Розвідки у Нижньодніпровському регіоні в 1994 році

Оленковський М.П.

Джерело : “Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р., с. 119 – 120.

На відміну від попередніх років, коли з виділенних з облбюджету цільових коштів на охорону пам’яток невелика частина усе ж таки використовувалась за призначенням, у 1994 р. охоронно-рятувальні експедиції взагалі залишилися без державного фінансування. Враховуючи відсутність можливості проведення рятувальних розкопок, охоронна палеолітична експедиція Херсонського облуправління культури проводила розвідки з метою обстеження та виявлення пам’яток археології для тому “Зводу пам’яток історії та культури України”.

На території Нижньодніпровських пісків (у межах Цюрупинського та Голопристанського р-нів) обстежено ділянки з виявленими у 1973-1980 рр. численними мезолітичними та неолітичними стоянками; стійбищами – катакомбної, сабатинівської та білозірської культур, скіфів, середньовічних кочовиків. З’ясовано цікаве явище – у піщаних котлованах, де містилися пам’ятки, не вдалося виявити не тільки масові матеріали, як раніше (часто з чіткими ознаками планіграфії пам’ятки), а навіть окремі археологічні знахідки. Встановлено, що це відбулося за рахунок зміни в останні 10 років режиму еолових процесів. Під час відкриття пам’яток розвіювалися днища котловин (де й містилися стоянки та стійбища), а навколишні бугри були задерновані. Зараз відбувається зворотний процес – бугри розвіюються й засипають піском задерновані днища котловин. Це, безумовно, вказує на деякі екологічні зміни – зменшення кількості суховіїв, зниження літніх температур, а, можливо, й збільшення літніх опадів.

Проведено розвідки по лівому берегу Каховського водосховища, у межах Горностаївського та Каховського районів Херсонської області. Обстежено усі відомі на цьому відрізку численні пам’ятки археології. За винятком Горностаївського, Любимівського пізньоскіфського городищ та білозірського поселення Червона гора, усі інші пам’ятки (більше 3-х десятків) вже повністю знищено водосховищем. За умови рекордно низького рівня води, на цій ділянці (незважаючи на численні у минулому розвідки) вдалося виявити залишки кількох нових пам’яток. Біля сс. Каїри та Василівка знайдено 3 пункти окремих пізньопалеолітичних виробів. На лівому березі величезної, затопленої водосховищем балки (південніше с. Каїри), виявлено залишки 2-х поселень – ранньої бронзи (катакомбної культури) та скіфів (IV-III ст. до н.е.). Протяг залягання матеріалів у розмивах берега на поселенні білозірської культури Червона гора виявився значно більшим ніж здавалося при обстеженні у 1981 та 1984 роках, й складає не 1, а не менше 2 км. Виявлено багато тисяч уламків кераміки (переважно дрібних). Встановлено, що склад посуду дещо відрізняється в північно-східній частині від південно-західної. Можливо, тут було 2 поселення – білозірське й фінально-сабатинівське. Але можливо й інше пояснення – одне величезне довготривале поселення (свого роду пізньобронзова столиця Нижнього Дніпра). Південніше цієї пам’ятки (в 1 км) відкрито залишки невеликого скіфського поселення IV-III ст. до н.е. Біля с. Василівка відкрито залишки 2-х поселень – пізньої бронзи (сабатинівської культури) та скіфів (IV-III ст. до н.е.). Поруч виявлено пункт з уламками двох посудин черняхівської культури.