Змія

Богдан-Ігор Антонич

Змія рослинна й кущувата,

змія покручена й слизька,

мов мокра палиця картата,

співає хлопцеві в руках.

Змія, мов рожа, гребеняста

росте з-під каменя кущем.

Слова рослинні і хвилясті

злітають радісним дощем.

Мов папороть, перед очами

стає прапервісність твоя:

ти ще рослина, ти ще камінь,

тебе обкручує змія.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Три перстені. – Львів: 1934 р., с. 52.