Білорусь

Михайло Харишин

Білорусь, Біла Русь,

Синьоока земля,

Край блакитних озер,

Світанкова роса.

Квіт волошок в лугах

Дивосвіту палас,

Бусла важна хода

Що чарує так нас.

Спів пташиний в лісах,

Й заповідні місця,

На пшеничних ланах

Надвечірня зоря.

Білорусь, Біла Русь,

Край палаців й замків,

Призабутих забав

І купальських вогнів.

Край костелів й церков

Із далеких віків,

Скарб, дарований Богом,

Ти – земля трударів.

Білорусь, Біла Русь,

Важка рана Чорнобиля,

Сльози й плач матерів

В роки грізних випробувань.

Боронена, віддавна

В лихоліття звитяжно,

Лицарі й партизани

Ратно в бій йшли відважно.

Білорусь, Біла Русь,

Край пісенних поетів,

Й золотисті поля

В піднебессі блакитнім.

Був і я там колись

У краю тім ранковім,

В Україну привіз

Білих рос чистих спомин.

12-13.03.2010, Кишинів