Журавель

Михайло Харишин

В дитинстві байку прочитав про журавля,

Птах облітав весь світ від краю і до краю.

І з’ясувалась істина проста,

Що краще рідної землі немає.

Як журавель, і я немало надививсь країн,

Був у Болгарії, Румунії, в Молдові.

Бував у Польщі, в Австрії, Литві,

У Латвії, в Росії та Естонії.

Доводилось в Німеччині бувать,

В Баварії, Альпійські бачить гори,

В Словаччину судилось завітать,

В Угорщині буть на Дунаї й Балатоні.

В Туреччину на лайнерах літав,

І в Казахстан далекий, був і в Білорусі.

В готелях всяких ночував,

Бувало, зупинявся я і в друзів.

Мабуть, не раз ще доведеться бачить світ,

Якщо не зміниться в моїм житті нічого,

Красою милуватися столиць,

І кожен раз шукать чогось нового.

Та де б, в яких краях, в країнах не бував,

Завжди тужив за рідним домом,

За Києвом гостинним, і Дніпром,

За Україною, і батьківським порогом.

14.03.2010, Кишинів