Зельман

Богдан-Ігор Антонич

Закрутився світ безкраїй,

зелень на землі й на небі.

Ой, дівчатам заплітають

у волосся сонця гребінь.

День зелений, день хрещатий,

герці радісних лошат.

В пісні важко передати

те, чим крилиться душа.

Їде Зельман білим возом,

тропарями дзвонить ранок.

Ой, скажи весільна лозо,

чому в серці хмільно й п’яно.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Три перстені. – Львів: 1934 р., с. 48.