8. Що жовняру треба

Юрій Федькович

Коби знав Бог з неба,

Що жовняру треба,

То би дав йому в руки

Усі вражі круки:

То ж то врага бив би,

То ж то ’го учив би,

То ж то в його юсі

По коліна брив би!

Коби знав цар з Відня,

Що жовняру вгідно,

То би здав ’му зараз

Увесь свій амбарас:

То ж то врага бив би.

То ж то ’го учив би,

То ж то по шматочку

Його розносив би!

Коби знали люди,

Як їх пруть в облуду,

Та як ворог з боку

Дурить їх – нівроку:

То ж то би ’го били,

То ж то би ’го вчили,

То ж то як осотій

Косами косили!

Примітки

Друк. Пісні жовнярські, 1887, стор. 18 – 19.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 545.