3.2. Професійно-психологічні якості особистості та їх вплив на професійну успішність працівників податкової міліції

Корсун С.І., Ткачук Т.А.

Скориставшись методом експертних оцінок, провівши опитування представників середньої керівної ланки підрозділів податкової міліції, були визначені ті якості, які є важливими та необхідними для успішного виконання своїх професійних обов’язків працівником податкової міліції. У якості експертів було залучено начальницький склад підрозділів податкової міліції – слухачі курсів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації факультету податкової міліції Національного університету державної податкової служби України. Експерти представляють усі обласні підрозділи податкової міліції ДПС України. Кількісний склад експертної групи – 93 особи.

Врахування експертних оцінок, системний аналіз умов та особливостей діяльності працівників податкової міліції, використання даних професіограми та психограми професії дає змогу визначити професійно-важливі якості, що висуваються професією до працівника. Спираючись на перелік професійно-важливих якостей можна підібрати та обгрунтувати відповідні методики емпіричного дослідження та підійти до практичного визначення рівня розвитку низки професійно-значимих особистісних особливостей у працівників податкової міліції та з’ясування і встановлення їх впливу на успішність трудової діяльності. Для досягнення цієї мети доцільно використати відповідні психодіагностичні методики: опитувальник К. Леонгарда (діагностика типів акцентуації особистості); опитувальник Г. Айзенка (діагностика нейротизму, екстраверсії-інтроверсії); методика експертних оцінок успішності професійної діяльності. Остання грунтується на оцінці ступеня розвитку 55-ти професійно важливих якостей працівника його безпосереднім керівником. В результаті кожна якість оцінюється в межах семибальної шкали і в подальшому використовується для формування висновку щодо професійної успішності, «професіоналізму» працівника.

Серед даних, отриманих у результаті обробки анкет за методикою експертних оцінок, відбираються ті, які виявляють найбільший вплив на успішність професійної діяльності працівників податкової міліції. Відібрані таким чином дані були піддані статистичному аналізу, а отримані результати представлені в табл. 3.1. Результати свідчать про те, що середні значення даних, що мають найбільший вплив на професійну успішність досліджуваної категорії працівників, відповідно до оціночних якостей склали: «професіоналізм» – 5,7 ± 0,06 балів; «інтелект» – 4,9 ± 0,08 балів; «лідерство» – 5,4 ± 0,07 балів; «самоконтроль» – 5,4 ± 0,10 балів. Всі дані знаходяться в межах середніх значень семибальної оціночної шкали.

Таблиця 3.1. Характеристика факторів (в балах), що визначають успішність професійної діяльності

Провівши інтеркореляційний аналіз факторів, що визначають успішність професійної діяльності працівників податкової міліції, було з’ясовано, що представлені в чотирьох оціночних шкалах показники, виявляють досить високий рівень залежності якості «Професіоналізм» з якостями: «Інтелект» (r = 0,53); «Лідерство» (r = 0,63); «Самоконтроль» (r = 0,55) (табл. 3.2).

Отримані дані беззаперечно надають всі підстави для того, щоб в подальшому розглядати якість «Професіоналізм» як інтегральний показник успішності професійної діяльності.

Таблиця 3.2. Результати інтеркореляційного аналізу факторів, що визначають успішність професійної діяльності

Взявши за основу числові показники отримані по всій виборці за фактором «Професіоналізм» проводимо їх індивідуальний аналіз. Під час індивідуального аналізу даних скористаємось статистичним методом сигмальних відхилень від середнього значення функції (М ± σ). Враховуючи, що за даними дослідження показник фактору «Професіоналізм» М = 5,7, а σ = 0,6, то М + σ = 6,3, а М – σ = 5,1. Це дозволяє загальну кількість респондентів розділити на три групи за ступенем професійної успішності: найбільш успішні (НУ), які отримали за фактором «Професіоналізм» 6,3 і більше балів; успішні (УС) – від 5,1 до 6,3 балів; менш успішні (МУ) – менше 5,1 бала.

Характеристики типів особистості що були виявлені у результаті емпіричного дослідження, відповідно до методики К. Леонгарда, по всій групі респондентів були зведені в загальну таблицю та піддані обробці за допомогою методів математичної статистики. Взявши за основу розподіл працівників податкової міліції за фактором «Професіоналізм» на три групи, досить просто визначити середні значення досліджуваних психологічних функцій, як по всій виборці, так і по групах НУ, УС та МУ. Отримані результати узагальнено в табличному вигляді (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Характеристика типів особистості згідно з даними, що отримані за методикою К. Леонгарда

* Де: Г-1 – гіпертимний тип; Г-2 – застрягаючий тип; Г-3 – емотивний тип; Г-4 – педантичний тип; Г-5 – тривожний тип; Г-6 – циклотимний тип; Г-7 – демонстративний тип; Г-8 – неурівноважений тип; Г-9 – дистимічний тип; Г-10 – екзальтований тип.

Аналіз числових середніх значень, що характеризують типи особистості (див. табл. 3.3), свідчить про досить високу гіпертимність (Г-1 = 13,1 ± 0,48 бала) та низьку тривожність (Г-5 = 4,8 ± 0,41 бала) контингенту працівників податкової міліції, що знаходились під обстеженням. При порівнянні міжгрупових відмінностей досліджуваних ознак виявилося, що майже за всіма ознаками у всіх групах відмінності не суттєві і мало відрізняються від середніх значень отриманих по всій групі в цілому, за винятком двох факторів: Г-4 (педантичний тип) та Г-5 (тривожний тип).

В першому випадку відзначаються більш високі, а в другому більш низькі значення показників у представників групи НУ в порівнянні з групою МУ (відповідно за группами та факторами: 11,0 ± 0,89 бали та 8,0 ± 0,83 бали, Р < 0,05; 3,2 ± 0,65 бали та 4,9 ± 0,80 бали, t = 1,7). Індивідуальний аналіз даних вказує на те, що в групі НУ кількість акцентуйованих осіб за типом «педантичний» складає 41 %, проти 25 % в групі МУ. Виявлені особливості свідчать про значимість в професійній діяльності контингенту працівників податкової міліції рівня розвитку таких особистісних відмінностей, як педантичність та тривожність.

Інтеркореляційний аналіз досліджуваних ознак по всій групі осіб виявив логічний взаємозв’язок факторів Г-1 (гіпертимний тип) та Г-7 (демонстративний тип), (r = 0,53); Г-6 (циклотимний тип) та Г-8 (неурівноважений тип), (r = 0,50).

Результати внутрішньогрупового аналізу виявили, поряд з раніше відміченими зв’язками, нові – в групі НУ між факторами Г-3 (емотивний тип) та Г-5 (тривожний тип), (r = 0,42); в групі МУ – Г-4 (педантичний тип) та Г-5 (тривожний тип), (r = 0,52); Г-5 (тривожний тип) та Г-10 (екзальтований тип), (r = 0,41). Зазначена особливість (при меншій груповій виборці на фоні більшої кількості значимих кореляційних зв’язків) є проявом сформованого індивідуального стилю професійної діяльності. Деякі дослідники пов’язують результат виникнення подібних зв’язків із професійною деформацією.

Аналіз середніх значень показників отриманих за методикою Айзенка дає змогу спостерігати певну тенденцію щодо міжгрупових відмінностей за факторами «екстраверсія» (відповідно за групами досліджуємих НУ та МУ – 12,3 ± 0,38 бали та 13,9 ± 0,62 бали) і «нейротизм» ( 8,1 ± 0,34 бали та 9,2 ± 6,0 бали). При цьому, при індивідуальному аналізі тих же показників, в групі НУ виявлено суттєву кількість осіб потенційно інтровертних – 35%, водночас, в групі МУ, навпаки, осіб потенційно екстравертних – 38%.

Таким чином, потенційна інтровертність, що характеризується такими якостями, як обачність, поміркованість, доброзичливість, керованість, виступає як фактор, що сприяє успішності професійної діяльності працівників податкової міліції. Підтвердження цьому також дають результати множинного кореляційного аналізу успішності професійної діяльності (шкала професіоналізм) та всього комплексу представлених показників отриманих за методиками К. Леонгарда та Айзенка. За результатами множинного кореляційного аналізу встановлено наявність значного зв’язку між успішністю професійної діяльності та показниками шкал К. Леонгарда: гіпертимний тип (r = -0,28), педантичний тип (r = 0,48), тривожний тип (r = -0,35); та Айзенка: екстраверсія (r = -0,27), нейротизм (r = - 0,30).

Наступний етап дослідження стосується вивчення у обстежуваних працівників податкової міліції рівня розвитку ряду типологічних особливостей вищої нервової діяльності (ВНД), швидкості простих та складних сенсомоторних реакцій, деяких психічних функцій, а також з’ясування їх ролі в успішності професійної діяльності.

Дослідження проводились з використанням психофізіологічного комплексу «Прогноз». Визначались показники: сили (працездатності) головного мозку, функціональної рухливості, динамічності, урівноваженості основних нервових процесів; швидкості простих (ПЗМР) та складних сенсомоторних реакцій (вибір одного – РВ1 та двух візуальних подразників – РВ2 із трьох запропонованих); а також рівня розвитку функцій короткочасної пам’яті та уваги.

Оцінка успішності професійної діяльності працівників податкової міліції, як уже зазначалось, проводилась методом експертних оцінок. Всі обстежені, за ступенем професійної успішності, були розділені на три групи:

– найбільш успішні – НУ;

– успішні – УС;

– менш успішні – МУ.

Середні значення встановлених в процесі дослідження психофізіологічних показників, як по всій групі в цілому, так і по групах НУ, УС, МУ представлені в табл. 3.4 і свідчать про достатньо високий рівень розвитку нейропсихічних та нейродинамічних функцій у даного контингенту працівників підрозділів податкової міліції.

Таблиця 3.4. Середні значення показників, що характеризують стан психо- та нейродинамічних функцій у працівників податкової міліції

Де: КП – короткочасна пам'ять, УВ – увага, ПЗМР – проста зоровомоторна реакція, РВ1 – реакція вибору одного подразника з трьох, РВ2 – реакція вибору двух подразників з трьох, РФР – рівень функціональної рухливості основних нервових процесів, ДИН – динамічність основних нервових процесів, РРО – реакція на рухомий об’єкт (врівноваженість – ВР), ПГМ – працездатність головного мозку (сила основних нервових процесів).

Водночас, міжгрупове порівняння цих показників (в залежності від фактора успішності професійної діяльності) показує, що для представників групи НУ характерні більш високі значення стану функцій короткочасної пам’яті (КП) та уваги (УВ) в порівнянні з даними, що представлені по групах УС та МУ. Так, відповідно по групах НУ, УС, МУ значення показників КП склали: 70 ± 1,4%, 61 ± 1,6% та 59 ± 1,9%; Р < 0,01; УВ(помилки) – 0,20 ± 0,07 с, 0,46 ± 0,06 с та 0,45 ± 0,06 с; Р < 0,01.

Отримані результати представлені в графічному вигляді (рис. 3.1) наглядно це підтверджують.

Рис. 3.1. Стан функцій короткочасної пам’яті (КП) та уваги (УВ) у працівників податкової міліції

Близькі за характером зміни спостерігаються і при міжгруповому аналізі стану нейродинамічних функцій:

– складна реакція вибору (РВ2) складає: 399 ± 8,3 мс, 421 ± 7,3 мс, 442 ± 9,8 мс, Р < 0,05;

– рівень функціональної рухливості основних нервових процесів (РФР) – 60,2 ± 0,4 с, 62,3 ± 0,5 с, 63,4 с, Р < 0,05;

– сила протікання основних нервових процесів (працездатність головного мозку) (ПГМ) – 795 ± 6,8 сигн., 771 ± 6.8 сигн., 746 ± 7,7 сигн., Р < 0,05;

– динамічність протікання основних нервових процесів (ДИН) – 44,0 ± 1,2 с, 47,4 ± 1,0 с, 49,9 ± 1,0 с, Р < 0,05.

При графічному зображенні всіх розглянутих нейродинамічних функцій та їх міжгруповому порівнянні (групи НУ, УС, МУ) спостерігається чітко виражений ступеневий характер значення функцій в залежності від групи, що наглядно продемонстровано на ілюстрації (рис. 3.2). Для групи найбільш успішних працівників є характерним: найнижчі показники в експерименті складної реакції вибору (РВ2); найнижчі показники рівня функціональної рухливості основних нервових процесів (РФР); найнижчі показники динамічності протікання основних нервових процесів (ДИН); найвищі показники працездатності головного мозку (ПГМ).

Рис. 3.2. Стан нейродинамічних функцій

Водночас проведені дослідження дають змогу зробити висновки, що показники простих сенсомоторних реакцій – проста зорово-моторна реакція (ПЗМР) та реакція вибору одного візуального подразника (РВ1) подібних статистично значимих групових змін не демонструють. Отже, зазначені функції не можуть бути використані у якості критеріїв для визначення професійної придатності, а можуть розглядатись як індикатори оцінки функціонального стану організму. Висловлені припущення повністю узгоджується з даними літературних джерел.

Особливий інтерес становлять дані, що стосуються оцінки властивостей урівноваженості протікання основних нервових процесів – збудження (реакція випередження) та гальмування (реакція запізнення), що визначається за методикою РРО (реакція на рухомий об’єкт) (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Оцінка властивостей урівноваженості протікання основних нервових процесів серед досліджуваних групп

Як свідчать представлені результати, для представників групи МУ характерним є переважання гальмівного процесу – час реакцій запізнення суттєво переважає над часом реакцій випередження – 49,0 ± 2,7 мс та 40 ± 2,4 мс, Р < 0,05, в той час, як у представників групи НУ спостерігається тенденція до протилежної залежності – 42,1 ± 1,8 мс та 44,0 ± 1,9 мс. Для представників групи УС характерним є чітко виражений стан урівноваженості протікання процесів збудження та гальмування в центральній нервовій системі – 42,8 ± 2,1 мс та 42,5 ± 1,9 мс.

Опираючись на отримані емпіричні дані, з метою виявлення значимих кореляційних зв’язків усередині досліджуваних груп, було проведено внутрішньогруповий інтеркореляційний аналіз значень психо- та нейродинамічних показників у двох показових групах, а саме: в групі найбільш успішних (НУ) працівників та в групі менш успішних (МУ). Результати цього аналізу, у вигляді кореляційних плеяд, з врахуванням значимості кореляційних зв’язків ( r = 0,30 – 0,44 (- – – – -) – значимий рівень зв’язку, r = 0,45 – 0,59 (––) – середній рівень зв’язку, r = 0,60 і > (––) – високий рівень зв’язку) по групах НУ та МУ представлені на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Особливості взаємозв’язку психо- та нейродинамічних показників у представників груп НУ (найбільш успішні) та МУ (менш успішні)

Отримані дані свідчать, що у представників групи НУ (наибільш успішні) відмічається більша кількість зв’язків в порівнянні з представниками групи МУ (менш успішні) – 12 проти 6. При цьому, кількість значимих кореляційних зв’язків зі значенням r = 0,60 і > складає відповідно 4 (чотири) проти 1(одного) (див. рис. 3.4).

Виявлені особливості є проявом тієї нейрофізіологічної базової основи, яка забезпечує більш швидке та повне формування функціональних систем згідно концепції П. К. Анохіна. З іншого боку утворення таких зв’язків обумовлює адаптацію, пристосування працівника до умов діяльності та, до певної міри, може свідчити про формування індивідуального стилю діяльності.

Оскільки в основі аналізу емпіричної складової дослідження задіяні показники функцій, що характеризуються генетичною детермінованістю: РФР – рівень функціональної рухливості, УВ – увага, ДИН – динамічність основних нервових процесів; ПГМ – сила основних нервових процесів, то, таким чином, з’являються підстави для використання їх при розробці алгоритму психофізіологічного відбору кандидатів на професію працівника податкової міліції.

Викладене також підтверджується результатами кореляційного аналізу факторів, що характеризують успішність професійної діяльності працівників податкової міліції та рівня розвитку ряду психо- та нейродинамічних функцій (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Показники кореляційного взаємозв’язку факторів, що формують успішність професійної діяльності, та рівня розвитку ряду психо- та нейродинамічних функцій по всій групі обстежених

Де: «Проф.» – рівень професіоналізму, «Лідер.» – лідерство, «Інтел.» – інтелектуальність, «Сам.» – самоконтроль. Зміст абревіатур показників подано в таб. 3.4.

Аналіз представлених даних кореляційного зв’язку між факторами, що впливають на професійну успішність наглядно демонструє, що успішність професійної діяльності за фактором «професіоналізм» досить тісно пов’язана з рівнем розвитку функцій пам’яті (КП) (r = 0,41), уваги (УВ) (r = 0,35), рівнем функціональної рухливості (РФР) (r = -0,38), динамічністю протікання основних нервових процесів (ДИН) (r = 0,32), працездатністю головного мозку (ПГМ) (r = 0,35). За фактором «інтелектуальність» – в значній мірі з функціями пам’яті (КП) та уваги (УВ) (відповідно r = 0,52 та r = 0,44).

Водночас, за факторами «лідерство» та «самоконтроль» подібного роду тісних взаємозв’язків або виражених залежностей не спостерігається.

Це ще раз підтверджує положення про те, що провідним фактором в оцінці успішності даного виду професійної діяльності виступає показник – «професіоналізм». Подальша розробка моделі психофізіологічного професійного відбору працівників податкової міліції повинна орієнтуватися саме на цей фактор.

Таблиця 3.6. Заначення показників психо- і нейродинамічних функцій до відбору осіб на посаду працівника податкової міліції

Узагальнюючи результати проведених досліджень необхідно виділити ті показники психо- та нейродинамічних функцій, які безпосередньо впливають на рівень професіоналізму та показуть високі рівні коефіцієнтів кореляції з фактором «професіоналізм». Отримані показники рівня розвитку професійно значимих психо- та нейродинамічних функцій по групі НУ (табл. 3.6) можуть бути використані в практичній діяльності у якості орієнтовних критеріїв в процесі професійно-психологічного відбору працівників податкової міліції ДПС України.

Таким чином, результати емпіричних досліджень дали змогу визначити та математично обгрунтувати значення тих психологічних та психофізіологічних особливостей (професійно-важливих якостей) особистості працівника податкової міліції, які показують високий рівень кореляції, або, іншими словами, мають значний вплив на рівень успішності професійної діяльності. І саме ці, науково обгрунтовані критерії можуть бути використані у якості базових, фундаментальних даних, що стануть основою для побудови іноваційної системи психологічного професійного відбору кандидатів на посади працівників підрозділів податкової міліції.