4.3. Особливості копінг-стратегій працівників податкової міліції

Корсун С.І., Ткачук Т.А.

У даному дослідженні копінг-стратегії курсантів та офіцерів податкової міліції вивчалися, виходячи з припущення, що копінг-стратегія «розв’язання проблем» є базовим механізмом пристосування й адаптації, притаманна обом групам досліджуваних.

Результати дослідження та достовірність відмінностей, отримані при використанні методики Дж. Амірхана «Індикатор копінг-стратегій» для вивчення особливостей реакцій на стресові ситуації та визначення домінуючих поведінкових копінг-стратегій курсантами першого та п’ятого курсів факультету податкової міліції подані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Вираженість базисних копінг-стратегій курсантів факультету податкової міліції

Достовірні відмінності були відмічені у виразності копінг-стратегії «розв’язання проблем». Вищий показник зафіксовано у групі п’ятикурсників (р<0,05). Ми схильні це пояснити тим, що за час перебування у ВНЗ курсанти вчаться розв’язувати проблеми власними зусиллями, враховуючи при цьому як можливість подолання існуючої проблеми, так і власні ресурси. На відміну від першокурсників, для яких адаптація до навчання у ВНЗ – це в першу чергу адаптація до нових для них умов життєдіяльності, у випускників актуалізуються проблеми внутрішньо-особистісні, пов’язані, в тому числі, і з їх «передчуттям» необхідного у подальшому вирішення завдань самостійного забезпечення свого особистого і сімейного життя, професійної діяльності, особистісної самореалізації в цілому. Цю стратегію можна розглядати як найбільш конструктивний варіант поведінки: з одного боку, як досягнення поставленої мети, з іншого, як підтримку впевненості у власних силах та позитивне ставлення до самого себе.

Наступні достовірні розходження було відмічено у виразності копінг-стратегії «пошук соціальної підтримки», що передбачає пошук емоційної підтримки у друзів, рідних, родичів у складних життєвих обставинах без зміни себе та ситуації, що склалася. Вищий показник зафіксовано у групі п’ятикурсників порівняно з першокурсниками (р<0,05). Отримані дані можуть свідчити, на думку автора, про те, що досвід розв’язання складних життєвих ситуацій у курсантів-початківців значно менший, оскільки вони до цього часу жили з батьками, на яких здебільшого лежав тягар вирішення більшості їхніх проблем. Натомість у випускників вже існує чималий досвід самостійного життя та протидії стрес-чинникам. Вони неодноразово мали змогу переконатися, що звернення до найближчого соціального оточення у процесі розв’язання складних життєвих ситуацій являє собою найпотужніший копінг-ресурс.

У виразності копінг-стратегії «уникання» достовірних відмінностей між представниками обстежуваних груп помічено не було.

Отже, випускникам факультету податкової міліції у більшій мірі притаманно використання конструктивних копінг-стратегій «розв’язання проблем» та «пошук соціальної підтримки».

Для з’ясування впливу професійного досвіду на копінг-поведінку була проаналізована частота вибору копінг-стратегій малодосвідченими та досвідченими офіцерами-податківцями. Результати подані у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Вираженість базисних копінг-стратегій офіцерів податкової міліції

Як видно з таблиці 3.3. до копінг-стратегії «розв’язання проблем» в однаковій мірі часто звертаються малодосвідчені та досвідчені офіцери-податківці. Працівники податкової міліції в силу особливостей професійної діяльності практично постійно стикаються з дією стресогенних чинників, у відповідь на які у них формуються загальні поведінкові особливості, що проявляються як реакції на дію стрес-факторів. Чим частіше представники обох груп опиняються в ситуації стресу, тим більш вірогіднішим є вироблення найбільш прийнятних для них реакцій на стресову ситуацію. В процесі професійного становлення в офіцерів виробляється «імунітет» до гострих ситуацій, що провокують сильні емоційні потрясіння і вони більш спокійно та стримано реагують на стресогенні впливи. Це, у свою чергу, дає можливість вжити раціональних практичних кроків, логічно розв’язати ситуацію, зберігаючи витримку і розсудливість та мінімізуючи кількість помилок. Очевидно тому, представники обох груп досліджуваних офіцерів-податківців найчастіше обирають складну, але при цьому найбільш ефективну стратегію подолання стресу.

Показники за копінг-стратегією «пошук соціальної підтримки», хоча й не на статично достовірному рівні виявилися вищими у досвічених фахівців порівняно офіцерами, стаж яких не перевищує 5 років. Такі результати можна пояснити тим, що малодосвіченим офіцерам-податківцям у силу малого стажу та недостатнього професійного досвіду властиво переоцінювати себе та власні можливості. Вони рідше звертаються за підтримкою до найближчого соціального оточення у складних життєвих ситуаціях, оскільки вважають це проявом слабкості та невпевненості в своїх силах. Ще однією детермінантою може бути високий рівень прагнень молодих працівників, коли на початку професійної кар’єри у них дуже часто спостерігається прагнення робити все, або майже все, самостійно, демонструючи при цьому свій професійний потенціал. Натомість, у разі виникнення складної та емоційно важкої професійної ситуації досвідчені офіцери-податківці схильні шукати підтримки у своєї соціально-підтримуючої мережі. Така реакція на дію стрес-чинників у них відрізняється раціональністю та ефективністю на відміну від малодосвідчених працівників.

Отже, прагнення до соціальної підтримки поряд з активним подоланням стресу є стратегічним механізмом його подолання, що істотно виражено в обох групах з деякою перевагою активності у досвідчених податківців.

Ще однією реакцією на стрес, яка доволі часто використовується особистістю, є «уникання». Така реакція є практично неусвідомленою та не завжди ефективною в професійній діяльності фахівців податкової служби, адже уникати стресів для фахівця часто означає уникати виконання своїх прямих функціональних обов’язків, Спроби змінити власне ставлення щодо змісту ситуації, проаналізувати причини подій, що відбуваються, стримати, проконтролювати прояв власних емоцій або, навпаки, зовнішньо їх «відреагувати», об’єднує те, що всі ці зусилля спрямовані скоріше на пристосування до ситуації за рахунок внутрішніх особистісних змін, зміни в першу чергу суб’єктивної складової ситуації.

Незважаючи на відсутність достовірних розходжень, слід відмітити, що такий тип копінгу як «уникання» є властивим для більшості малодосвічених працівників з досвідом роботи менше 5 років. Цю особливість можна трактувати як бажання працівників вберегти та огородити себе в надзвичайній ситуації від ще більшого напруження та складнощів, адже саме необережні та необдумані дії людини в непередбачуваній ситуації дуже часто ускладнюють її та викликають небажані наслідки.

Результати дослідження та достовірність відмінностей, отримані при вивченні базисних копінг-стратегій курсантів та офіцерів податкової міліції подані в таблицях 4.4. та 4.5.

Таблиця 4.4. Частота використання копінг-стратегій у структурі копінг-поведінки офіцерів та курсантів податкової міліції (у %)

Як видно з таблиць 4.4. та 4.5, перше місце у структурі копінг-поведінки обох досліджуваних груп посідає базисна копінг-стратегія «розв’язання проблем», проміжну ланку – стратегія пошуку соціальної підтримки. Що стосується копінг-стратегії уникання, то вона отримала найнижчу оцінку в обох групах.

Слід зазначити, що хоча у структурі копінг-поведінки майбутніх та нині діючих фахівців податкової служби копінг-стратегії «розв’язання проблем» і «пошуку соціальної» підтримки домінують над копінг-стратегією «уникання», проте, у більшості досліджуваних вони перебувають на середньому рівні.

Таблиця 4.5. Вираженість базисних копінг-стратегій офіцерів та курсантів податкової міліції

Базисна копінг-стратегія розв’язання проблем

Як вже зазначалося, стратегія «розв’язання проблем», смисл якої полягає у довільних, проблемно-фокусованих зусиллях щодо зміни ситуації, включає аналітичний підхід до розв’язання проблеми. Вона вказує на спроможність людини визначати проблему і знаходити альтернативні рішення, ефективно долати стресові ситуації, дозволяє конструктивно пристосовуватися до вимог і труднощів, які з’являються. Дана стратегія виявилася провідною у структурі копінг-поведінки як офіцерів, так і курсантів факультету податкової міліції, що свідчить про найбільш високу інтенсивність її використання обстеженими групами для розв’язання стресових і проблемних ситуацій. Дана стратегія переважно використовувалася досліджуваними для розв’язання проблем, пов’язаних з професійною діяльністю, покращенням матеріального стану, сімейно-побутових та інших. Для цього курсанти та офіцери використовували наявні знання про проблему, досвід розв’язання аналогічних ситуацій, а також інформацію про способи їх розв’язання, які були отримані від значущих для них осіб.

Ця копінг-стратегія зайняла провідне місце в обох досліджуваних групах, незалежно від віку та стажу роботи. Відмінності у показниках, хоча і не на статистично значущому рівні у курсантів та офіцерів податкової міліції можуть свідчити про інтенсивніше використання даної копінг-стратегії останніми, що пояснюється більшим життєвим та професійним досвідом нині діючих фахівців-податківців. Показники копінг-стратегії «розв’язання проблем» у структурі копінг-поведінки курсантів також можуть свідчити про їх активну позицію у розв’язанні проблемних і стресових ситуацій, але про менший досвід і знання порівняно з офіцерами. Отримані результати підтверджують гіпотезу про те, що протягом онтогенезу відбувається розвиток навичок розв’язання стресових і проблемних ситуацій.

Аналіз проведеного опитування, спрямованого на виявлення копінг-стратегій подолання труднощів показав загальну для обох груп тенденцію. Вона виражалася у тому, що представники обстежуваних груп найчастіше використовували копінг, спрямований на проведення оцінки стресових ситуацій, такі як: прагнення якомога краще розібратися у проблемі, здійснення пошуку всіх можливих способів та обдумування плану дій для розв’язання проблемних ситуацій.

Близько половини досліджуваних для розв’язання проблем використовували копінг, спрямований безпосередньо на розв’язання проблемної ситуації і включали: постановку низки цілей, які дозволяли поступово впоратися із ситуацією, проведення планування і вибору засобів розв’язання проблеми, а також використовували різні засоби, поки не находили той, який підходить найбільше.

Лише невелика частина курсантів та офіцерів для розв’язання стресових і проблемних ситуацій використовували копінг, який дозволяв зрозуміти причини виникнення проблем і вибрати найбільш адекватні стратегії їх подолання і включали: повне зосередження на проблемі, детальне планування дій, які виключали імпульсивність.

Базисна копінг-стратегія пошуку соціальної підтримки

Базисна копінг-стратегія «пошук соціальної підтримки» була другою за частотою використання у структурі копінг-поведінки офіцерів та курсантів підрозділів податкової міліції. Поведінка представників зазначених груп, яка характеризує цю стратегію, була спрямована на встановлення дружніх, довірливих, колегіальних стосунків в їх соціальному оточенні. Як показали результати проведеного дослідження, курсанти (М = 21,51 ± 0,53) та офіцери (М = 21,82 ± 0,62) податкової міліції практично рівнозначно використовували підтримку системи соціальних зв’язків, друзів та значущих інших після проведення когнітивної оцінки проблемних ситуацій та оцінки своїх особистісних ресурсів, досвіду і знань як недостатніх для їх подолання.

Копінг-стратегія «пошук соціальної підтримки», яка підкреслювала зусилля, спрямовані на пошук дійової, інформаційної та емоційної підтримки, дозволяла представникам обстежуваних груп за рахунок актуальних когнітивних, поведінкових та емоційних відповідей ззовні успішно долати стресові ситуації. Проте, іноді пошук соціальної підтримки був свідченням небажання курсантів та офіцерів самостійно розв’язувати проблеми, які у них виникли і схильність перекладати відповідальність за їх розв’язання на інших людей, що призводило до виникнення невпевненості, залежності від обставин і думки оточуючих.

Базисна копінг-стратегія уникання

У структурі копінг-поведінки офіцерів (М = 17,69 ± 0,44) та курсантів податкової міліції (М = 18,43 ± 0,64) копінг-стратегія уникання посідала останнє місце. Відсутність достовірних відмінностей між показниками обстежуваних груп, а також найменша вираженість стратегії «уникання» порівняно із стратегіями «розв’язання проблем» і «пошук соціальної підтримки» у структурі їх копінг-поведінки може свідчити про активну життєву позицію майбутніх та нині діючих працівників податкової служби. Використання мотиваційної спрямованості уникати розв’язання проблем відбувалося в окремих соціальних ситуаціях і сферах міжособистісного спілкування, в яких досліджувані прогнозували отримання негативних результатів при використанні активних копінг-стратегій. Деякі особистісні риси, такі як невпевненість у собі, високий рівень особистісної тривоги, дефіцит особистісних і середовищних копінг-ресурсів сприяли завищенню суб’єктивної значущості проблем, які офіцери та курсанти оцінювали як такі, що важко розв’язуються, а це, у свою чергу, сприяло не завжди обгрунтованій відмові від їх розв’язання.

Отже, проведене дослідження копінг-стратегій в офіцерів та курсантів податкової міліції дозволяє резюмувати, що провідною базовою стратегією у них виявилася орієнтації на розв’язання проблем, другою за значущістю – пошуку соціальної підтримки. Стратегія уникання займає останнє місце у структурі копінг-поведінки обох груп.