Київська Амазонія
Парнікоза І.Ю.
Терени описаних урочищ, являють собою надзвичайно дикі закутки київської природи. Відповідно до природних умов тут сформувалися екосистеми заплавних лісів – ландшафту, що по всій Європі перебуває під загрозою.
Рис. 4. 45. Царина заплавного лісу Покал, вид з Лисої гори (Фото Парнікози І. Ю., 2009 р. до варварської рубки лютого 2010)
Рис. 4. 46. Масив заплавного лісу Покал, вид з Лисої гори (Фото Парнікози І. Ю., після варварської рубки лютого 2010)
Такі ліси формуються самосівом на вологих піщаних ґрунтах, в умовах значного підтоплення. Деревостани сформовано здебільшого вербою білою та осокором, рідше зустрічаються біла тополя (Populus alba L.), осика, а в прибережній смузі – верби сіра (Salix cinerea L.) та тритичинкова (Salix triandra L.). Напрочуд старі (більше 50-ти років) екземпляри верби білої збереглися зокрема вздовж стародавнього гирла р. Либідь. В деревних насадження Покалу виявлено екзотичний каркас західний (Сeltis occidentalis L.), батьківщина якого – Північна Америка. Чагарниковий ярус сформований переважно свидиною криваво-червоною (Swida sanguinea (L.) Opiz) та аморфою кущовою (Amorpha fruticosa L.). Трав’янистий покрив знижень представлений вологолюбною болотистою флорою. Тут трапляються і надзвичайно цінні види, такі як оригінальна і дуже давня папороть вужачка (Ophyoglossum vulgatum L.), що охороняється на території м. Києва чи червонокнижна орхідея – коручка чемерникова (Epipactis helleborine). Обидва види представлені великими та надзвичайно життєздатними популяціями. У 2020 р. Л. Капшученко на першому зарослому колишньому риборозплідному ставі в урочищі Галерний острів виявлено також пальчатокорінник м'ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata), коручку болотяну (Epipactis palustris) та любку (Platanthera вид поки не зрозумілий, бо рослина була представлена вегетативною розеткою).
Рис. 4. 47. Рослинні раритети Лисогірської заплави – 1. – Вужачка звичайна, 2. – Коручка чемерникова (Фото Парнікози І. Ю.)
Рис. 4. 48. Дніпровське узбережжя півострова Гострий (Фото Парнікози І. Ю.)
У травостої вздовж гирла Либіді збереглася декоративна асоціація пшінки весняної (Ficaria verna Huds.).
На території східного узбережжя півострова Гострий, заплавні ліси виходять безпосередньо до Дніпра, гілки верб тут звисають безпосередньо над водою, мимоволі викликаючи згадку про тропічні мангри.
На невеличкій площі півострова Гострого збереглися також фрагменти сухих ксерофітних дніпровських лук, сформованих переважно пісколюбними злаками: кострицею Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), куничником наземним (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.) та келерією сизою (Koeleria glauca (Schrad.) DC.). Флористичне ядро утворюють гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii Vandas), енотера дворічна (Oenothera biennis L.), щавлі горобинний (Rumex acetosella L.) та кислий (R. acetosa L.), миколайчики плоскі (Eryngium campestre L.), заяча капуста звичайна та їдка (S. acre L.). У складі таких угрупувань зростають козельці українські (Tragopogon ukrainicus Artemcz.), занесені до Європейського Червоного списку, а також заяча капуста шестирядна (Sedum sexangulare L.), що знаходиться тут на східній межі ареалу.
На мулистих наносах Либіді формуються природні піонерні асоціації за участі рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L.), вероніки джерельної (Veronica anagallis-aquatica L.), гірчака водяного (Polygonim hydropiper L), а також подорожника великого (Plantago major L.).
Вода в Либіді дуже каламутна, має високий вміст завислих речовин, що характерно для стічних вод. В 1998 р. вміст розчиненого кисню у воді був 5,12-8,12 мг О/дм2. За рівнем біхроматної окисності досягав 23,6-64,8 мг О/дм3 іноді перевищуючи ГДК в 6,2 рази. Розраховано також, що протягом року із водним стоком р. Либідь в Дніпро скидається в середньому 3,15 тис. т. органічних речовин. Еколого-санітарна оцінка якості води в р. Либідь окреслила її практично за всіма параметрами, які вивчалися, як «брудну». Слід зазначити, що в районі Києва до Дніпра надходить 148,66 тис. різноманітних забруднюючих речовин. Велика частка з них надходить з Либіддю (Ситник та ін., 2005).
В водах Либіді існують нитчасті зелені водорості, що спростовує уявлення про Либідь як мертву річку. Саме для Либіді, порівняно з іншими київськими водоймами, характерне найвище видове різноманіття діатомових водоростей (Bacillariophyta) – 71 (76) видів – 97% від загального числа видів та внутрішньовидових таксонів, (Струк, 2007). Твердження про мертву Либідь також спростовують дослідження Мантурової (2000) з приводу різноманіття інших груп водоростей у р Либідь. За період спостережень (впродовж усього 1998 р. з відбором проб двічі на місяць) в річці Либіді знайдено 66 видів водоростей з 6 відділів, з них Діатомових – 29, Зелених (Chlorophyta) – 19, Евгленових (Euglenophyta) – 8, синьо-зелених (Cyanophyta) -6, Золотистих (Chrysophyta) – 3 та Дінофітових (Dinophyta) – 1 вид. Частіше інших зустрічались Nitzschia subtilis, N. palea, Stephanodiscus hantzschii, Microcystis aeruginosa, Trachelomonas volvocina, Pandorina morum, Ankistrodesmus angustus. Число видів та показники кількісного розвитку мало залежали від сезону спостережень, але завжди були вищими на ділянці Либіді з природними берегами (тобто біля Лисої гори – авт.). Мертвою Либідь стає лише після скидів забруднених стоків підприємствами Києва.
На берегах Дніпра, та Галерної затоки панує прибережно-водна та суто-водна рослинність. Прибережно-водна рослинність представлена заростями сусаку зонтичного (Butomus umbellatus L.), рогозом вузьколистим, чихавкою звичайною (Ptarmica vulgaris Blakw.ex DC), веронікою джерельною. Головну участь у формуванні водної рослинності приймають глечики жовті (Nuphar lutea L.), угрупування яких охороняються Зеленою книгою України, а також водяний горіх плаваючий (Trapa natans L.) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.) – реліктові водні рослини, занесені до Червоної книги України (Червона книга.., 2009б), а їх угруповання до Зеленої книги України (Зелена книга.., 2009). Крім того, звичайними видами є рдесник гребінчастий (Potamogeton crispus L.), різуха морська (Najas marina L.), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum L.) та жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.). Дуже рідко трапляється латаття біле (Nymphaea alba L.), що охороняється на території м. Києва постановою Київради № 219/940, а його угрупування – Зеленою книгою України. Загалом флора описаних урочищ представлена більш ніж 250-ма видами вищих рослин.
Рис. 4. 49. Водяний горіх плаваючий – реліктова водна рослина, занесена до Червоної книги України, ще досить звичайна на акваторії Галерної затоки та поблизу півострова Гострий (Фото Парнікози І. Ю.)
Рис. 4. 50. Реліктова водна папороть – сальвінія плаваюча, занесена до Червоної книги України, полюбляє тихі затони з малопроточною водою, зокрема старицю Лисогірського рукава – Галерну затоку (Фото Парнікози І. Ю.)
У складі флори мохів урочища Покал 04.05.2019 р. виявлено Leskea polycarpa Hedw., Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., Brachythecium salebrosum (F. Weber & D. Mohr) Schimp., Brachythecium rutabulum (Hedw.) Schimp., Platygyrium repens (Brid.) Schimp., Orthotrichum speciosum Nees, Synthrychia ruralis (Hedw.) F. Weber & D. Mohr, Hypnum cupressiforme Hedw., Amblystegium serpens (Hedw.) Schimp., Orthothrichum pumilum Sw., Bryum moravicum Podp., Pylasia polyantha (Hedw.) Schimp., Polytrichum piliferum Hedw., Pleurozium schreberi (Willd. ex Brid.) Mitt. та Bryum caespiticium Hedw. (Дослідження І. Парнікози та М. Вежгоня, 2019 р.).
Надзвичайно різноманітним є тваринний світ зазначених урочищ. Старезні екземпляри верби білої у гирлі Либіді та на Покалі підтримують існування популяцій рідкісних червонокнижних комах: стрічкарки блакитної (Catocala fraxini) та вусача мускусного (Aromia moschata). Також можна зустріти бабку-дозірця-імператора (Anax imperator). На величезних заростях хвилівника о-ва Галерний існує одна з найбільших в Україні популяцій червонокнижного метелика поліксени (Zerynthia polyxena). Усі ці комахи включені до Червоної книги України (Червона книга.., 2009а).
Рис. 4. 51. Стрічкарка блакитна (a) та вусач мускусний (b) – рідкісні комахи заплави, (малюнок з edu.zelenogorsk.ru/ projs/eko/nasek/chee.html, Фото Шевченко М. С.)
Рис. 4. 52. На теренах заплавного лісу залишив свої сліди дятел (Фото Парнікози І. Ю.)
На прилеглій акваторії Дніпра зустрічаються такі малочисельні види риб, як щипавка (Cobitis taenia), синець (Abramis ballerus), чехоня (Pelecus cultratus), білизна (Aspius aspius), сом (Silurus glanis), що охороняються згідно положень Бернської конвенції (Конвенція.., 1998).
На заплаві постійно зустрічаються також плазуни: черепаха болотяна (Emus orbicularis) і вуж звичайний, амфібії: часничниця (Pelobates fuscus) та ропуха зелена (Bufo virirdis), та деревна жаба (Hyla arborea) які знаходяться під охороною згідно положень Бернської конвенції (Конвенція.., 1998).
Тутешні деревостани дають можливість для гніздування великій масі горобиних птахів. Тут також зберігається велика популяція соловейка східного (Luscinia luscinia). З рідкісних птахів з Бернської конвенції в урочищах відмічені болотяна (Asio flammeus), сіра (Strix aluco) та вухата сови (Asio otus), хатній сич (Athene noctua), великий яструб (Accipiter gentilis), голубий рибалочка (Alcedo atthis) та сіра куріпка (Perdix perdix). На численних озерах острова Галерний зустрічаються чорний (Chlidonias niger) та річковий крячки (Sterna hirundo), бугайчик (Ixobrychus minutus), а також дуже рідкісні денні хижі птахи, зокрема найбільший орел Європи – орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) з розмахом крил до 2.5 м. Цей вид, як і невеличкий малий крячок (Sternula albifrons) занесений до Червоної книги України (Червона книга.., 2009а).
Рис. 4. 53. “Київська Амазонія” користується великою популярністю у птахів (Фото Парнікози І. Ю.)
Влітку та під час прольоту у прибережній рослинності та на плесі Либіді, а також на Галерній затоці, та дніпровському узбережжі півострова Гострий тримаються численні коловодні птахи, зокрема, маса крижнів (Anas platyrhynchos), пірникози велика (Podiceps cristatus) та чорношия (Podiceps nigricollis), попелюх (Aythya ferina), чернь чубата (Aythya fuligula) та крех великий (Mergus merganser), крех середній (M. serrator), гоголь (Bucephala clangula) (з Червоної книги України), а також сірі (Ardea cinerea) та білі чаплі (Egretta alba).
Напрочуд цінні тутешні урочища і для ссавців. Тут зокрема ще мешкає червонокнижний горностай. Прибережні ландшафти є володіннями видри (Lutra lutra) – напівводяного хижака, що крім Червоної книги, охороняється Європейським Червоним списком та Бернською конвенцією. Цей вид наразі на Україні є дуже маловивченим, в той час як на хутро видри знову починає рости попит.
Захаращені ж зарості є оселею кам’яної куниці – хижака, який включений до Додатку до Бернської конвенції. В дуплах великих дерев ховаються такі кажани, як вечірниця дозірна та кажан пізній, що охороняються Червоною книгою України (Червона книга.., 2009а).