Загрози та перспективи збереження урочища Покал
Парнікоза І.Ю.
Починаючи з 1896 р., коли почали будувати вздовж Либіді залізничну гілку, долину річки (найбільшої малої річки в межах сучасного Києва, довжиною 14 км і площею басейну 68 км2) необернено трансформували. Єдиний збережений до нашого часу відрізок Либіді, де вона протікає в природних берегах, був за ініціативою Історико-архітектурної пам’ятки музею «Київська фортеця» та Київського еколого-культурного центру, оголошений рішенням Київради від 28.12.2004 за № 1061/2471
Рис. 4. 54. Ділянка стродавнього гирла р. Либідь (Фото Парнікози І. Ю.)
Рис. 4. 55. Руйнування екосистем пам’ятки природи “Стародавнє гирло р. Либідь” під час прокладання комунікацій нового залізничного мосту (літо 2008 р., Фото Парнікози І. Ю.)
Наслідками дамбування Либіді, а згодом взяття її у бетонний колектор, стало ускладнення повеневої ситуації. Так з приводу негативних наслідків зарегулювання Либіді писав у ХІХ ст. генерал та кавалер барон фон Люверс:
«Рассудить за наипристойныя, понеже как река ли быть имеет течение на горе за Печерскою крепостию в расстоянии трех верст, на которой по рапорту полковника Дебоскета тринадцать плотин, из которых восемь против самой Печерской крепости имеется, от которого задержания реки оная не может иметь надлежащего течения, чего ради принуждена давить с берега. А как натурально, что земля слоями, а те всегда имеют склонения к озерам и большим рекам, отчего весьма вероятно, что оныя от помянутой реки Лыбеть, под землею пробравшись умножают ключи, от коих пещеры более подвержены опасности, чему очевидным доказательством служить может нынешнее отпадение горы, кое случилось сего года марта 13 числа в такое время, когда в Либете вода была большая, следственно берега оной речки в течении умножилось…Объявленные плотины, сняв с мельницы перенесть в другое удобное место, чтоб река паки взяла натуральной ход свой и через то нужды неймела, разделяясь в подземные течения. Да для отвращения такового ж пробирания вод надлежит, так называемое, Святое озеро, через лощины, которые к тому изрядным способом служить могут, спустить в реку, в Днепр».
В даному випадку мається на увазі озеро біля підніжжя Лисої гори. Окрім того для покращення ситуації він же рекомендує:
«По 3-му пункту: на земельных уступах или террасах деревья садить и пырей сеять весьма полезно, а сверх того можно сеять еще и труху. Также садить терновые и другие деревья, кои корень большой делает…и чтоб деревья были сажены в надлежащем от стены растоянии, дабы впредь как корень усилится не мог и стене вреда сделать» (Ситкарева, 1997).
Незважаючи на ці та подібні застереження у 2008 р. було проведено роботи з прокладки у долині Либіді на ділянці стародавнього гирла нових комунікацій, що призвело не тільки до руйнування природного середовища по лівому берегу річки, але й до додаткового стиснення її долини та зростання імовірності повені.
Триває і розпочата в минулому господарська експансія на урочища Покал та Галерний острів. Однак цікавість тут викликає вже не колишнє тепловодне рибне господарство (на базі ТЕЦ) або можливість розвантаження суден. Наразі всі “вільні” території Києва цікавлять тільки з точки зору забудови. Причини та наслідки варварської рубки урочища Покал, проведено у лютому 2010 р. будуть детально розглянуті в розділі "Адміністративні проблеми". На описані цінні природно-історичні території, які громадськість намагається перетворити на об’єкти природно-заповідного фонду, натомість були об’явлені інвестиційні конкурси.
У травні 2011 р. при прокладанні повороту залізниці з новозбудованого залізничного мосту було вирубано десятки дерев на стародавньому гирлі р. Либідь. У тому числі на території музею Київська фортеця, без погодження цього питання з його адміністрацією (детальніше див. тут ).
В 2018 р. на території вирубаної частини урочища Покал, безпосередньо під Лисою горою Київміськбуд розпочав зведення нового житлового масива. Зрозуміло,що це будівництво невідворотно зіпсує тутешній ландшафт. Схема будівельного плану житлового комплексу Світло-Парк доступна тут: .
Зважаючи на історичну і ландшафтну єдність урочищ Стародавнє гирло річки Либідь, Покал та Галерний острів з власне Лисою горою у складі єдиного комплексу київського Лисогір`я ми пропонуємо передати ці території під захист історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця».