Європи, з розмахом крил до 2,5 м.

Завдяки скиданню теплої води з ТЕЦ Покальським каналом узимку вода тут не замерзає, що сприяє формуванню скупчень зимуючих мартинів і качок. Акваторія напроти Корчуватого, зокрема Галерна затока та прилеглі ділянки Дніпра, має важливе значення як місце зимівлі таких рідкісних птахів, занесених до Червоної книги України (2009b), як гоголь (Bucephala clangula, ЧКУ, рідкісний вид, БК3) та орлан-білохвіст. Тут також трапляється крех великий (Mergus merganser, БК3). У значній кількості тут зимують крижень (Anas platyrhynchos, БК3), попелюх (Aythya ferina, БК3), лиска (Fulica atra, БК3), мартин жовтоногий, рибалочка звичайний та чапля сіра. В особливо суворі зими чисельність гоголя, креха великого, а також мартинів сизого (Larus canus, БК3) та жовтоногого на незамерзлій ополонці тут може сягати 1200 особин. У холодні зими біля ополонок також тримається зимняк (Buteo lagopus, БК2) (Parnikoza et al., 2020).

Влітку та під час прольоту у прибережній рослинності та на плесі Либіді, а також у Галерній затоці та вздовж дніпровського узбережжя півострова Гострий тримаються численні коловодні птахи. Серед них масово трапляються крижень (Anas platyrhynchos, БК3), пірникоза велика (Podiceps cristatus, БК2), пірникоза чорношия (Podiceps nigricollis, БК2), чернь чубата (Aythya fuligula, БК3), крех великий (Mergus merganser, БК3), крех середній (Mergus serrator, БК3), гоголь (Bucephala clangula, ЧКУ, рідкісний вид, БК3), лебідь-шипун (Cygnus olor, БК3), баклан великий (Phalacrocorax carbo, БК3), чапля сіра (Ardea cinerea, БК3), чепура велика (Ardea alba, БК2), чапля руда (Ardea purpurea, БК2), квак (Nycticorax nycticorax, БК2), лиска (Fulica atra, БК2), курочка водяна (Gallinula chloropus, БК3), пастушок (Rallus aquaticus, БК2) та гагара чорношия (Gavia arctica, БК2).

Окрім того, неодноразово тут під час прольоту спостерігалася скопа (Pandion haliaetus, ЧКУ, категорія зникаючий вид, БК2). На піщаному узбережжі тримаються кулики — побережник чорногрудий (Calidris alpina, БК3), пісочник малий (Charadrius dubius, БК2), кулик-сорока (Haematopus ostralegus, ЧКУ, категорія вразливий вид, БК3), а також коловодник лісовий (Tringa ochropus, БК2). Тут також трапляються мартини: звичайний (Chroicocephalus ridibundus, БК3), сизий (Larus canus, БК3), чорнокрилий (Larus fuscus), сріблястий (Larus argentatus), жовтоногий (Larus cachinnans, БК3) та малий (Hydrocoloeus minutus, БК2).

На острові Галерний у верхів’ях та по узбережжю Галерної затоки, у озерах Єрик, Спідниця, Ротаневе, Покальскому каналі, узбережжі затоки Рибників та Кулястої затоки та прилеглих ділянках в результаті спеціального обстеження виконаного в вересні 2026 р. Причепою. М та Парнікозою І. виявлено наступних представників безхребетних, риб, амфібій, птахів і ссавців.

Серед безхребетних у верхів’ях Галерної затоки, неподалік дамби, що веде на Галерний острів (50.372039, 30.555695), виявлено личинок бабок, водяних клопів (Heteroptera), а також мушлі молюсків: дрейсени поліморфної (Dreissena polymorpha), беззубки лебединої (Anodonta cygnea, ЧКУ, вразливий вид), перлівниці звичайної (Unio pictorum), котушки рогоподібної (Planorbarius corneus) та живородки (Viviparus sp.). На східному узбережжі верхів’я Галерної затоки (50.376395, 30.556053) також зареєстровано личинок бабок та водяних клопів.

В озері Єрик (50.374922, 30.561712) виявлено водяного ослика звичайного, личинок волохокрильців (Trichoptera), бабок, водяних клопів та водяних жуків (Coleoptera), а також річкового рака вузькопалого (Pontastacus leptodactylus), перлівницю звичайну, беззубку качину (Anodonta anatina), шаровку (Sphaerium sp.), живородку, ставковика вушкового та п’явок (Hirudinea).

В озері Спідниця (50.371147, 30.561485) зареєстровано котушку рогоподібну, ставковика вушкового, живородку та личинок бабок. Крім того, тут виявлено два види бабок на стадії імаго — тонкочеревця криваво-червоного та коромисло малого (Aeshna affinis).

На східному узбережжі Галерної затоки, на ділянці з вираженою прибережно-водною рослинністю (50.368615, 30.561763), серед безхребетних виявлено п’явок, личинок бабок, водяних клопів, перлівницю клиноподібну (Unio tumidus), перлівницю звичайну (Unio pictorum), лунку річкову (Theodoxus fluviatilis), шаровку, котушку рогоподібну та дрейсену поліморфну.

На ділянці пляжу на східному узбережжі Галерної затоки (50.367305, 30.562754) виявлено живородку, п’явок, дрейсену поліморфну та личинок бабок. В озері Ротаневому (50.370455, 30.561591) виявлено плавунця облямованого (Dytiscus marginalis). Біля пляжу також зареєстровано лунку річкову.

На Покальському каналі (50.380312, 30.563718; 50.373513, 30.569260) серед безхребетних виявлено личинок бабок та водяних клопів. Також зареєстровано молюсків: живородку, ставковика вушкового та дрейсену поліморфну, останню — у вигляді загиблих особин.

У затоці Рибників (50.370869, 30.569153) серед безхребетних виявлено ставковика звичайного (Lymnaea stagnalis), ставковика вушкового, живородку, дрейсену поліморфну, лунку річкову, беззубку лебедину, личинок бабок, водяних клопів та личинок водяних жуків.

У Кулястій затоці (50.372040, 30.575624) серед безхребетних виявлено ставковика звичайного, ставковика вушкового, живородку, личинок бабок, водяних клопів, перлівницю клиноподібну та дрейсену поліморфну.

У нижній течії струмка, що об’єднує Китаївський і Голосіївський струмки, водних безхребетних не виявлено. Тут зафіксовано неприємний запах, що може свідчити про забруднення води.

Серед риб біля дамби у верхів’ї Галерної затоки (50.372039, 30.555695) виявлено карася сріблястого. На східному узбережжі цієї водойми (50.376395, 30.556053) зареєстровано ротана-головешку (Perccottus glenii) та окуня річкового.

В озері Єрик виявлено верховодку, яка місцями є досить масовим видом, ротана-головешку, окуня річкового, який на окремих ділянках також є досить масовим, та трубконосого бичка західного.

В озерах Єрик (50.374922, 30.561712) та Спідниця (50.371147, 30.561485) зареєстровано лина (Tinca tinca), сонячного окуня, щуку (Esox lucius), карася сріблястого та іглицю пухлощоку (Syngnathus abaster, БК3).

В озері Ротаневе виявлено ротана-головешку, який є масовим видом.

В озері Спідниця зареєстровано ротана-головешку, верховодку, краснопірку та чебачка амурського.

Заросле східне узбережжя Галерної затоки (50.368615, 30.561763) характеризувалося значною кількістю бичків, серед яких виявлено бичка-пісочника, трубконосого бичка західного та бичка-гінця (Ponticola eurycephalus). Також тут траплялися іглиця пухлощока, карась сріблястий, гірчак європейський, краснопірка, верховодка, в’язь звичайний та ротан-головешка.

На фрагменті піщаного пляжу із заростями чиліму на східному узбережжі Галерної затоки (50.367305, 30.562754) виявлено трубконосого бичка західного, окуня річкового та іглицю пухлощоку. У Покальському каналі серед риб виявлено бичка-гінця, бичка-пісочника, трубконосого бичка західного, бичка-кругляка, ротана-головешку, щуку, верховодку та коропа (Cyprinus carpio, БК3).

У затоці Рибників серед риб у прибережній зоні виявлено бичка-гінця, бичка-пісочника, трубконосого бичка західного, ротана-головешку, гірчака європейського, плітку, щиповку звичайну та верховодку. На перекатах поблизу скиду води з каналу та на чистоводді полювали судак (Sander lucioperca) та білизна європейська.

У Кулястій затоці серед риб зареєстровано головня європейського, гірчака європейського, краснопірку, плітку, карася сріблястого, ротана-головешку, бичка-гінця, трубконосого бичка західного, білизну європейську та судака звичайного.

В гирлі Галерної затоки виявлені йорж-носар (Gymnocephalus acerinus), синець (Ballerus ballerus, БК3), плоскирка (Blicca bjoerkna) та бичок-кнут (Mesogobius batrachocephalus).

Серед амфібій у водоймах об’єкта зафіксовано озерну жабу (Pelophylax ridibundus) та ставкову жабу (Pelophylax lessonae), останню — у Кулястій затоці. Тут також трапляється гостроморда жаба (Rana arvalis, BК2, РK3). Серед плазунів на території урочища трапляються вуж звичайний (Natrix natrix, BК3), червоновуха черепаха (Trachemys scripta) та болотяна черепаха європейська (Emys orbicularis, BК3, РK3)(за нашими даними та даними iNaturalist).

Серед птахів на акваторії Галерної затоки біля дамби у верхів’ї затоки (50.372039, 30.555695), у прибережних заростях та на килимках водяного горіха зареєстровано бугайчика, крижня, лиску — дорослих і молодих особин, водяну курочку — дорослих і молодих особин, баклана великого (Phalacrocorax carbo, БК3) — молоду особину та мартина сизого.

У чагарниках між водоймами виявлено дятла малого (Dryobates minor, БК3), синицю блакитну (Cyanistes caeruleus, БК2) та синицю велику. В острівній частині між озерами Миколайчик та Єрик виявлено канюка звичайного (Buteo buteo, БК2), щеврика лісового (Anthus trivialis, БК2), сойку, припутня та синицю велику. На стариці виявлено крижня та лебедя-шипуна (Cygnus olor, БК3) з виводком.

На озерах Єрик та Спідниця зареєстровано рибалочку, чаплю сіру, крижня, яструба малого (Accipiter nisus, БК2), сойку, малинівку та крука.

В озері Ротаневе виявлено чаплю сіру та бугайчика. В озері Спідниця зареєстровано чаплю руду (Ardea purpurea, БК2), чаплю сіру, чепуру велику, коловодника лісового (Tringa ochropus, БК2), підсоколика великого (Falco subbuteo, БК2), ластівку сільську (Hirundo rustica, БК2), мартина сизого та боривітра звичайного (Falco tinnunculus, БК2).

На пляжі на східному узбережжі Галерної затоки виявлено чаплю сіру, чепуру велику, лиску, крижня, крячка білощокого (Chlidonias hybridus, БК2), крячка річкового, мартина сизого, мартина жовтоногого та підсоколика великого. Також виявлено соти диких ос, викопані з-під землі, ймовірно, осоїдом (Pernis apivorus, БК2).

На Покальському каналі виявлено підсоколика великого, жовну чорну, горихвістку чорну (Phoenicurus ochruros, БК2) та рибалочку. На Кулястій затоці серед птахів зареєстровано такі види: мартин сизий, мартин жовтоногий, баклан великий, яструб малий, чапля сіра, чепура велика, боривітер звичайний, осоїд, скопа, ворона сіра (Corvus cornix, БК3), підсоколик великий, горихвістка чорна, горобець польовий (Passer montanus, БК3), дятел звичайний (Dendrocopos major, БК3), припутень та рибалочка.

Серед ссавців на озері Спідниця зафіксовано численні сліди діяльності бобра європейського (Castor fiber, БК3), зокрема обгризені гілки різних дерев. На території об’єкта у 2004 р. також було зафіксовано зайця сірого (Lepus europaeus, БК3). У 2015 р. в урочищі Покал зафіксовано вивірку звичайну (Sciurus vulgaris, БК3). Тут також реєструвався кріт європейський (Talpa europaea, БК3), бурозубка звичайна (Sorex araneus, БК3, IN), лисиця звичайна (Vulpes vulpes, IN), ондатра (Ondatra zibethicus), норка американська (Neogale vison), їжак європейський (Erinaceus europaeus, BC3, IN), полівка руда (Myodes glareolus, IN) та мишак жовтогрудий (Apodemus flavicollis, IN) (наші дані та IN – https://www.inaturalist.org/).

Таким чином, залишки заплави Дніпра поблизу Лисої гори створюють умови для існування великого різноманіття організмів. Це один із найбільш біологічно різноманітних куточків Києва.З огляду на різноманіття, відносну важкодоступність і дикий характер прирічкових ландшафтів гирла річки Либідь та островів Покал–Галерний, цю територію можна з упевненістю назвати «Київською Амазонією».