На вітер

Богдан-Ігор Антонич

Кинь пісню на вітер,

на вітер слова!

Десь шепотом віти,

десь шумом трава.

Не в воду глибоку,

а в сонце пливеш.

Подумай, нівроку:

ех, світ цей без меж!

Дме вітер у руна

життя молоде,

на яблуні струнах

долоні кладе.

Немає ще яблук…

Хтось кличе з яруг.

Послухай: це зяблик,

це сірий твій друг.

Ти сонно на яві,

ти п’яний від сну.

Десь шепотом явір

вітає весну.

Десь шелестом сливи.

Що ж більше тобі?

Сьогодні щасливий

ти птах, далебі!

Подається за виданням: Антонич Б. І. Три перстені. – Львів: 1934 р., с. 34 – 35.