Сучасний режим Лисої гори, проблеми з його додержанням та шляхи їх вирішення
Парнікоза І.Ю.
Як ми вже вказували, починаючи з 1994 р., Лиса гора (137.1 га) має статус об’єкту природно-заповідного фонду України, а саме . У 2003 р. урочище отримало новий охоронний статус. Зусиллями директора історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця» Кулініча В. Я. територію Лисої гори площею 118.7449 га рішенням Київради було передано музею ().
У 2004 р. поблизу Лисої гори створено також
Таким чином, наразі територію Лисої гори, без перебільшень рятує лише музейний статус.
На відміну від багатьох подібних історико-культурних об’єктів, межі земель музею «Київська фортеця» винесені в натуру. Окрім того музей має державні акти на право користування землею, в тому переліку й на територію Лисої гори. Таким чином, унікальна доля гори сприяла тому, що під охороною Лисогірського форту вона дійшла до нашого часу не забудованою і потрапила під охорону.
Однак, навіть така сприятлива ситуація не вирішила всіх проблем збереження урочища. В наступних підрозділах ми детально проаналізуємо проблеми, з якими зіткнулося додержання на території Лисої гори природоохоронного та пам'яткоохоронного режимів. В 2015 р. колектив музею очолила О. С. Новікова-Вигран. Значні зусилля колектив музею та його керівник спрямовують на вирішення питання охорони та збереження Лисогірського форту – регіонального-ландшафтного парку "Лиса гора". А через віддаленість цього об’єкту від офісу музею та мінімальне фінансування дається це не легко. Сучасному режиму території Лисогірського форту, його проблемам та можливим шляхам вирішення цих проблем посвячено цей розділ.