Радіоекологічні особливості Дністровського водосховища

Андрій Сеньковський, Леся Кошіль, Мирослава Кошіль

Комп'ютерна обробка результатів здійснювалась за допомогою пакету прикладних програм, розроблених НВЦ “Атомприладсервіс”.

Рахунок питомої активності окремих радіонуклідів здійснювався за формулою :

Аі=Nі/Еі*qі*tv*m,

де Nі – кількість γ-квантів певної енергії, зареєстрованої детектором за час набору спектру t; Еі – абсолютна ефективність реєстрації квантів з даною енергією; qі – квантовий вихід; m – маса проби, відібраної для аналізу.

Серед 20 представлених проб виявлено забруднення Cs137 в 9 випадках, причому в 2 пробах виявлені лише “сліди” цезію (похибка вимірювань >100 % ). В інших 7 пробах вміст радіонукліду Cs137 змінюється в широких межах від 7 до 98 Бк/кг (вклад в загальну активність відповідно 1 – 8 %).

Найбільший вклад в сумарну активність проб вносять радіонукліди природного походження : К₄₀, Tl₂₀₈, Рb₂₁₂, Рb₂₁₄, Ві₂₁₂, Ас₂₂₈. Питома активність природного К₄₀ змінюється в межах 200 – 834 Бк/кг.

Було б цікавим в майбутньому відібрати проби намулу і проби ґрунтів в місцях зносу води, оскільки основна частина Cs₁₃₇ в післяаварійний період могла попасти в річку, а потім в донні відклади лише за рахунок міграції з прилеглих ґрунтів.