3. Психологічні засади професійного відбору працівників податкової міліції

Корсун С.І., Ткачук Т.А.

Необхідною передумовою забезпечення надійності прогнозу професійної придатності є стійкість психофізіологічних характеристик людини відносно різноманітних впливів зовнішнього середовища. За останні тридцять років вітчизняна та зарубіжна наука накопичила конкретні дані про генетичну зумовленість деяких параметрів вищої нервової системи, психічних функцій, рухових здібностей тощо.

Вище зазначене, насамперед, відноситься до представників професій, діяльність яких супроводжується високим рівнем нервово-емоційного напруження, відповідальністю і перебігає в умовах дефіциту часу, характеризується невизначеністю та екстремальністю, пов’язана з можливістю застосування зброї. Саме до такої категорії професій відноситься професія працівника податкової міліції, це підтверджується науковими даними, нормативними документами та власними дослідженнями. Спираючись на результати власних досліджень, враховуючи професіографічний портрет діяльності працівника податкової міліції та дані наукових джерел перейдемо до розгляду психологічних якостей та до виявлення і обгрунтування їх впливу на успішність професійної діяльності досліджуваної категорії працівників.

Емпіричним спостереженням було охоплено 195 практично здорових працівників податкової міліції (вік 25-35 років, стаж роботи не менше 3 років), які працюють в різних регіонах України. Обстежуваний масив, виходячи з загальної чисельності особового складу підрозділів податкової міліції ДПС України, відповідав вимогам статистичної імовірності та достатності обсягу вибірки на п’ятивідсотковому рівні вірогідності [Р=0,05]. Обсяг вибірки визначено за формулою В. Кокрена: n = 1/ ((² + 1/N). Дослідження проводилось на базі підрозділів податкової міліції міста Києва та Київської області, міста Харкова та Харківської області, а також підрозділів податкової міліції Житомирської області, що відповідає репрезентативності за регіональними ознаками.

Вихідні вимоги до масиву полягали в наявності фізичного та психічного здоров’я, а також оптимального психологічного та фізичного стану працівників на момент обстеження. Дослідження проводились в першій половині дня з використанням, як бланкових методик, так і психофізіологічного комплексу «Прогноз» [34, 96, 99, 104].