Ранній вітер

Богдан-Ігор Антонич

Крилатий вітер, дужий вітер,

що зорі, листя й ластівки несе,

сп’яняє серце. Ех, летіти

в зелений квітень, в синь пісень!

Піднявся день, мов олень з кручі,

ніч відплила, мов корабель.

Крилатий вітер і пахучий,

мов дзенькіт сріблених шабель.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Три перстені. – Львів: 1934 р., с. 30.