13. Пусти хлопців!

Юрій Федькович

Пусти хлопців до домочку, о пресвітлий наш царю!

Не мав би й я розумочку, милі мої жовняри!

Що ж розкажеш нам робити, о пресвітлий наш царю?

Нині пити, завтра бити, милі мої жовняри!

Чим нас будеш годувати, о пресвітлий наш царю?

Раз булками, раз кульками, милі мої жовняри!

Чим нас будеш напувати, о пресвітлий наш царю?

Раз медочком, раз бідочков, милі мої жовняри!

Де ж ми будем ночувати, о пресвітлий наш царю?

Раз у злоті, раз в болоті, милі мої жовняри!

Коли ж підем погуляти, о пресвітлий наш царю?

Як гармати будуть грати, милі мої жовняри!

Куда ж підем на гуляння, о пресвітлий наш царю?

Одні в корчагу, другі в яму, милі мої жовняри!

Коли ж вернем в Буковину, о пресвітлий наш царю?

Як не в ночі, то у днину, милі мої жовняри!

Примітки

Друк. Пісні жовнярські, стор. 28 – 29.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 548.