Висновки
Андрій Сеньковський, Леся Кошіль, Мирослава Кошіль
За результатами досліджень Дністровського водосховища зроблено наступні висновки.
1. Середній вміст хімічних компонентів в донних відкладах нижче фонового, тобто в донних відкладах проходить розсіяння цих компонентів, порівняно з кларокм у ґрунтах. Порівнюючи вміст компонентів в донних відкладах з ГДК у воді, видно, що деякі з них значно перевищують гранично допустимі вмісти : F і Pb в 3 рази, Mn в 2 рази, NH4+ в 8 разів. F, Pb і Mn, імовірно, зв’язані з літологічними особливостями порід, розповсюджених на даній території (фосфорити з галенітом, марганцеві мінерали). Суттєві вмісти NH4+ зумовлені наявністю великої кількості органіки, захороненої в донних відкладах. До речі, останні можуть розглядатися як потенційна сировина для використання в якості природного азотного добрива.
2. Простровоий моніторинг рухливих компонентів в донних відкладах показав такий розподіл компонентів :
Правий берег
чітко проявляється тренд зменшення значень НСО3-, SO42-, Mg2+, Са2+;
дещо менше проявлена контрасність пониження концентрацій іонів PO43-, NO2-;
вміст К+-іону підвищується до с.Нагоряни, потім тренд відсутній.
Лівий берег
проявлений тренд зменшення в східному напрямку NO2-, К+, Nа+, NH4+;
вміст Mn закономірно зменшується до р.Студениця, далі зростає.
Для більш коректних висновків щодо присутності тренду в розподілі компонентів виконано аналіз поліноміальної регресії. Поліноми розподілу групуються по характеру їх зміни в донних відкладах з заходу на схід.
Для обох берегів характерне зменшення вмісту кальцію, магнію, гідрокарбонат-іону у донних відкладах, що зумовлене зміною літології корінних порід (доломіти і вапняки силуру змінюються теригенною товщею верхнього венду).
Вміст калію і натрію для обох берегів досягає апогею в центральній частині водосховища, зменшуючись у західному та східному напрямках.
Крива поліноміальної регресії для сульфат-іону має бімодальний характер, імовірно відображаючи ступінь розповсюдження гіпсо-ангідритової товщі неогену.
Синусоїдальний характер регресії для іону амонію може свідчити про підвищений вміст органіки донних відкладів в західній частині водосховища і зменшення її в східному напрямку, що відображає специфіку процесів розкладання органічної речовини при затопленні.
Збільшення вмісту фосфат-іону в східному напрямку по лівому берегу зв’язане з появою верхньовендських фосфоритвміщуючих товщ.
3. Для лівого берега характерний підвищенний зміст таких асоціацій хімічних компонентів :
НСО3-, Са2+, Mg2+, тв., підвищений вміст яких спостерігається в 2 км нижче по течії від гирла р.Студениця, на р.Студениця, в с.Велика Слобідка в 1 км не доходячи до гирла р.Мукші. Наявність таких компонентів може пояснюватись природним складом води, сформованої в межах вапняково-доломітової товщі силурійських відкладів Придністров’я.
NH4+, К+, F-, орг. Підвищений вміст цих компонентів спостерігається напроти с.Вороновиця. Наявність сукупності таких компонентів зумовлюється збагаченням органічною речовиною порід досліджуваного району (глинисті породи верхнього венду і силуру, фосфорити і фосфатні породи верхнього венду і крейди, карбонатні породи крейди і неогену, сучасні захоронення при створенні Дністровського водосховища.
NO2-, Cl-, SO42-, підвищений вміст яких спостерігається у гирлі р.Калюс, в околиці с.Субич, затоці за с.Малинівці, біля с.Гринчук, напроти с.Вороновиця. Джерелами надходження цих забруднювачів можуть бути стоки – побутові, з тваринницьких ферм і полів.
NO2-, PO43-, NO3-, збільшення вмісту яких спостерігається на р.Студениця, напроти с.Анадоли, в 2 км від околиці с.Субич. Дана асоціація пов’язана з використанням азотних і фосфатних добрив на сільськогосподарських угіддях.
Правий берег
НСО3-, Са2+, Mg2+, тв., підвищений вміст яких спостерігається в околицях с.Велика Мукша. Наявність сукупності цих компонентів (як і для лівого берега) може пояснюватись природним складом води, сформованої в межах розвитку вапняково-доломітової товщі силурійських відкладів Придністров’я.
К+, Cl-, SO42-, F-, Mо, орг. Підвищений вміст спостерігається напроти с.Сокіл. Асоціація пов’язана з підвищеним вмістом органічної речовини (можливо, на підвищений вміст цих компонентів має вплив аварія на Стебницькому комбінаті в 1983 р.).
Pb, Cr, НСО3-, Mn, підвищений вміст яких спостерігається в околицях с.Велика Мукша, в 2 км від с.Перківці, напроти р.Калюс, в затоці біля с.Анадоли. Перераховані компоненти зумовлені літологічними особливостями гірських порід даного регіону (вендські карбонатні фосфоритвміщуючі породи з галенітом і мінералами марганцю).
4. Отримані результати гама-спектрометричного аналізу 20 проб зі 120 відібраних проб намулу р.Дністер на вміст в них Cs137 свідчать про незначне забруднення цим радіонуклідом, за винятком сучасного гирла р.Жван (околиця с.Стара Ушиця) і р.Сурша. Було б цікавим в майбутньому відібрати проби намулу і проби ґрунтів в місцях зносу води, оскільки основна частина Cs137 в післяаварійний період могла попасти в річку, а потім в донні відклади лише за рахунок міграції з прилеглих ґрунтів.
В цілому на основі аналізу даних геохімічного опробування донних відкладів можна зробити висновок про задовільний стан водної системи Дністровського водосховища. Основним фактором, що впливає на склад мулових вод, безперечно є літологічні особливості порід даного регіону.
Можливо, в західній частині водосховища ще відчуваються незначні відгуки Стебницької аварії, але значна глибина водосховища, що зумовлює відсутність підйому намулу на поверхню при повенях, відновлення біологічного балансу водної системи (за даними вивчення зоопланктону), просторовий моніторинг розподілу компонентів дозволяють говорити про встановлення екологічної рівноваги на Дністровському водосховищі. Порушення цієї рівноваги, що може виникнути в результаті прийняття проекту “зелених” про спуск водосховища, може дійсно привести до непередбачуваних катастрофічних наслідків.
Література
1. Алексенко В.А. Ландшафтно-геохимические исследования и окружающая среда. – Ростов : Изд-во Ростовского ун-та, 1989. – 128 с.
2. Геология запада Восточно-Европейской платформы / Под ред. Р.Г.Гарецкого. – Мн. : Наука и техника, 1981. – 188 с.
3. Геохимия окружающей среды / Ю.Е.Сает, Б.А.Ревич, Е.П.Янин и др.–М. : Недра, 1990.–335 с.
4. Дригант Д.М., Гаврилишин В.І., Гінда В.А. Верхній докембрій – нижній палеозой Середнього Придністров'я. – К. : Наукова думка, 1982. – 104 с.
5. Крайнов С.Р., Швец В.М. Геохимия подземных вод хозяйственно-питьевого назначения. – М. : Недра, 1987. – 237 с.
6. Лазаренко Є.К., Сребродольський Б.І. Мінералогія Поділля. – Льв. : Вид. Львівського у-ту, 1969. – 344 с.
7. Орлов Д.С. Химия почв. – М. : Изд-во МГУ, 1992. – 400 с.
8. Пастернак С.І., Сеньковський Ю.М., Гаврилишин В.І. Волино-Поділля у крейдовому періоді. – К. : Наукова думка, 1987. – 260 с.
9. Пастернак С.І., Гаврилишин В.І., Гінда В.А., Сеньковський Ю.М. Стратиграфія і фауна крейдових відкладів заходу України (без Карпат). – К. : Наукова думка, 1968. – 271 с.
10. Перельман А.И. Геохимия ландшафта. – М. : Высшая школа, 1975.
11. Питьева К.Е. Гидрогеохимия. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 316 с.
12. Справочник по геохимии / Г.В.Войткевич, А.В.Кохин, М.Е.Мирошниченко и др. – М. : Недра, 1990.
13. Шестаков Ю.Г. Математические методы в геологии. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1988. – 208 с.