Вступна увага

Дмитро Донцов

Реферат, видрукований цею брошурою, зараз вже по його виголошенню, був хибно деким зрозумілий. Не кажу про тих, котрі – не знати з яких причин – приписували мені те, чого я не говорив: що, напр[иклад], мілітарне виховання молоді, котре для мене є лише одним, та й то не головним, способом реалізації програми, і то лише в Галичині, – має бути «центральним пунктом» мого реферату. Маю на увазі інших – тих, котрі винесли враження, ніби програма сепаратизму неґує всякі інші постулати політичної боротьби (за сойм, автономію України etc.). Розуміється, подібного нонсенсу я не міг говорити. З тої простої причини, що боротьба за програму-maximum не може колідувати з боротьбою за програму-minimum. Говорячи про конечність пропаганди сепаратизму, я – не казав примикати очі на питання біжучої політики, скорше навідворот, як о тім свідчить останній пункт запропонованої мною резолюції.

Так само, як соціал-демократ, говорячи про потребу не реформи лише насильного опрокинення капіталізму, не неґує боротьби ні за вісім годин праці, ні за убезпечення робітників, ні за інші, не тикаючі підстав сучасного ладу, реформи, так само, зрештою, як програма поділу Галичини не виключає боротьби за соймову реформу, котра є прецінь мовчазним признанням засади єдності і неподільності краю. В моїм рефераті мені ходило лише о спопуляризовання ідеї, котра є посланицею того – говорячи словами Геґеля – духу світової історії, «der noch unterirdisch ist, der an die Aussenwelt wie an die Schale pocht und sie sprengt».

Рівно ж ні на чім не основана є думка, ніби погляди цього реферату знаходять собі прихильників лише в міщанських колах нашої суспільності, а що соціал-демократичні їх не поділяють. Противно! Кожному, хто хоч трішки знає українське життя в Росії, відомо – з яким завзяттям, часто з самопониженням, – відпекується міщанство російської України ідей цього реферату. Кожний рівно ж знає, що погляди на роль, яку повинна відіграти наша нація в евентуальнім австро-російськім оружнім конфлікті – ні в чім не різняться від поглядів на цю справу майже цілої української соціал-демократії коли не на Україні, то бодай в Галичині.

Взагалі всякі спроби деяких моїх опонентів заквестіонувати допустимість голошения подібних ідей соціал-демократом свідчать або про їх незнайомість з теорією і практикою європейського соціалізму, або про нічим не оправдане ідентифікування поглядів, пануючих в деяких соціалістичних партіях, з поглядами цілого Інтернаціоналу.

Автор

der noch unterirdisch ist… – цитата з книги Г. Ф. В. Гегеля «».