Щекавицький могильник у Києві
Мовчан І.І., Боровський Я.Є., Климовський С.І., Гончар В.М.
Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 104 – 105.
У 1995 р. Старокиївською експедицією проводились розкопки грунтового давньоруського могильника на горі Щекавиця в Києві. Вперше ця пам’ятка була відкрита розвідкою 1992 р. Тоді було виявлено 6 поховань давньоруського часу. В двох з них знайдено 3 кулькоподібні гудзики та срібні скроневі кільця.
У 1995 р. могильник, що займав невеликий останець на центральній частині гори, розкопано повністю по всій площі – близько 1 тис. м2. В історії дослідження гори Щекавиці це перший випадок, коли розкопки проводились такою значною площею. Культурний шар на останці відсутній, отже протягом усього часу він використовувався виключно як кладовище. Однорідність грунту робила можливою у більшості випадків фіксацію поховальних ям, які були впущені у передматериковий суглинок на глибину 0,8-1 м. Усього виявлено 111 поховань. В середньому – одне на 8 м2. В кількох випадках простежується двоярусність поховань.
Привертають увагу 4 випадки, де чітко фіксується обряд поховання. В них кістки небіжчиків через якийсь час було частково викопано та складено поруч. В одному з таких поховань знайдено плінфу-ізножницю. Можливо, це є проявом афонського чернечого обряду “перемивання кісток”.
Загалом поховання з однією особою становлять 80% могильника, перепоховання – 3,6%, групові – 6,3%, зруйновані та знахідки окремих черепів – 10%. До групових віднесено і два поховання, які, ймовірно, походять зі зруйнованого кургану. З виявлених 12,6% містили інвентар. Найбільш численну категорію становлять кулькоподібні гудзики : по одному їх виявлено у 6 похованнях і 3 в одному. Особливо цінною знахідкою є монета-привіска, виявлена у похованні чоловіка віком 22-25 років. Монета є наслідуванням денарію XI ст. Оттона та Адельгойди. В двох похованнях виявлено срібні скроневі кільця. В чотирьох випадках знайдено : скляну чашу, кільце від сумки, ніж та кільце від сумки, плінфу-ізножницю.
У 36% загальної кількості поховань знайдено 10 цвяхів від труни. Їх довжина коливається від 10 до 13 см. Виняток становлять два потужні костилі довжиною 16 і 18 см. Кількість цвяхів у похованнях значно варіюється. Поховання з 1-4 цвяхами становлять 90% від таких. По одному випадку припадає на поховання з 5, 6, 8, 12 цвяхами.
375 поховань, визначених антропологом В.Д. Дяченко, 64% складають чоловічі, 26% – жіночі, 10% – дитячі. За віком чоловіки становлять : від 50-60 років – 25%; 30-50 р. – 40%; 20-30 р. – 25%; молодші – 10%. Жінки відповідно : 30-50 років – 46%; 20-30 р. – 50%; молодші – 2%. Цікаво, що жодного жіночого поховання віком понад 50 років не виявлено.
Отже, за складом могильник є загальноміським. У засипці поховань, як і за їх межами, знайдено незначну кількість кераміки та 4 розвали посудин. В середньому знахідки становлять 1 одиницю на 1 м2. Домінуючою серед них є гончарна кераміка XI ст. Кераміка XII ст., як і Х ст., представлена незначною кількістю. Повністю відсутня кераміка XIII ст.
На підставі усієї сукупності даних Щекавицький могильник датується кінцем Х-XII ст. Припинення його функціонування може бути пов’язано як з обмеженістю площі так і з загальними змінами у соціальній топографії Києва XII ст.