Дослідження пізньосередньовічного Василькова на Київщині у 1994–1995 роках

Орлов Р.С., Стародуб О.В.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 120 – 121.

У ході дворічних розкопок (1994-1995 рр.) Васильківським загоном Правобережної давньоруської експедиції Інституту археології НАН України (керівник Р.С. Орлов) були проведені археологічні дослідження трьох ділянок м. Васильків Київської області з метою виявлення збереження культурного шару літописного Василева X-XIII ст. – пізньосередньовічного Василькова XIV-XVIII ст. :

територія дитячої лікарні (західний останець дитинця давньоруського Василева);

парк на схід від Васильківської районної ради на місці зруйнованої Покровської церкви;

розмитий мисоподібний останець на північ від церкви св. Феодосія Печерського.

Зроблено також зачистку розрізу валу кінця X ст. по вул. Соборній на схід від церкви св. Феодосія Печерського.

У ході проведених розкопок на території лікарні відкрито сім споруд, 16 ям та одне вогнище, які загалом датуються серединою I тис. до н.е. – XX ст. Встановлено суцільне знищення культурного шару у північній частині останця, крім його краю, де збереглися також залишки шару поселення скіфського часу.

У східній частині засадженої центральної ділянки останця виявлено заглиблену у культурний шар стовпову споруду № 1 квадратної форми розміром 2,80×2,80 м. Вона була заповнена внизу уламками посудин XVIII ст., а зверху – XI-XIII ст. Можливо, це залишки споруди, яка знаходилась біля входу у монастирський двір. У 4 м на захід від неї виявлена яма XVIII ст. округлої форми діаметром до 1,0 м.

На захід від них знаходилася наземна споруда № 2 XII-XIII ст. господарського призначення розміром приблизно 3 × 3 м. На південний захід від попередньої, частково знищивши її та, можливо, ще одну споруду давньоруського часу, знаходилась споруда № 3 XVIII ст. Заповнення її складалося з попелу і великої кількості битої кераміки, скла, декількох невизначених залізних предметів та уламків глиняних люльок.

У південно-східному куті розкопу, за межами споруди № 2, виявлено частину ями № 11 глибиною до двох метрів від рівня сучасної поверхні. Вона заповнена зверху фрагментами кераміки XVIII ст., що знаходиться у горілому шарі, а від рівня материка до низу – уламками давньоруського посуду. Можливо, що це два різночасові об’єкти.

На захід від споруд №№ 2 і 3 знаходилася споруда № 4, що загинула одночасово із спорудою № 2. Над нею простежено яму XVIII ст.

У північно-західній частині останця, під фундаментами гаража лікарні, знаходилась споруда № 5 XVIII ст., шириною 6 м і глибиною до 3,20 м від рівня сучасної поверхні, орієнтована стінками по сторонах світу. На її дні і в 1 м над ним виявлені поховання людей у домовинах. Ще одне поховання виявлено за північною частиною споруди.

На південно-західному краї останця, біля південного урвища, виявлено залишки об’єкту XIX ст. глибиною більш як 2,80 м від рівня сучасної поверхні.

У північній частині прослідковано межу схилу часів існування поселення раннього залізного віку та лінію частоколу монастирського двору XVIII ст.

Виявлені на дитинці житлово-господарські комплекси та межі монастирського двору XVIII ст. співпадають з планами м. Василькова того часу. На другій ділянці, у північно-центральній частині парку, прослідковано шар кінця X-XII ст. У західній половині парку виявлені поховання прицерковного цвинтаря XVIII – початку XX ст., а на півдні – шар знівельовано до рівня материка.

На розмитому останці (третя ділянка) було закладено розкоп і один шурф. Тут також виявлено ряд об’єктів XI-XIII та XVII-XVIII ст.

У центральній частині розкопу досліджені залишки дерев’яної згорілої споруди зі скарбом, що складався із 14 російських монет (12 деньг, копійка і полушка) 1735-1759 рр. Поряд з цією спорудою були розташовані три великих господарських ями діаметром 2-3 м і глибиною більш як 2,5 м, у заповнені яких зустрічалися уламки посуду першої половини XVIII ст. та поодинокі фрагменти кераміки XII-XIII ст.

У південно-східній частині розкопу, між давньоруським житлом і великою ямою, знаходилось ще дві ями, заповнені численними уламками різноманітних посудин XVIII ст. Можливо, тут був двір, який згорів під час великої пожежі початку 1760-х років.

У розкопі виявлено також 4 поховання за обрядом трупопокладання. Можливо, вони відносяться до XVII – початку XVIII ст.