3.3. Особливості використання психологічних критеріїв для визначення успішності професійної діяльності працівника
податкової міліції

Корсун С.І., Ткачук Т.А.

На підставі вивчення стану професійно-важливих психологічних (психофізіологічних) якостей працівників податкової міліції (ПМ) та аналізу даних кореляційних зв’язків цих функцій з успішністю професійної діяльності було визначено певний набір психологічних показників, які дають змогу, з високою вірогідністю, прогнозувати професійну успішність даної категорії працівників. Слід вказати, що для визначення успішності професійної діяльності працівників податкової міліції нами були виділені два блоки діагностичних процедур: психологічний та психофізіологічний.

Перший блок включає в себе діагностику типів акцентуації особистості (опитувальник К. Леонгарда) та діагностику нейротизму-емоційної стабільності, екстраверсії-інтроверсії (опитувальник Г. Айзенка).

Другий блок включає дослідження функцій оперативної пам’яті (тест пам’ять на числа), концентрації та переключення уваги (цифровий тест Грюнбаума), функціональної рухливості, сили та динамічності основних нервових процесів (тести за методикою М. В. Макаренко).

Вибір показників був обумовлений, як даними професіографічного дослідження, так і результатами множинного кореляційного аналізу між показниками успішності професійної діяльності та станом вищезгаданих психологічних (психофізіологічних) функцій. Включення останніх до прогностичної моделі успішності професійної діяльності відбувалось лише за умови наявності статистично значимих парних коефіцієнтів кореляції (r = 0,30 і більше).

Враховуючи ту особливість, що обстежувані працівники податкової міліції відносяться до категорії постійно працюючих, тобто мають стаж роботи за даною спеціальністю не менше трьох років і таким чином пройшли природний відбір, ми вважали за можливе розглядати середні значення (статистична інтерпретація – М ± 2m, де М – середнє значення, m – помилка середнього значення) показників, що характеризують стан професійно значущих функцій, як «еталон – чинник» придатності людини до виконання трудової діяльності. Керуючись цим принципом, нами були розроблені відповідні шкали допустимих значень психологічних (психофізіологічних) показників, що дають змогу забезпечувати результативну професійну діяльності працівників податкової міліції.

В питаннях інтерпретації даних, що стосуються акцентуації особистості (опитувальник К. Леонгарда), ми користувались традиційним принципом, що максимальний показник по кожному виду акцентуації дорівнює 24 балам. Ознакою акцентуації, тобто сильнішою вираженістю визначеної властивості, вважається показник, що превищує 12 балів, а відсутністю вираженості – показник нижче 8 балів. Крім того, нами було враховано дані експериментальних досліджень, що отримані по групі обстежених працівників податкової міліції умовно названої нами – «НУ» (найбільш успішні). У результаті ми прийшли до формулювання положення про недоцільність залучення до виконання даної професії тих осіб, які характеризуються вираженою акцентуацією за гіпертімним та тривожним типами. І, навпаки, бажано залучати осіб, які мають виражену властивість за педантичним типом.

Аналогічний аналіз, проведений в результаті тестування за методикою Айзенка (екстраверсія-інтроверсія, нейротизм-емоційна стабільність), свідчить про доцільність залучення до даної професії осіб екстравертованого типу з високим рівнем емоційної стабільності.

Узагальнивши результати досліджень нами було сформовано таблицю (табл. 3.7) представлені дані в якій можуть виступати в якості орієнтовних критеріїв, що мають враховуватись при прийомі чи переміщенні кандидата на посаду працівника податкової міліції.

Таблиця 3.7. Визначення успішності професійної діяльності працівників податкової міліції з урахуванням їх психологічного (психофізіологічного) стану

Оцінка отриманих результатів проводиться за схемою:

1. Відсутність у людини відхилень від вище вказаних параметрів дозволяє віднести її до категорії «абсолютно придатних».

2. Наявність у людини одного відхилення від вище вказаних параметрів дозволяє віднести її до категорії «придатних».

3. Наявність у людини двох і більше відхилень від вище вказаних параметрів дозволяє віднести її до категорії «умовно придатних».

Результати другого блоку наших досліджень були спрямовані на оцінку рівня взаємозв’язку (кореляційний аналіз) фактору, що характеризує успішність трудової діяльності («професіоналізм») з характеристиками розвитку ряду психо- та нейродинамічних функцій у працівників податкової міліції. Нами був виявлений достатньо високий рівень зв’язку з функціями: короткочасній пам’яті (r = 0,41), уваги (r = 0,35), рівнем функціональної рухливості (r = – 0,38), динамічністю протікання основних нервових процесів (r = 0,32), працездатністю головного мозку (r = 0,35).

Вищевикладене послужило відправним моментом для визначення тих показників, що мають бути покладені у основу формування системи відбору осіб, що претендують на посаду працівника податкової міліції, на підставі обліку рівня розвитку ряду їх психофізіологічних функцій (табл.3.8).

Таблиця 3.8. Значення показників психофізіологічних функцій до відбору осіб на посаду працівника податкової міліції

Де: М – значення показника; КП – короткострокова пам’ять; УВ – увага; РФР – рівень функціональної рухливості основних нервових процесів; ПГМ – працездатність головного мозку; ДИН – динамічність основних нервових процесів.

Оцінка отриманих результатів проводиться за схемою:

1. Відсутність у людини відхилень від вище вказаних параметрів дозволяє віднести її до категорії «абсолютно придатних».

2. Наявність у людини одного відхилення від вище вказаних параметрів дозволяє віднести її до категорії «придатних».

3. Наявність у людини двох відхилень від вище вказаних параметрів дозволяє віднести її до категорії «умовно придатних».

4. Наявність у людини більше двох відхилень від вище вказаних параметрів дозволяє віднести її до категорії «не придатних».

Реєстрація вищевказаних показників стану психофізіологічних функцій може бути проведена за допомогою відповідних технічних засобів. Зокрема, серед технічних засобів слід виділити апаратурний комплекс «Прогноз», що використовується центрами психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору МВС України .

Слід зазначити, що викладені вище методики професійного психологічного відбору мають орієнтовний характер і можуть бути використані на попередньому етапі прийому спеціаліста на роботу.

Для більш точного прогнозування успішності професійної діяльності (за наслідками психологічного дослідження) нами було використано математичний апарат регресійного аналізу. Як відомо, мірою зв’язку між зовнішнім критерієм (у нашому випадку чинником «професіоналізм») та тестовим показником служить коефіцієнт лінійної кореляції. Зазначений коефіцієнт, може набувати значення від мінус одиниці до плюс одиниці. Показники пов’язані між собою позитивно («прямо») в тому випадку, коли зростання одного із них призводить до зростання другого. І, навпаки, негативно («обернено»), коли при зростанні одного зменшується інший. Коефіцієнти кореляції розраховуються для вибору залежності в цілому. Однак, нас цікавить конкретна людина, у якої за показниками психодіагностичних вимірювань можна було б передбачити успішність професійної діяльності. Для цього ми і скористалися технікою регресійного аналізу.

Розглянемо найпростіший випадок. Якщо позначити буквою «У» прогнозовану оцінку професійної успішності конкретної людини, а буквою «Х» – його тестовий показник, то прогноз можна розрахувати за формулою:

У = А ± К • Х.

Де: У – прогнозована оцінка успішності професійної діяльності;

А – вільний член рівняння регресії (розрахунковий показник, отриманий по всій вибірці);

К – коефіцієнт (регресії) при аргументі (розрахунковий показник, отриманий по всій вибірці);

Х – числове значення тестового показника.

Зазвичай значущі коефіцієнти кореляції між зовнішнім критерієм та результатами окремих тестових вимірювань, як правило, знаходяться на рівні 0,25 – 0,35. Проте декілька різних тестових показників, узятих у сукупності, можуть істотно підсилити досліджуємий зв’язок та дати більш достовірний результат. В цьому випадку використовується рівняння множинної регресії типу:

У = А ± К1 • Х1 ± К2 • Х2 .. .± Кn • Хв.

Де: У – прогнозована оцінка успішності професійної діяльності;

А – вільний член рівняння регресії (розрахунковий показник, отриманий по всій вибірці);

К1, К2,… Кn – коефіцієнти рівняння, отримані на всій вибірці випробовуваних;

Х1, Х2,… Хn – показники тестових вимірювань.

Важливим, в даному методичному підході, є швидкість розрахунку та ефективність оцінювання інформативності застосованих методів по тому внеску, який вони вносять в ідентифікацію даного образу.

У нашому випадку успішність трудової діяльності у працівників податкової міліції прогнозувалась за умовами вирішення двох задач (двох блоків діагностичних процедур). У першому випадку визначався зв’язок успішності професійної діяльності з показниками функцій, що характеризують особистісні особливості контингенту працівників. У другому, в досліджуємому зв’язку, враховувався рівень розвитку професійно значимих психофізіологічних функцій.

При первинному аналізі отриманих результатів за умовами розв’язання першої задачі (першого блоку діагностичних процедур), звертала на себе увагу мала величина деяких парних коефіцієнтів кореляції: r 1,2; r 1,3; r 1,6; r 1,7-10 (0,05 – 0,10). Це свідчить про неістотний вплив факторів: Х2, Х3, Х6, Х7-10 на «У».

У зв’язку з цим, вказані фактори були усунуті з математичної моделі і проведено повторне обчислення коефіцієнтів кореляції і регресії. За тим же принципом з моделі, визначеної умовами другої задачі (другого блоку діагностичних процедур), були усунуті фактори: Х4, Х5, Х6, Х9, як неістотні і проведено повторне обчислення коефіцієнтів кореляції і регресії. А фактори, що корелюють з успішністю професійної діяльності були переіндексовані. Отримані результати представлені в табл. 3.9.

Таблиця 3.9. Результати регресійного аналізу взаємозв’язку успішності професійної діяльності та комплексу, що характеризує стан психологічних і психофізіологічних функцій у працівників податкової міліції

Де: У – успішність професійної діяльності;

r – парні коефіцієнти кореляції;

К – коефіцієнти регресії.

Опираючись на представлені дані розрахунок прогнозованої успішності професійної діяльності працівника податкової міліції доцільно проводити за допомогою рівнянь лінійної регресії, що складені за умовами вирішення вищевказаних двох задач.

За умовами першої задачі:

У=5,58 – 0,035• Х1 + 0,135 •Х2 – 0,16 • Х3 + 0,085 • Х4 – 0,11 • Х5 (1)

Де: У – успішність професійної діяльності;

Х1 – характеристика гіпертимності;

Х2 – характеристика педантичності;

Х3 – характеристика тривожності;

Х4 – характеристика екстравертованості;

Х5 – характеристика нейротизму.

Приклад розрахунку: наприклад, в результаті обстеження кандидата, що претендує на посаду працівника податкової міліції, були зареєстровані наступні значення по чинниках:

Х1 – 12 балів;

Х2 – 12 балів;

Х3 – 5 балів;

Х4 – 14 балів;

Х5 – 8 балів.

Необхідно знайти У (успішність професійної діяльності).

Підставивши вказані значення в рівняння (1), і розв’язавши його, ми отримаємо в результаті, що У = 6,29 балів. Таким чином, прогнозована успішність професійної діяльності (У) на підставі обліку ряду особистих особливостей індивіда складає 6,29 бали за семибальною оціночною шкалою.

Значення коефіцієнту детерміації (R²=0,18) дозволяє стверджувати, що успішність даного виду професійної діяльності приблизно на 20 відсотків обумовлена рівнем розвитку досліджуємих нами функцій.

Або за рівнянням, за умовами другої задачі:

У=6,30 + 0,015• Х1 – 0,51 •Х2 – 0,047 • Х3 – 0,01 • Х4 + 0,0015 • Х5 – 0,012 • Х6 (2)

Де: У – успішність професійної діяльності;

Х1 – характеристика рівня розвитку короткочасної пам'яті;

Х2 – час виконання тесту «увага»;

Х3 – кількість помилок при виконанні тесту «увага»;

Х4 – характеристика функціональної рухливості основних нервових процесів;

Х5 – характеристика працездатності головного мозку;

Х6 – характеристика властивості динамічності протікання основних нервових процесів.

Приклад розрахунку: наприклад, в результаті обстеження кандидата що претендує на посаду працівника податкової міліції, були зареєстровані наступні значення по чинниках:

Х1 – 70%;

Х2 – 1 помилка;

Х3 – 10 секунд;

Х4 – 60 секунд;

Х5 – 700 знаків;

Х6 – 40 секунд.

Необхідно знайти У (успішність професійної діяльності).

Підставивши вказані значення в рівняння (2), і розв’язавши його, ми отримаємо, що У = 6,34 бали. Таким чином, прогнозована успішність професійної діяльності (У), на підставі обліку рівня розвитку ряду психо- та нейродинамічних функцій, складає 6,34 бали за семибальною оціночною шкалою.

Значення коефіцієнта детерміації (R²=0,68) дозволяє стверджувати, що успішність даного виду професійної діяльності приблизно на 70 відсотків обумовлена рівнем розвитку досліджуваних нами функцій.

Таким чином, отримані нами дані переконливо свідчать про необхідність врахування особистісних психологічних та психофізіологічних особливостей індивіда при вирішенні питань раціональної розстановки кадрів і професійного психологічного відбору осіб на посаду працівника податкової міліції. Використання при цьому математичного апарату, рівнянь лінійної регресії, не лише дає змогу швидше і точніше оцінити прогнозований рівень успішності професійної діяльності кандидата на посаду працівника податкової міліції але й наділяє працівників підрозділів комплектування податкової міліції новою, інноваційною методикою професійного психологічного відбору.