Матеріали пізньої бронзи з острова Самовиця
Куштан Д.П., Дєткін А.В.
Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 69 – 71.
За останні роки працівниками Черкаської археологічної інспекції під час розвідок було зібрано досить цікавий археологічний матеріал на поселенні біля о. Самовиця, зруйнованому водами Кременчуцького водосховища. Поселення знаходилось поблизу с. Самовиця (тепер затоплене) Чорнобаївського району на південному краю великого піщаного підвищення в заплаві лівого берега Дніпра, в місці впадіння р. Золотоношки. Після утворення Кременчуцького водосховища територія поселення була повністю затоплена, над водою залишилась тільки верхівка підвищення, що утворила острів Самовицю. Розвідки на поселенні проводились під час спуску води у водосховищі. Зібраний археологічний матеріал відноситься до епохи пізньої бронзи : кераміка, вироби з каменю, кременю і бронзи.
За культурною належністю кераміку можна поділити на три групи : керамика бондарихінської, білогрудівської та білозірської культур. Всі ці три групи синхронні і, напевне, складають один комплекс.
За кількістю переважає бондарихінська кераміка. Вона частіш за все тонкостінна, недостатньо випалена, у тісті переважають домішки піску та шамоту, поверхня в багатьох випадках вкрита гребінчастими розчосами. Переважає орнаментація у вигляді наколів різної форми, нанесених паличкою, які вкривають верхню частину посудини. Вінця у деяких випадках прикрашені косими насічками. Серед інших способів орнаментації : відтиски гребінчастого штампу і “перлини” (рис. 1, 1-4). За всіма ознаками ця кераміка може бути віднесена до малобудківського типу.
Білогрудівська кераміка, представлена фрагментами тюльпаноподібних горщиків, прикрашених на плічках виразим валиком (рис. 1, 7). У тісті крім піску зустрічаються домішки товченого кварцу, поверхня загладжена. Орнаментація у вигляді відтисків гребінки зустрічається, переважно, на столовій тонкостінній кераміці.
Третя група кераміки відноситься до білозірської культури. Це – фрагменти посуди з опуклим туловом, орнаментовані на плічках наліпним валиком з “вусами”, прикрашеним косими насічками – у кількох випадках вони виконані гребінкою (рис. 1, 8). У тісті присутні домішки піску і шамоту, поверхня іноді має сліди загладжування гребінкою. До білозірської кераміки слід також віднести фрагменти жаровні, орнаментованої по бортику косими насічками (рис. 1, 9).
Можливо, білозірським є і фрагмент посудини, орнаментований по плічку насічками у вигляді горизонтальної “ялинки” (рис. 1, 5), а також розвал горщика, прикрашений наліпним валиком з косими насічками і рядом наколів зсередини (рис. 1, 6), хоча за тістом і обробкою поверхні вони більш подібні до білогрудівської кераміки.
З керамічних виробів знайдено також два пряслиця – одне конічної (рис. 1, 10), а друге дископодібної форми (рис. 1, 11).
З території поселення походить кам’яне знаряддя – мотика (?) краплевидної форми, виготовлена з граніту (рис. 2, 1). Округла робоча частина з однієї сторони має зашліфовану від роботи поверхню. Знаряддя з кременю представлені двома грубообробленними скребками і вкладишем для серпа сегментоподібної форми, виготовленого зі світло-коричневого кременю (рис. 2, 2). Вкладиш ретельно оброблений поверхневими сколами, а його краї – двосторонньою ретушшю. Пряме лезо вкладиша заполіроване внаслідок використання.
Поселення біля о. Самовиця дало цікаву колекцію виробів з бронзи, серед яких є знаряддя праці і прикраси.
Знаряддя праці : два цілих шила і один уламок – мають форму витягнутого ромба, прямокутні в перетині (рис. 3, 1-3); мініатюрне долото трикутне з черешком, прямокутне в перетині (рис. 3, 4); дволезовий ніж листоподібної форми з язичковидним черенком – по середині від основи леза з обох боків проковані два паралельних жолобки (рис. 3, 5).
Прикраси : фрагмент сережки з тонкого круглого дроту (рис. 3, 6); коротка шпилька з розклепаною і закрученою головкою (рис. 3, 7); уламок браслета з товстого круглого дроту (рис. 3, 8); уламок витого браслета з прямокутного в перетині дроту (рис. 3, 9).
Дослідження на поселенні Самовиця триватимуть. Воно дає дуже цікавий матеріал для вивчення середньої Наддніпрянщини в епоху пізньої бронзи.